Патріарх Київський Філарет засудив одностатеві шлюби та зміну статі, однак отримав позов від ЛГБТ спільноти: позиція Верховного Суду

Громадська організація «Інсайт», яка опікується проблемами ЛГБТ, звернулась з позовом до суду у зв’язку з висловленнями Патріарха Київського і всієї Руси - України Філарета щодо представників ЛГБТ спільноти та трактування ним причин виникнення епідемії коронавірусу.

Конкретно, позивачу не сподобались висловлення Патріарха Філарета в ефірі 4 каналу у березні 2020 року.

Зокрема, Патріарх Філарет тоді зазначив наступне:

 «Епідемія це є покарання Боже за гріхи людей, а ми не думаємо, як визволитися від цієї епідемії. І правильно роблять уряди всіх держав у тому числі і уряд нашої держави, що приймають міри застереження. Правильно. Але причина коронавірусу? А причина це гріховність. Гріховність людства».

«У чому особливість гріха полягає? А тому що відкрито добро не захищають, а захищають зло. І не тільки зло захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі, насамперед, одностатеві шлюби. Що це? Добро?».

«Дітей вчать обирати собі стать. Не тієї статі дитина повинна бути, якої вона народилася, а вона сама повинна обрати собі стать. Що це? Добро? Це зло! За це зло Бог спалив Содом і Гоморру».

Позовну заяву ГО «Інсайт» мотивувало «захистом законних прав та інтересів осіб, які належать до представників ЛГБТІК спільноти».

На думку позивача, висловлювання Патріарха Філарета «є неправдивими, необґрунтованими, дискримінаційними та небезпечними», оскільки «можуть бути трактовані певними групами суспільства як заклик до вчинення дискримінаційних дій, поширенню випадків насильства та утисків відносно представників ЛГБТІК спільноти».

У позові громадська організація просила зобов’язати власника «4 каналу» не пізніше місяця з дня набрання рішенням у справі законної сили, за свій рахунок спростувати поширену недостовірну та дискримінаційну інформацію у той же спосіб, яким її було поширено, а саме - шляхом оголошення в студії телевізійного каналу «4 канал» в ефірі телепередачі резолютивної частини цього рішення;

Також ГО просила зобов`язати Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили за свій рахунок спростувати поширену недостовірну та дискримінаційну інформацію у той же спосіб, яким її було поширено на його сторінці у соціальній мережі Facebook, а саме - шляхом оприлюднення на зазначеній сторінці інформації про ухвалене судом рішення у даній справі, а саме - резолютивної частини рішення у справі.

Втім, судові процеси виявились не на користь ГО «Інсайт».

У 2021 році активісти програли процеси у Шевченківському районному суді Києва та у Київському апеляційному суді.

Відмовляючи ГО у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що висловлення Патріарха Філарета є оціночними судженнями, «які не є предметом судового захисту», оскільки «є вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача».

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу ГО «Інсайт», зазначив наступне.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Відповідно, ч. 2 ст. 30 Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів КЦС ВС підкреслила, що слід розрізняти факти та оціночні судження -  наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року).

З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, належним дійшов правильного висновку про те, що відповідач, приймаючи участь у телепередачі «4 каналу», висловив оціночні судження, які не є предметом судового захисту, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, при цьому не мали конкретних спрямувань та фактичних даних. Відтак, їх не можна перевірити на предмет їх відповідності і спростувати.

Отже, оцінка є вираженням суб`єктивної думки відповідача, а не є твердженням про факт.

Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.

Таким чином, зазначив Верховний Суд, доводи касаційної скарги про наявність підстав для визнання інформації недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ЛГБТІК спільноти та членів ГО «Інсайд», є необґрунтованими та недоведеними позивачем.

У підсумку, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановив - касаційну скаргу ГО «Інсайт» залишити без задоволення.

А рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року залишити без змін.

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.