ВП ВС: ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права

15:38, 24 січня 2023
Представник підсанкційної особи-позивача систематично не зʼявлявся на виклики до суду: що вирішила Велика Палата.
ВП ВС: ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Обставини справи

14 липня 2021 року підсанкційна особа звернулася до Касаційного адміністративного суду ВС як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним і скасувати Указ Президента від 21 травня 2021 року № 203/2021 у частині введення в дію санкцій.

Ухвалою від 26 жовтня 2022 року КАС ВС залишив позовну заяву без розгляду. Висновок суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду обґрунтовано неприбуттям представника позивача в судове засідання повторно, неповідомленням позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.

Не погодившись із цим судовим рішенням, адвокат від імені позивача подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваної ухвали, представник позивача посилається на наявність поважних причин неявки в судове засідання, зокрема й у зв`язку з важкими умовами життя в місті Миколаєві та Миколаївській області під час воєнного стану.

Так, представник позивача зазначає, що перебувала на лікарняному із 17 по 28 жовтня 2022 року, а тому не мала можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, це підтверджується листками непрацездатності. Щоденні обстріли міста Миколаїв, де знаходиться робоче місце адвоката і не завжди є інтернет, змусили її змінити місце проживання та переселитися за 17 км від Миколаєва до селища Зайчівське, с. Каравелове, про що свідчить довідка «вимушено переміщеної особи» від 8 вересня 2022 року.

Адвокат також зазначила, що хвороба завадила завчасно повідомити суд через систему «Електроний суд» і надіслати заяву про відкладення розгляду справи, та стверджує, що вона направляла суду повідомлення про свою хворобу з власного мобільного телефону та мобільного інтернету, однак, можливо, через проблеми з електроенергією та інтернетом її заява не була отримана судом.

При цьому позивач, перебуваючи зараз у Молдові та отримавши рішення про відмову в перетині державного кордону України від 4 жовтня 2022 року №1662, самостійно не має можливості зареєструватися в системі «Електронний суд» та направляти суду відповідні заяви й повідомлення.

Позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті КАС у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєюухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як унормовано статтею 129 КАС, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Приписи статті 131 КАС встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

З матеріалів справи убачається, що повістками від 13 липня 2022 року суд викликав позивача, представника позивача у судове засідання, призначене на 10 серпня 2022 року.

Судові повістки направлені позивачу, представнику позивача на адреси, зазначені у позовній заяві.

Поштовий конверт з повісткою про виклик у судове засідання на 10 серпня 2022 року, скерований позивачу, повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація від позивача про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження) чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду його позову, до суду не надходила.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повістка про виклик у судове засідання на 10 серпня 2022 року отримана представником позивача 19 липня 2022 року.

Також процесуальні документи суду надсилались на адресу електронної пошти представника позивача, зазначену у позовній заяві. Електронний примірник повістки отримано представником позивача 13 липня 2022 року, що підтверджується повідомленням отримувача.

Представник позивача є зареєстрованим користувачем у системі «Електронний суд». Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до Верховного Суду» доставлено 13 липня 2022 року до електронного кабінету користувача адвоката.

У цій справі позивач, представник позивача не з`явились у судове засідання 10 серпня 2022 року, про причини неявки суд не повідомили, заява про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходила.

10 серпня 2022 року розгляд справи відкладено на 28 вересня 2022 року (судове засідання не відбулось, сторони повідомлені телефонограмами).

Розгляд справи призначено на 26 жовтня 2022 року. Матеріалами справи підтверджується, що повістками від 21 вересня 2022 року суд викликав позивача, представника позивача, представника відповідача у судове засідання, призначене на 26 жовтня 2022 року.

Поштовий конверт з повісткою про виклик у назване судове засідання, направлений позивачу, повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повістку про виклик у судове засідання на 26 жовтня 2022 року отримано представником позивача 27 вересня 2022 року.

Судову повістку про виклик у судове засідання на 26 жовтня 2022 надіслано на адресу електронної пошти представника позивача. Електронний примірник повістки отримано представником позивача 21 вересня 2022 року, що підтверджується електронним повідомленням отримувача.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до Верховного Суду» доставлено 21 вересня 2022 року до електронного кабінету користувача адвоката.

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що суд першої інстанції вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами КАС процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача, представника позивача про час, місце та дату судового засідання.

Суд слушно зауважив, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, і це підтверджується матеріалами справи, позивач, представник позивача не з`явились у судове засідання 26 жовтня 2022 року, про причини неявки суд не повідомили. До суду від позивача, представника позивача не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), не надходили й заяви про поважність причин, з яких представник не міг з`явитися в судові засідання, призначені на 10 серпня та 26 жовтня 2022 року, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за їх відсутності також не надіслано.

Суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача та щодо наслідків повторної неявки в судове засідання позивача та його представника, дійшов висновку, що їх відсутність перешкоджає розгляду справи, при цьому врахував такожзаперечення представника відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на неприбуття представника позивача в судове засідання повторно, неповідомлення позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливість розгляду справи у зв`язку з неявкою представника позивача, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС умов, за яких позовна заява підлягала залишенню без розгляду.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Info news social link
Обрання нового голови Касаційного господарського суду Верховного Суду, онлайн
Обрання нового голови Касаційного господарського суду Верховного Суду, онлайн
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Василь Бородій
    Василь Бородій
    суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
  • Ігор Садовий
    Ігор Садовий
    голова Запорізького окружного адміністративного суду
  • Віталій Мартинюк
    Віталій Мартинюк
    заступник голови Львівського окружного адміністративного суду