Не пийте каву та не розігрівайте їжу у пластикових ємностях — вчені дали поради, як запобігти загрозі мікропластику для організму

Мікропластик сьогодні знаходять у воді, їжі, повітрі й навіть у людській крові. І хоча ми можемо не бачити його неозброєним оком, він щодня потрапляє в наш організм і може призводити до проблем зі здоров’ям.

Дослідження все частіше показують, що мікропластик виділяється під дією тепла, пише Washington Post.

«Тепло, ймовірно, відіграє найважливішу роль у утворенні цих мікро- та нанопластиків», — сказав Казі Албаб Гуссейн, науковий співробітник Університету Небраски в Лінкольні.

Мікропластик у каві, чаю та їжі

Якщо налити каву в пластиковий пінопластовий стакан, частинки стакана перейдуть у саму каву. Зваріть чай — і мільйони мікропластикових частинок потраплять із чайного пакетика у чашку. Якщо прати одяг із поліестеру на високій температурі, волокна починають руйнуватися, і мікропластик потрапляє у водопровідну систему.

В одному з нещодавніх досліджень, проведеному вченими з Бірмінгемського університету (Велика Британія), науковці проаналізували 31 різний напій, що продається на британському ринку — від фруктових соків і газованих напоїв до кави та чаю. Хоча всі напої в середньому містили принаймні десяток частинок мікропластику, найвищі показники були саме у гарячих напоїв. Наприклад, гарячий чай містив у середньому 60 частинок на літр, тоді як холодний — 31 частинку. Гаряча кава — 43 частинки на літр, тоді як холодна — близько 37.

Ці частинки, за словами Мохамеда Абдалли, професора географії та дослідження нових забруднювачів в університеті й одного з авторів дослідження, надходять із різних джерел — пластикової кришки на стакані кави на виніс, дрібних пластикових частинок у чайному пакетику. Але коли додається гаряча вода, швидкість вивільнення мікропластику зростає.

«Тепло полегшує вивільнення мікропластику з пакувальних матеріалів», — сказав Абдалла.

Цей ефект був ще сильнішим у старішому й зношеному пластику. Гаряча кава, приготована в домашній кавомашині з пластиковими деталями, якій було 8 років, містила вдвічі більше мікропластику, ніж кава, зроблена в машині, що використовувалася лише пів року.

У цьому дослідженні вивчалися частинки мікропластику розміром до 10 мікрометрів — приблизно п’ята частина ширини людського волосся. Але інші дослідження показали аналогічні результати навіть для ще менших нанопластиків — пластикових частинок менше 1 мікрометра в діаметрі.

Вчені з Університету Небраски, зокрема Гуссейн, проаналізували невеликі пластикові банки й контейнери, які використовують для зберігання дитячого харчування, і з’ясували, що ці ємності можуть вивільняти понад 2 мільярди нанопластикових частинок на квадратний сантиметр під час нагрівання в мікрохвильовці — значно більше, ніж при зберіганні за кімнатної температури чи в холодильнику.

Такий самий ефект продемонстровано в дослідженнях, що вивчали, як прання генерує мікропластик: вчені виявили, що чим вища температура прання, тим більше дрібних частинок пластику виділяється зі синтетичного одягу.

Як пояснив Гуссейн, тепло просто шкідливе для пластику, особливо для того, який використовується для зберігання їжі й напоїв. Не всі види пластику мають ідеально сформовані полімерні ланцюги — у будь-якій пластиковій чашці чи банці можуть бути дефекти, горбики чи тріщини, які під дією тепла призводять до розпаду полімерів на дрібніші частини. «Тепло може буквально змусити ланцюг вібрувати, що призводить до руйнування полімерів», — зазначив Гуссейн.

Вплив мікропластику на організм 

Вчені досі точно не знають, який саме вплив на здоров’я має споживання мікропластику.

Хоча дрібні частинки виявляли в крові, мозку й легенях, науковці ще з’ясовують, як саме вони можуть спричиняти хвороби. Але є натяки на їхню шкідливість. Миші, піддані впливу великих кількостей мікропластику, демонстрували ознаки хвороби Альцгеймера й деменції; мікропластик і нанопластик у головній артерії пов’язують із підвищеним ризиком інсульту, серцевих захворювань і смерті. Частинки також можуть переносити хімічні речовини, пов’язані з порушеннями розвитку у дітей і безпліддям у подальшому житті.

Як запобігти загрозі мікропластику для організму

У сучасному світі повністю позбутися пластику здається майже неможливим. Але дослідники, які займаються мікропластиком, кажуть, що уникнення нагрівання пластику — це простий і ефективний спосіб суттєво зменшити вплив.

Гуссейн, який має малих дітей, перестав ставити будь-які пластикові предмети в мікрохвильову піч. Він також більше не наливає гарячу воду чи гарячий чай у пластикові контейнери.

«Ми намагаємося уникати будь-якого впливу тепла», — сказав він.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.