Обвинувачені отримають шанс довести невинуватість в суді і домогтися компенсації від держави: у Раді розглядають зміни КПК

В Україні можуть змінити правила закриття кримінальних проваджень у справах приватного обвинувачення. Наразі достатньо, щоб потерпілий відмовився від обвинувачення, і суд зобов’язаний закрити справу, навіть якщо сам обвинувачений наполягає на продовженні розгляду та прагне довести свою невинуватість. Через це людина може втратити можливість отримати виправдувальний вирок, офіційно реабілітуватися та претендувати на компенсацію шкоди за незаконне кримінальне переслідування. Законопроєкт №15218, який покликаний усунути цю проблему, вже отримав висновок парламентського Комітету з питань прав людини.

Комітет Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув законопроєкт про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо забезпечення прав обвинуваченого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

За результатами розгляду комітет вирішив звернутися до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності з пропозицією врахувати його зауваження під час опрацювання проєкту закону №15218.

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», законопроєкт спрямований на зміну чинного підходу до закриття кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.

Чому виникла потреба змінити правила закриття справ приватного обвинувачення

Наразі частина четверта статті 26 КПК передбачає, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого, а його відмова від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи. У такому випадку суд зобов’язаний припинити провадження незалежно від позиції обвинуваченого.

Фактично особа може бути позбавлена можливості домогтися судового рішення про свою невинуватість, навіть якщо вважає кримінальне переслідування безпідставним.

Водночас закриття справи через відмову потерпілого від обвинувачення не належить до реабілітуючих підстав. Це означає, що суд не встановлює невинуватість особи, а кримінальне переслідування припиняється виключно через волевиявлення потерпілого.

Чому закриття справи за заявою потерпілого не дає права на компенсацію

У зв’язку з цим особа не набуває права на відшкодування шкоди за Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Таке право виникає лише у разі виправдувального вироку або закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

До таких підстав належать:

• відсутність події кримінального правопорушення;
• відсутність у діянні складу кримінального правопорушення;
• невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді за умови вичерпання можливостей їх отримати.

Коли ж кримінальне провадження закривається через відмову потерпілого від обвинувачення, суд не встановлює невинуватість особи. Саме тому така підстава не вважається реабілітуючою.

У результаті людина фактично втрачає можливість вимагати відшкодування шкоди від держави навіть у випадках, коли кримінальне переслідування тривало роками.

Що пропонує законопроєкт №15218

Законопроєкт №15218 пропонує надати обвинуваченому право заперечувати проти закриття кримінального провадження у разі відмови потерпілого від обвинувачення.

Для цього пропонується внести зміни до статей 26 та 284 КПК України.

Відповідно до запропонованих змін відмова потерпілого залишатиметься підставою для закриття справи, однак не застосовуватиметься у випадках, коли обвинувачений заперечує проти такого закриття.

У такому разі кримінальне провадження продовжуватиметься в загальному порядку, що дасть можливість особі домагатися виправдувального вироку та повної реабілітації.

Таким чином, законопроєкт фактично надає обвинуваченому право самостійно вирішувати, чи погоджуватися на закриття справи, чи продовжувати судовий розгляд для доведення своєї невинуватості.

Яку шкоду можна буде відшкодувати після реабілітації

У разі виникнення права на відшкодування шкоди особа може претендувати, зокрема, на компенсацію:

• заробітку та інших доходів, втрачених унаслідок незаконного переслідування;
• вартості майна, яке було конфісковане, вилучене або перебувало під арештом;
• штрафів, сплачених на виконання незаконного вироку;
• судових витрат;
• витрат на правничу допомогу;
• моральної шкоди.

Моральна шкода підлягає компенсації у випадках, коли незаконні дії органів досудового розслідування або суду спричинили моральні страждання, порушення звичних життєвих зв’язків чи вимагали від особи додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір такої компенсації визначається судом. Водночас закон встановлює мінімальну гарантію: відшкодування не може бути меншим за одну мінімальну заробітну плату за кожен місяць перебування особи під слідством або судом.

Шкода відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету незалежно від того, чи була встановлена вина посадових осіб, які здійснювали розслідування або розгляд справи.

Кейс Надії Трофимової: справа вже перебуває на розгляді Конституційного Суду

Одним із прикладів проблеми, яку покликаний вирішити законопроєкт, є справа Надії Трофимової.

Вона звернулася до Конституційного Суду зі скаргою щодо конституційності частини четвертої статті 26 та пункту 7 частини першої статті 284 КПК України.

11 березня 2026 року Перший сенат Конституційного Суду розглянув справу на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.

Скаржниця заперечувала проти закриття кримінального провадження за заявою потерпілого та наполягала на необхідності ухвалення виправдувального вироку для доведення своєї невинуватості.

Однак суди всіх інстанцій вказали на обов’язок закрити провадження після відмови потерпілого від обвинувачення.

На думку заявниці, така правова конструкція порушує її право на повагу до людської гідності та право на судовий захист.

Наразі Конституційний Суд рішення у цій справі ще не ухвалив.

Таким чином, законопроєкт №15218 пропонує законодавчий механізм, який дозволить обвинуваченим у справах приватного обвинувачення продовжувати судовий розгляд навіть після відмови потерпілого від обвинувачення, якщо вони прагнуть домогтися встановлення своєї невинуватості та отримати право на повну реабілітацію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.