Верховна Рада прийняла закон про автоматичне притягнення чиновників до відповідальності за несвоєчасне подання декларацій

08:00, 10 вересня 2023
Ухвалено закон про притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання декларацій в автоматичному режимі.
Верховна Рада прийняла закон про автоматичне притягнення чиновників до відповідальності за несвоєчасне подання декларацій
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Чиновників та посадовців будуть притягати до відповідальності за несвоєчасне подання електронних декларацій в автоматичному режимі. Такі новації передбачає ухвалений 5 вересня Верховною Радою в цілому як закон законопроект 9587-д про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та інших законів щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Набрання чинності цим законом прив’язується до дня набрання чинності Законом про відновлення декларування. Відповідний законопроект 9534 про відновлення декларування 5 вересня також ухвалений в цілому, але ще не підписаний.

Також автоматичні протоколи будуть неможливі без налаштування технічної можливості здійснення фіксації правопорушень, пов’язаних із несвоєчасним поданням декларації в автоматичному режимі. До видання відповідного наказу НАЗК, який констатує наявність такої технічної можливості, розгляд справ щодо несвоєчасного подання декларацій буде здійснюватися «по-старому».

Нагадаємо, 10 серпня парламент ухвалив законопроект 9587-д про автоматичні протоколи за несвоєчасне подання декларацій за основу, і тоді ми детально описували даний законопроект. Однак у подальшому до другого читання народні депутати запропонували до нього цілу низку правок. До того ж, під час прийняття в цілому певні правки враховані не були. Тож, наразі у публічному доступі фінальна версія законопроекту відсутня.

В зв’язку з цим надалі ми наводимо аналіз тих пропозицій, які були враховані профільним Комітетом ВР з питань правоохоронної діяльності до другого читання. Деякі з них під час голосування були виключені.

Зокрема, у Кодексі про адміністративні правопорушення передбачається, що при накладенні стягнення за порушення вимог фінансового контролю, а саме несвоєчасне подання декларації, які у випадках з порушеннями ПДР, зафіксованими в автоматичному режимі, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Також не застосовуються правила статті 36 КпАП стосовно накладення адмінстягнень при вчиненні кількох порушень.

Разом з тим, до другого читання депутати пропонували статтю 39 КпАП доповнити частиною, відповідно до якої, якщо особа, піддана адміністративному стягненню за несвоєчасне подання декларації та (або) за подання завідомо недостовірних відомостей в декларації сплатила відповідний штраф, ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Також передбачається, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1700 грн (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Раніше штраф передбачав від 850 до 1700 грн.

При цьому депутати запропонували додати у примітку до ст. 172-6 КпАП визначення поважних причин для несвоєчасного подання декларації:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) тяжку хворобу або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітність за умови неможливості тимчасово залишити такий заклад;

5) технічні збої в роботі офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції;

6) витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію.

Главу 17 КпАП було запропоновано доповнити статтею 244-25 під назвою «Національне агентство з питань запобігання корупції».

Відповідно до нової статті НАЗК розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з несвоєчасним поданням декларації, зафіксовані в автоматичному режимі за ч. 1 статті 172-6 КпАП. Від імені НАЗК корупції розглядати такі справи і накладати адмінстягнення мають право голова, його заступник, а також інші уповноважені головою посадовці НАЗК.

У статті 258 КпАП вводяться нові частини, відповідно до яких:

У разі встановлення адміністративного правопорушення, пов’язаного із несвоєчасним поданням декларації, зафіксованого в автоматичному режимі, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова може бути винесена без участі особи, яка притягається, за умови її належного повідомлення через персональний електронний кабінет в Реєстрі декларацій, про дату, час і місце розгляду справи не менше ніж за 72 години до початку розгляду справи.

З моменту отримання повідомлення особа може повідомити НАЗК через персональний електронний кабінет в Реєстрі декларацій про наявність поважних причин та надати підтвердні документи, які мають бути враховані під час розгляду справи.

У статті 276 КпАП відповідно передбачається, що такі справи розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Порядок оброблення та обліку адміністративних правопорушень, пов’язаних із несвоєчасним поданням декларації, зафіксованих в автоматичному режимі, встановлюється НАЗК.

До Кодексу вводиться нова стаття 279-9 про особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані із несвоєчасним поданням декларації особи, зафіксовані в автоматичному режимі. Відповідно до неї:

Правопорушення, пов’язані із несвоєчасним поданням декларації, фіксуються в автоматичному режимі за допомогою засобів Реєстру декларацій

Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі, пов’язаній із несвоєчасним поданням декларації, зафіксованим в автоматичному режимі, виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім випадків, якщо особа присутня при розгляді справи.

Постанова про накладення стягнення направляється особі протягом трьох робочих днів через Реєстр декларацій. Постанова вважається врученою в день її надходження у персональний електронний кабінет суб’єкта декларування.

Така постанова може за зверненням суб’єкта декларування бути направлена на поштову адресу, зазначену в останній поданій декларації як місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування НАЗК може бути надіслано кореспонденцію.

Стосовно оскарження таких постанов, то відповідно до п. 3 ч. 1 статті 288 вона оскаржується у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАСУ.

Скаргу на постанову може бути подано протягом 10 днів з дня отримання постанови у персональному електронному кабінеті.

Крім того, КпАП доповнено статтею 300-3 щодо порядку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за несвоєчасне подання декларації.

Так, депутати пропонували, що у разі сплати особою штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за несвоєчасне подання декларації, протягом 30 днів, така постанова вважається виконаною.

У разі несплати особою штрафу протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Також законопроектом до другого читання пропонувалося примітку до статті 366-2 Кримінального кодексу доповнити абзацом 2 такого змісту:

«Під відомостями, у цій статті, внесеними суб’єктом декларування до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», що відрізняються від достовірних, слід розуміти вартість активів, доходів, об’єктів нерухомості та іншого майна, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, а також, у випадку перебування майна у них в оренді чи користуванні на інших підставах, сплачену чи таку, що відповідно до закону чи договору підлягає сплаті ними протягом звітного періоду суму за користування таким майном»

У ст. 59 Закону «Про запобігання корупції» відповідно до поправок до другого читання передбачалося, що до Реєстру корупціонерів не включаються відомості про осіб, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Також пропонувалося не включати до Реєстру корупціонерів осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та/або четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, не включати туди тих, кого піддали адміністративному стягненню за несвоєчасне подання декларації та (або) за подання завідомо недостовірних відомостей.

Пропонувалося й встановити строк зберігання відомостей в Реєстрі корупціонерів:

1) відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;

2) відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 1 рік;

3) відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи;

4) відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, – 5 років.

Передбачалося, що після завершення цих строків відомості з Реєстру корупціонерів, підлягають виключенню.

Перехідні положення у редакції до другого читання передбачають, що протоколи про адміністративні правопорушення, складені, але не розглянуті до дня набрання чинності наказом НАЗК про технічну можливість розглядати їх в автоматичному режимі, розглядаються у старому порядку.

Аналогічно «по-старому» проводиться розгляд справ, який розпочався, але не завершився винесенням постанови до дня набрання чинності наказом НАЗК.

Матеріали у справах про адміністративні правопорушення, які на день набрання чинності відповідним наказом НАЗК, перебувають на розгляді у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах, апеляційних судах, продовжують розглядатися судами до прийняття ними відповідного судового рішення у порядку, який діяв до набрання чинності новим Законом.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду