Чи може адвокат здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі: роз’яснення РАУ

Укладення договору про надання правової допомоги між клієнтом і адвокатом в електронній формі та підписання його з використанням електронного цифрового підпису передбачено законодавством та відповідає його нормам. А згода клієнта на обробку персональних даних, викладена окремим пунктом в договорі про надання правової допомоги, вчиненого в електронній формі, є достатньою підставою для отримання конфіденційної інформації, зокрема, щодо сімейного стану, адвокатом в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

На цьому наголосила Рада адвокатів України у рішенні №121 «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвокатам здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі, а також необхідності надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації».

Так, на адресу Національної асоціації адвокатів України надійшли звернення начальника Київського відділу державної реєстрації шлюбів Чеснокової В. та начальника Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Макаренко Н. з проханням роз’яснити можливість адвокатам здійснювати представництво клієнтів у відділах державної реєстрації актів цивільного стану з питань реалізації особистих немайнових прав на підставі договорів, які не містять підпису клієнтів та інших пов’язаних питань.

РАУ роз’яснила таке.

Щодо можливості адвокатами здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону № 5076-VI, документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб, за згодою таких фізичних осіб (ст. 20 Закону № 5076-VI).

Однією з підстав звернення адвокатів до органів реєстрації актів цивільного стану є представництво інтересів клієнта у зв’язку з необхідністю отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно.

Відповідно до абзацу 7 п. 4 розділу IV «Видача документів про державну реєстрацію актів цивільного стану» Правил державної реєстрації актів цивільного   стану,   затверджених   Наказом   Міністерства   юстиції   України

18 жовтня 2000 року №52/5, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до Закону «Про нотаріат», або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під час пред’явлення адвокатом ордера до нього обов’язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором (ст. 647 ЦК України).

Отже, не зазначення місця підписання договору не є підставою для відмови адвокату у наданні відповіді на його запит від імені клієнта.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що укладення договору про надання правової допомоги між клієнтом і адвокатом в електронній формі та підписання його з використанням електронного цифрового підпису передбачено законодавством та відповідає його нормам.

На підставі такого договору адвокат має право представляти інтереси клієнта у відділах державної реєстрації актів цивільного стану з питань реалізації особистих немайнових прав.

Щодо надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних регулюються Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідно до положень абз. 4, 8 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Згідно п. 1 Роз'яснення уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Типового порядку обробки персональних даних Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 року (далі – роз’яснення): згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій чи електронній формі.

Законом України «Про захист персональних даних» не визначено форму надання згоди на обробку персональних даних. Це може бути окремий документ, який підписує суб'єкт персональних даних, чи відповідне позначення в електронному вигляді, одна з умов договору, або це може бути будь-яка інша форма, яка дасть змогу зробити висновок про її надання (написання заяви, заповнення анкети тощо), п. 11 роз’яснення.

Слід відзначити, що в Конституційному поданні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 26 Закону України

«Про Національну поліцію» передбачено, що Закон України «Про захист персональних даних» є законом, який встановлює загальні принципи та вимоги до обробки персональних даних, а тому містить бланкетні норми. У той час як спеціальні закони мають детально з урахуванням принципів Закону України

«Про захист персональних даних» встановлювати правила обробки персональних даних у відповідних сферах з урахуванням особливостей відносин, що регулюються, а також передбачити відповідні механізми захисту від свавільного обмеження права на особисте життя. Очевидно, що одним законом неможливо врегулювати особливості обробки персональних даних для всіх сфер діяльності як державних органів, так і суб’єктів приватного права.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Отже, усі особливості діяльності адвокатів та правові межі такої, встановлено саме в спеціальному законі, тобто Законі № 5076-VI.

Відтак, при конкуренції норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про захист персональних даних», в діяльності адвоката при витребуванні інформації з обмеженим доступом спеціальними нормами є норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, згода клієнта на обробку його (її) персональних даних, викладена окремим пунктом в договорі про надання правової допомоги, вчиненого в електронній формі, відповідає вимогам спеціального Закону – «Про захист персональних даних» та є достатньою підставою для отримання конфіденційної інформації, зокрема, щодо сімейного стану, адвокатом в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.