Колекторам можуть розширити повноваження по стягненню боргів

20:30, 8 серпня 2017
Чи можуть колектори розраховувати на легалізацію своєї діяльності.
Колекторам можуть розширити повноваження по стягненню боргів
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

На думку експертів, ринок по роботі з проблемною заборгованістю в Україні залишається неефективним. Державні структури стабільно демонструють неможливість захистити інтереси кредиторів. А це означає, що жоден кредитор не може бути впевнений в тому, що йому вдасться повернути свої гроші законним способом.

Чи є вихід з положення, з'ясовувала «Судово-юридична газета».

Дві сторони медалі

Найчастіше ті, хто зневірився отримати допомогу держави в поверненні своїх коштів, звертаються до приватних, переважно юридичних, осіб, що спеціалізуються на поверненні проблемних заборгованостей. У народі такі організації охрестили колекторськими, а їх співробітників, відповідно, колекторами (від лат. сollector — збирач).

Якщо запитати у Google, хто ж, власне, такі ці колектори, то, як правило, пошуковик видасть два типи матеріалів. В першу категорію потрапляють статті, що розповідають про те, що колектори — це цілком респектабельні хлопці, які працюють досить переконливо, але при цьому цивілізовано. Автори таких статей стверджують, що в своїй діяльності збирачі не порушують прав боржників і навіть керуються положеннями Цивільного та Цивільного процесуального кодексів. А основним аргументом на користь колекторів часто служить величезна сума заборгованості українських боржників, а також міжнародний досвід. Наприклад, індустрія стягнення боргів в США чітко регламентована, а на колектора, який допустив порушення, можна поскаржитися в уповноважений орган.

Друга категорія публікацій «малює» вкрай негативний образ колекторів, представляє їх діяльність як вимагання і пропонує способи боротьби з подібними суб'єктами. Одним з таких способів, наприклад, є заява в правоохоронні органи за фактом погроз та інше.

Щоб з'ясувати, яке ж з тверджень ближче до істини, редакція вирішила поговорити з людиною, що працює в одній з найбільших колекторських фірм Києва.

В щелепах «Піраньї»

Зі зрозумілих причин, спікер не захотів називати свого імені. А розповів він ось що. В оголошенні про прийом на роботу посада колектора тактовно вказується, як оператор call-центу. Суть майбутньої діяльності прояснюється безпосередньо під час співбесіди. Ні досвід роботи, ні вища освіта (а також іі відсутність) особливої ролі не грають. Якщо претендента влаштовує запропонований графік, як правило, його беруть на випробувальний термін.

Графік роботи у подібних організацій особливий. Як правило, робочий день починається з 7:30 або з 8:00, а закінчується в 21:30-22:00. При цьому співробітник має 3 плаваючих вихідних в тиждень. Приходити на роботу в такий час необхідно, для того щоб «продзвонити» боржників до того, як вони роз'їдуться по своїх справах. Якщо вранці боржників застати не вдалося, дзвінки переносяться на вечір.

Інформацію про боржників колекторське агентство отримує з бази даних «Піранья» (є й інші інформаційні ресурси, якими користуються подібні організації). На свій подив, в цій базі наш спікер знайшов свою адресу, номери мобільного та стаціонарного телефонів. Також він знайшов інформацію про своїх знайомих. При цьому, отримуючи доступ до даних, ніякого документа, що зобов'язує не розголошувати і не передати третім особам інформацію, новачок не підписує. Крім цього, нерідкі випадки, коли співробітники шукають інформацію про фізичних осіб для «особистого користування».

Зазвичай колекторські фірми працюють в двох напрямках — стягують борг від свого імені (якщо цей борг попередньо був викуплений) або ж від імені іншої особи. Сама робота також має кілька етапів. На першому збирається інформація про боржника, а також його близьке оточення. Далі слідує дзвінок і роз'яснювальна бесіда. Якщо така не мала належного впливу, вона неодноразово повторюється. Якщо і після цього боржник не бажає погашати заборгованість, оператор починає надзвонювати його близьким, колегам і навіть сусідам. Розрахунок тут йде на те, що оскаженілі втручанням в особистий простір суб'єкти зможуть вплинути на незговірливого позичальника.

При цьому оператори не соромляться вимагати і навіть прямо загрожувати як самому неплатнику, так і пов'язаним з ним особам, допускаючи грубе порушення їх прав.

За час роботи опитаного нами колишнього співробітника колекторської фірми прецедентів виїзду співробітників на будинок до боржників не було.

Новому закону бути?

Намагаючись встановити баланс між інтересами кредиторів і боржників, законодавець спробував створити дієву нормативну базу. Однією з перших потуг стала розробка законопроекту 2275-1 «Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників». Серед іншого документ передбачає штраф для колекторів, які порушують законодавчі норми, в розмірі 8 тис. грн. На даний момент він все ще знаходиться на розгляді в профільному Комітеті.

Другою ластівкою став закон про приватних виконавців, яких багато громадян сприйняли як потенційних колекторів. Однак при детальному вивченні акту з'ясувалося, що ці дві професії далеко не ідентичні, і громадськість дещо заспокоїлася.

І нарешті, нещодавно на сайті Верховної Ради з'явилися кілька законопроектів, присвячених проблемі законодавчого врегулювання сфери повернення проблемної заборгованості. Один з них — законопроект №6417 «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості».

У числі новацій автори документа пропонують надавати дозвіл на здійснення колекторської діяльності юридичним особам, а також фізичним особам-підприємцям, встановити вимоги, яким повинні відповідати такі збирачі, вказати чіткі межі професійного спілкування колекторів з боржниками, а також створити єдиний реєстр фірм і осіб, що мають право стягувати борги. Крім того, серед самих колекторів передбачається створити органи самоврядування, а контроль над колекторської діяльністю покласти на Міністерство юстиції України.

Критика і перспективи

Відзначимо, що, не встигнувши покинути стіни профільного Комітету, зазначений документ був розкритикований представниками експертного співтовариства. Наприклад, Центр комерційного права підготував висновок, в якому називає документ не тільки не потрібним, але і шкідливим. На думку фахівців, спроба заборонити колекторам залякувати боржників, а також загрожувати їх життю і здоров'ю є недоцільною. По-перше, чинне законодавство вже містить подібні заборони (наприклад ст. 189, ст. 355 Кримінального кодексу, ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення). А по-друге, виходить, що подібна заборона не поширюється на інших осіб, скажімо неколлекторов (у яких менше 1 тис. боржників) або ж самих кредиторів.

Крім цього, автори висновку вказують, що, судячи з пояснювальної записки до законопроекту, основною мотивацією для його написання послужили негативні публікації про колекторів в пресі. Але після вступу подібного акту в силу таких публікацій не поменшає. Беручи до уваги настільки слабке аргументування, правознавці допускають, що дійсною причиною створення законопроекту став особистий досвід спілкування з колекторами одного з його розробників. Вирішувати такі проблеми фахівці рекомендують не шляхом прийняття нового закону, а через звернення в правоохоронні органи.

Виходячи із зазначеного, в Центрі комерційного права рекомендують розробити інший законопроект, який заборонить банкам купувати право власності на предмет іпотеки за своїм рішенням, а також продавати предмет іпотеки (він повинен продаватися виключно виконавцем на аукціоні).

На думку експертів, це дозволить захистити інтереси боржника хоча б в секторі приватної власності.

Разом з тим інші правознавці наполягають на необхідності прийняття «колекторського» закону і створення цивілізованих умов для здійснення подібної діяльності. На думку прихильників цієї ідеї, подібний акт не тільки дозволить вирішити проблеми заборгованості всередині країни, а й підвищить інвестиційну привабливість держави для іноземців.

Чи вдасться фахівцям прийти до консенсусу і розробити дієвий акт, покаже час.

Автор:
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Ганна Фазикош
    Ганна Фазикош
    голова Закарпатського апеляційного суду
  • Ірина Ковальська
    Ірина Ковальська
    суддя Вінницького апеляційного суду
  • Руслан Козлов
    Руслан Козлов
    голова Печерського районного суду міста Києва
  • Тетяна Бацуца
    Тетяна Бацуца
    голова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Євген Мєзєнцев
    Євген Мєзєнцев
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду