Здійснення діяльності добровольчих формувань не свідчить про перебування їх членів у складі ЗСУ або інших військових формувань,- Верховний Суд

10:30, 11 червня 2023
Членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження військової служби за призовом під час мобілізації, і здійснення діяльності добровольчих формувань не свідчить про перебування їх членів у складі ЗСУ або інших військових формувань, - Верховний Суд.
Здійснення діяльності добровольчих формувань не свідчить про перебування їх членів у складі ЗСУ або інших військових формувань,- Верховний Суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд визначив, чи повинен суд зупиняти провадження у разі перебування позивача у складі добровольчого формування тероборони. При цьому ВС зауважив, що членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Так, добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.

На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі 160/1543/21, постанова від 31 травня 2023 року, головуючий суддя – Михайло Смокович.

Обставини справи

У лютому 2021 року екс-прокурор звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генпрокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів, в якому просив зокрема поновити його на посаді першого заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 або іншій рівнозначній посаді з 30 грудня 2020 року.

Дніпропетровський окружний адмінсуд рішенням від 27 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовив. Третій апеляційний адміністративний суд 15 грудня 2022 року зупинив провадження у справі № 160/1543/21 до припинення перебування позивача у складі добровольчого формування Дніпровської міської територіальної громади «Варта Дніпра».

Таке своє рішення суд апеляційної інстанції ухвалив з огляду на виконання позивачем завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії контракту від 8 березня 2022 року, укладеного позивачем з добровольчим формуванням Дніпровської міської територіальної громади «Варта Дніпра» (ДФ ДМТГ «Варта Дніпра») та згідно із Законом України «Про основи національного спротиву» і Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1449 та інших нормативно-правових актів України, що регулюють порядок діяльності добровольчих формувань територіальних громад.

Дніпропетровська обласна прокуратура просила скасувати ухвалу апеляції, а справу направити до суду для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначила, що позивач є членом добровольчого формування, що діє на громадських засадах і не є альтернативою мобілізації, або проходження військової служби з перебуванням на обліку в Міністерстві оборони України.

Разом з цим наголошує, що при відсутності будь-яких належних та допустимих доказів неможливості участі позивача у судовому засіданні або його обов`язкової участі, а також можливого тривалого часу оголошення воєнного стану у державі, затягування розгляду даної справи може призвести до відповідальності державного органу у вигляді виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за значний проміжок часу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Вказана норма є імперативною, суть якої зводиться до того, що учасник справи (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) на час розгляду справи в суді виконує конституційний обов`язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, передбачений статтею 65 Конституції України та у зв`язку з цим не може реалізувати свої процесуальні права та нести процесуальні обов`язки.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, що перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (постанова Верховного Суду України від 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15).

Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII участь в обороні держави разом із ЗСУ беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

У частині третій статті 12 Закону № 1932-ХІІ зазначено, що інші військові формування, утворені відповідно до законів України, беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану.

Визначення військового формування міститься у статті 1 Закону № 1932-ХІІ та означає створену відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1932-ХІІ територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву" з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

Так, добровольче формування територіальної громади згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про основи національного спротиву" від 16 липня 2021 року № 1702-ІХ - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.

Відповідно до абзаців 4 - 6 частини другої статті 8 Закону № 1702-ІХ (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій» від 03 травня 2022 року № 2237-IX діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 15 Закону № 1702-ІХ, командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України визначає перелік військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, які залучаються до посилення охорони та захисту сухопутних ділянок державного кордону України.

За приписами абзацу 1 статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 6 грудня 1991 року № 1934-XII Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до статті 3 Закону № 1934-XII Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Відтак, із внесенням змін згідно із Законом № 2237-IX, який набрав чинності 12 червня 2022 року, під час воєнного стану добровольчі формування територіальних громад переходять у підпорядкування командирів військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, та за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України вони повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення бойових дій.

З матеріалів справи вбачається, що 8 березня 2022 року позивач підписав контракт добровольця територіальної оборони та є членом ДФ ДМТГ «Варта Дніпра» і зобов`язаний виконувати завдання тероборони протягом строку дії контракту та Закону № 1702-ІХ, Положення та інших нормативно-правових актів України, що регулюють порядок діяльності добровольчих формувань територіальних громад.

Згідно з пунктом 2 контракту на добровольця, який зарахований до складу добровольчого формування територіальної громади та уклав цей контракт, поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Таким чином, позивач перебуває в утвореному згідно із законом добровольчому формуванні територіальної оборони згаданої вище територіальної громади, що перебуває у підпорядкуванні командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України під час дії воєнного стану згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022.

За приписами частини другої статті 8 Закону № 1702-ІХ порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджується КМУ.

Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

З аналізу указаних законодавчих норм убачається, що добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Більш того, Верховний Суд звертає увагу на те, що членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 753/3880/20.

Разом з цим Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 27 лютого 2023 року у справі № 380/7845/21 також висловив позицію, що на органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.

Крім того у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 640/21562/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що використана законодавцем у пункті 5 частини першої статті 236 КАС України конструкція «перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила пункту 5 частини першої статті 236 КАС України підлягають застосування судом лише у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі таких формувань.

Варто зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі з підстав пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не звернув увагу на те, що позивачем не надано докази його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції та виконання бойових завдання у зоні бойових дій, що може, насамперед, підтверджуватися довідками з місця проходження військової служби, наказом по особовому складу.

Наведене свідчить, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про зупинення провадження у цій справі є передчасною.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Отже, Верховний Суд касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнив.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд