Представництва та філії іноземних підприємств будуть реєструвати в Україні за тими ж правилами, що і українських юросіб

16 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект Кабміну про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави № 4482.

Даний документ передбачає таке:

• філії та представництва іноземної юридичної особи підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом за тими ж правилами, що і державна реєстрація українських юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.
• дані про них включатимуться до ЄДР.
• представником юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, для цілей проведення державної реєстрації створення відокремленого підрозділу такої юридичної особи може бути виключно особа з числа спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово.
• на іноземних юросіб поширюються вимоги щодо найменування, діяльності.
• встановлюється плата 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб – за державну реєстрацію відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової чи благодійної організації) та 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін.
• керівники філій та представництв іноземної держави можуть діяти не на підставі довіреності, а на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави.
• визначається порядок припинення таких філій, представництв (ліквідація, ліквідаційна комісія, ліквідатор, строки заявлення кредиторами вимог, порядок задоволення таких вимог тощо).

Зазначимо, що законопроект було зареєстровано Кабміном ще 2 роки назад – у грудні 2020-го.

«До переліку проблемних питань, які існують у цій сфері, можна віднести невизначеність правового статусу відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави; складні реєстраційні та адміністративні процедури; відсутність загальнодоступного реєстру з відомостями про відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави; завищена плата за реєстрацію тощо.

Зазначена ситуація призводить до створення корупційних факторів у діяльності відповідних державних органів влади та погіршення інвестиційного клімату в Україні.

Законодавством України визначено, що іноземна компанія або організація здійснює діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ (представництво, філію, відділення), відкритий на території України.

При цьому представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності підлягають реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (частина дев’ята статті 4 Закону про реєстрацію).

Статтею 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

Відповідна Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18 січня 1996 року № 30.

Юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, беруться на облік податковими органами згідно зі статтею 64.2 Податкового кодексу України.

Проектом Закону передбачений комплексний підхід до врегулювання усіх аспектів правовідносин (цивільно-правових, трудових, фінансових), що пов’язані зі створенням та припиненням відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави», - зазначав у пояснювальній записці міністр юстиції Денис Малюська.

Зміни до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

Зокрема у проекті шляхом внесення змін до ч. 8 ст. 5 Закону пропонується передбачити, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку отримання такої посвідки іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (ч. 8 ст. 4 Закону у редакції проекту), є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії або представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

При цьому, на відміну від чинної редакції цієї норми, з переліку документів, які  подаються для отримання посвідки на тимчасове проживання, пропонується виключити копію документа про реєстрацію філії або представництва такої юридичної особи, що, на думку ГНЕУ ВР, є сумнівним. Адже неподання відповідного документа під  час процедури видачі посвідки на тимчасове проживання може ускладнити  процедуру проведення перевірки уповноваженим органом інформації про особу  у наявних державних та єдиних реєстрах, що, у свою чергу, не сприятиме оперативності прийняття рішення про видачу посвідки на тимчасове проживання таким особам.

Аналогічне за змістом зауваження ГНЕУ ВР повною мірою відноситься і до оновленої ч. 9 ст. 5 Закону, де визначається перелік документів для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку отримання такої посвідки іноземцями та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях  або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку.

Зміни до ЦК

Згідно з новою редакцією ч. 5 ст. 95 ЦК «філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом».

У проекті пропонується доповнити ЦК новою статтею 105-1, в якій передбачити особливості припинення шляхом ліквідації філії, представництва. Ці особливості полягають у тому, щоб філії, представництва іноземної юридичної особи ліквідовувалися в порядку, передбаченому ЦК для юридичних осіб, тобто повторюють положення щодо ліквідації, викладені у ст. ст. 110-112 ЦК, зокрема, про створення комісії з припинення такої філії, представництва (ліквідаційну комісію), призначення голови комісії або ліквідатора та встановлення порядку і строків заявлення кредиторами своїх вимог до філії, представництва, що припиняється, а також визначається, що «якщо вартість майна філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, що ліквідується, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, кредитори мають право звернутися з заявою про задоволення таких вимог до юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, філія, представництво якої ліквідується, за рахунок майна такої юридичної особи».

Втім, у ГНЕУ вважають, що ці зміни погіршать становище іноземних підприємців.

Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

У проекті пропонується визначити, що представником юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, для цілей проведення державної реєстрації створення відокремленого підрозділу такої юридичної особи може бути виключно особа з числа спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово (зміни до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

У проекті пропонується надати право проведення державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, будь-яким державним реєстраторам, зокрема, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, нотаріусам (зміни до п. 14 ч. 1 ст. 1, зміни до ч. 2 ст. 5 Закону). Наразі суб’єктом державної реєстрації відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій є виключно Міністерство юстиції України (чинна ч. 2 ст. 5 Закону).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.