Чи повинні люди самі шукати незаконне використання своїх фото в соцмережах — суд у США вирішує, де межа відповідальності

Чи зобов’язані публічні люди постійно моніторити інтернет, щоб виявляти порушення своїх прав? Це питання опинилося в центрі розгляду Першого окружного апеляційного суду США.  Про це повідомляє Courthouse News.

Суть справи

Шестеро професійних моделей, акторок і інфлюенсерок подали позов проти Club Alex’s Adult Entertainment у передмісті Бостона (Стоутон). Вони стверджують, що заклад без дозволу використовував їхні фотографії у Facebook-рекламі, створюючи враження, ніби жінки працюють танцівницями в цьому клубі.

За словами позивачок, зображення почали з’являтися ще у 2013 році, але про зловживання вони дізналися лише у 2021-му. Це стало ключовою проблемою: за законодавством Массачусетсу строк позовної давності становить три роки.

Рішення нижчої інстанції та аргументи сторін

Суд першої інстанції відхилив позов саме через пропущений строк. Втім, моделі вважають це рішення несправедливим: на їхню думку, закон не може вимагати від людини постійно перевіряти тисячі сайтів і сторінок у соцмережах, щоб переконатися, що її фото не використовують незаконно.

Адвокати наголошують на масштабі проблеми. Уже у 2013 році Facebook мав понад мільярд користувачів і сотні мільйонів нових фото щодня. Інструменти розпізнавання облич тоді були призначені лише для позначення знайомих, а не для пошуку сторонньої реклами з порушеннями.

Позиція суддів

Під час слухань судді продемонстрували різні підходи:

Одна позиція: знайти такі порушення майже нереально. У США, за оцінками, близько 74 тисяч дорослих клубів, і перевіряти кожен вручну — це «пошук голки в копиці сіна». Якщо сторінка клубу не має прямого зв’язку з моделями, незрозуміло, як вони взагалі мали б дізнатися про зловживання.

Інша позиція: сторінка клубу була публічною і не приховувалася, а отже формально доступ до інформації існував.

Окрему увагу суд приділив доказам того, коли саме позивачки дізналися про незаконне використання фото. Головуючий суддя зазначив, що в матеріалах справи немає чіткої дати, а без цього складно визначити, чи діяли вони в межах установленого строку.

Що далі

У результаті судді не дійшли спільної думки. Один із варіантів, який обговорюється, — повернути справу до суду нижчої інстанції з вимогою детальніше розглянути питання строків і доказів.

Чому це важливо

Ця справа може мати далекосяжні наслідки для захисту цифрової ідентичності. Від рішення суду залежить, чи нестимуть відповідальність компанії за приховане використання чужих зображень, і чи зобов’язані публічні особи фактично безперервно «патрулювати» інтернет, щоб захищати свої права.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.