Наслідки відсутності вини у вчиненні правопорушення для адмінсудочинства: позиція Верховного Суду

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовами чотирьох товариств з обмеженою відповідальністю (далі – товариства, позивачі) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ, відповідач) про визнання протиправними та скасування приписів та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Спір у цій справі виник з огляду на те, що позивачі через свої електронні кабінети замовника будівництва на порталі diia.gov.ua отримали дозвіл на виконання будівельних робіт, після чого такі роботи були фактично розпочаті. Однак, згодом виявилося, що цей дозвіл було надано внаслідок технічної помилки, допущеної працівником ДІАМ, з огляду на що до електронних кабінетів позивачів було скеровано нове повідомлення – про відмову у наданні дозволу.

Дізнавшись про це, позивачі припинили виконання будівельних робіт, проте ДІАМ було проведено перевірку на об’єкті будівництва, результати якої зафіксовані в акті перевірки. Зокрема, за висновками ДІАМ, викладеними в акті перевірки, замовниками будівництва велися будівельні роботи без отримання дозволу на їх виконання. У підсумку на товариства було накладено штрафи за здійснення будівельних робіт без наявності дозволу на їх проведення, а також винесено припис про усунення порушень законодавства.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив, виходячи з того, що із суб`єктивної сторони позивачі під час проведення будівельних робіт у відповідний проміжок часу не мали умислу здійснювати вказану діяльність з порушенням закону, а саме - без дозволу на виконання робіт. До того ж, за висновком судів, на момент проведення перевірки будівельні роботи були зупинені, що встановлено наявними у матеріалах справи доказами, а саме - журналом виконання будівельних робіт, а також протоколами, складеними відповідачем.

Верховний Суд частково погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, задовольнив касаційну скаргу ДІАМ частково, скасував судові рішення у частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень закону та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Ухвалюючи таке рішення, Суд виходив з того, що виконання будівельних робіт по об`єкту, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними (СС3) наслідками, без отримання у встановленому порядку дозволу на виконання таких робіт, вважається самочинним будівництвом.

Відповідальність за цей вид порушення передбачена абзацом 3 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме - суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи (проведення будівельних робіт у відповідний період будо обумовлено допущенною працівником ДІАМ України технічною помилкою, внаслідок якої замовники будівництва через електронні кабінети отримали повідомлення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, проте, після ознайомлення з рішенням ДІАМ про відмову у наданні дозволу, позивачами будівництво на об`єкті було припинено), Верховний Суд дійшов висновку, що у діях позивачів не було вини в порушенні встановленого порядку здійснення містобудівної діяльності, а виконання будівельних робіт у відповідний період за фактичної відсутності дозволу на такі роботи зумовлене технічною помилкою працівника ДІАМ, за яку позивачі не можуть нести відповідальності.

З урахуванням положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку ведення Реєстру будівельної діяльності електронної системи визначено Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681, судової практики та практики Європейського суду з прав людини щодо дотримання принципу «належного урядування», Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого ситуація, за якої відповідач як суб`єкт владних повноважень надав дозвіл на виконання будівельних робіт за заявою замовника будівництва та офіційно повідомив про це відповідного суб`єкта, а згодом визнав, що такий дозвіл наданий внаслідок допущення «технічної помилки», не повідомивши суб`єкта господарювання у спосіб, який би виключав сумніви про його поінформованість, та вирішив виправити цю власну помилку шляхом покладення відповідальності на позивача, є грубим порушенням принципу «належного урядування», враховуючи, зокрема добросовісність поведінки суб`єкта господарювання у формі негайного припинення діяльності, яка ґрунтувалася на офіційно отриманому дозволі.

Надаючи правову оцінку правомірності винесення припису ДІАМ про усунення порушень позивачами законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності, Суд керувався, зокрема положеннями частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що припис не передбачає застосування санкцій до суб`єкта господарювання, а є вимогою суб`єкта владних повноважень, спрямованою на усунення у визначений строк виявлених порушень. Особа, якій виданий припис, може виконати його або заперечити у встановленому законодавством порядку щодо можливості його виконання, зокрема, шляхом звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень.

Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21 (адміністративне провадження № К/990/27098/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.