У Раді вважають, що ухвалення урядового законопроєкту про громадські роботи може призвести до невідбуття їх частиною порушників

У дослідницькій службі Верховної Ради зазначають, що запропонований урядом законопроєкт №9148 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт у нинішньому вигляді може призвести до невідбування порушником громадських робіт.

Як зазначають експерти, законопроєктом, серед іншого пропонується зобов’язати власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування порушником громадських робіт возити порушника до місця відбуття громадських робіт, якщо відповідний об’єкт знаходиться поза межами міста\села, де проживає порушник.

Водночас, у дослідницькій службі нагологошують, що у підприємства, установи чи організації може не бути коштів на фінансування проїзду порушника до місця відбуття громадських робіт.

«У практичній площині може призвести до невідбування порушником громадських робіт у випадку відсутності вільних коштів у підприємства, установи, організації. З огляду на це, з метою забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт доцільно унормувати питання відшкодування зазначених витрат державою в особі уповноваженого органу з питань пробації», - зазначають експерти.

Наголошується, що додаткового обґрунтування потребує пропозиція до Кримінального кодексу України стосовно віднесення громадських робіт до змішаних покарань (тих, які можуть бути як основними, так і додатковими).

«Відповідно до чинної статті 52 КК України громадські роботи можуть бути призначені лише як основне покарання. Змістом покарання у виді громадських робіт є обов’язок засудженого безоплатно виконувати суспільно корисні роботи. Громадські роботи не можуть бути джерелом поповнення бюджету органів місцевого самоврядування і виконуються не на користь потерпілого від злочину, а на користь громади (суспільства)», - зазначають у службі.

Водночас експерти схвалюють зрівняння віку після настання якого не застосовуватиметься стягнення у вигляді громадських робіт(60 років для чоловіків та жінок).

«Проте пропоновані зміни зумовлюють необхідність уточнення умов незастосовності такого виду адміністративного стягнення як суспільно корисні роботи (частина третя статті 31-1 КУпАП), що відповідатиме одному із принципів юридичної відповідальності – принципу справедливості», - додають у службі.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, яким пропонується збільшити час виконання громадських робіт до 8 годин на добу.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.