Рада адвокатів України на своєму засіданні 19-21 травня розглянула ситуацію стосовно механізмів припинення права на зайняття адвокатською діяльністю особи, яка захворіла на психічну хворобу або навіть утратила дієздатність.
Так, громадянин повідомив про неадекватну поведінку адвоката і на підтвердження цьому надав висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. За результатами аналізу 23 аркушів текстових повідомлень, підписаних ім’ям адвоката, експерт зробив висновок про те, що ця особа «з урахуванням її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, не завжди може розуміти характер і фактичний зміст власних дій, не в повній мірі може керувати ними і передбачати їх наслідки».
«Психічно хвора людина не буде навіть допущена до складання іспитів на адвоката. Адже відповідно до статті 6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не може бути адвокатом особа, яка визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною. У розвиток цієї норми розділом 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, затвердженого рішенням РАУ від 17.12.2013 №270, встановлені вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Зокрема визначено, що заявник має подати до КДКА регіону довідку медичної установи про стан здоров'я (про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин)», - зазначили у РАУ.
Водночас, зауважили учасники засідання, людина може захворіти на психічну хворобу вже після складання іспитів та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. І тут у законодавстві існує прогалина.
Адже механізмів припинення адвокатської діяльності на підставі втрати дієздатності (або набуття захворювання, що може перешкоджати здійсненню адвокатської діяльності), наразі немає.
Стаття 32 Закону передбачає вичерпний перелік підстав припинення права на зайняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва. І серед них відповідних випадків не передбачено. Відповідно, ця проблема потребує додаткового врегулювання, констатували члени РАУ.
Проте, зазначили у РАУ, неналежна поведінка адвоката може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення можливе винятково в порядку дисциплінарного провадження, який визначений розділом VI Закону. І право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.