Пленум Верховного Суду затвердив позицію щодо законопроекту про 15 років позбавлення волі за корупцію у правосудді

4 серпня Пленум Верховного Суду розглядає проекти постанов, якими надасть оцінку законопроектам, що стосуються виконання рішення РНБО. Йдеться про введення поліграфу для суддів та про встановлення покарання у вигляді 15 років позбавлення волі за корупційні прояви у сфері правосуддя.

Спершу судді Верховного Суду розглянули законопроекти 9438 та 9438-1, якими нагадаємо, передбачено посилення кримінальної відповідальності для суддів та адвокатів за вчинення корупційних злочинів та запропоновано запровадити кримінальну відповідальність у вигляді 15 років позбавлення волі за так зване посередництво у вирішенні питань в судах.

Як зазначив під час доповіді з проекту постанови щодо цих законопроектів голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, задекларована мета законопроектів полягає у посиленні кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення в сфері правосуддя.

Однак саме по собі посилення кримінальної відповідальності не може вважатися достатнім засобом протидії кримінальним корупційним правопорушенням. Крім того, постає питання, чому такий підхід є вибірковим та стосується лише сфери правосуддя.

Зокрема, якщо брати до уваги думку суспільства, то за результатами різних соціологічних досліджень, на перше місце громадяни ставлять питання корупції у сфері повоєнного відновлення України.

Так, за результатами соціологічного дослідження, проведеного у 2023 Info Sapiens за підтримки Проєкту USAID на замовлення Transparency International Ukraine,  73% громадян та 80% представників бізнесу найбільше непокоїть повернення корупційних схем відмивання коштів на великих проектах.

68% громадян побоюється відсутності контролю і, як наслідок – розкрадання коштів. Аналогічно, 75% ФОПів, 66% середнього та великого бізнесу поставило цю проблему на друге місце.

Тож, як зазначив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, якщо керуватися логікою законодавця, мала б посилитися кримінальна репресія в тих сферах, де громадяни висловлюють найбільше занепокоєння.

В іншому випадку, це є не формою системної протидії корупції, а формою кримінально-правового реагування на конкретний випадок.

Також Станіслав Кравченко назвав низку аспектів та правових проблем у даних законопроектах.

Як наслідок, судді Верховного Суду вважають за доцільне системно вирішити вказану проблему шляхом прийняття окремого нормативно-правового акту, який би уніфікував використання у статтях КК відповідної кваліфікуючої ознаки для диференціації кримінально-правової відповідальності за відповідні кримінальні правопорушення.

«Звертаємо увагу що за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених зокрема статтям 368, 368-4 та 369 КК диференціація кримінальної відповідальності залежно від вчинених відповідних протиправних дій під час воєнного стану не здійснюється.

Не заперечуючи проти доцільності закріплення окремої кваліфікуючої ознаки у статтях про корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя, відзначаємо, що такий підхід не є системним оскільки аналогічна диференціація кримінальної відповідальності за загальний підкуп сьогодні не передбачена. Тому, наприклад, підкуп службової особи у сфері оборони, якщо відсутні кваліфікуючі ознаки, може каратися менш суворо, аніж підкуп свідка під час воєнного стану, що не враховує типового ступеня суспільної небезпеки вчиненого», - зазначив Станіслав Кравченко.

Тому законопроекти треба доопрацювати з урахуванням висловлених зауважень.

Відповідний проект постанови підтримали 115 суддів Верховного Суду, «проти» голосів не було.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» веде текстову трансляцію Пленуму ВС.

Також ПРАВО ТВ веде онлайн-трансляцію. 

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.