Оподаткування розмов працівників по мобільному, - позиція Верховного Суду

Вартість послуг мобільного зв’язку, зокрема міжнародного роумінгу, що сплачує юридична особа за здійснення її працівниками виробничих телефонних розмов, не може бути додатковим благом у разі наявності документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку лише у виробничих цілях. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 6 червня 2023 року у справі № 826/11941/16.

Обставини справи

ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило  визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з TOB «Е». Зазначив, що господарські операції із зазначеним контрагентом фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань Товариства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, які не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Окружний адміністративний суд Києва постановою від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з TOB «Е», оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначене податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Податкова, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Верховний Суд вказав, що в акті перевірки податкова служба також зазначила, що позивачем не утриманий податок з доходу працівників, отриманого платниками податку від працедавця у формі оплати за послуги мобільного зв`язку (послуги міжнародного роумінгу), оскільки суми, сплачені за послуги міжнародного роумінгу за працівників товариства, які в цей період не перебували у відрядженні за кордоном, прирівнюється як додаткове благо надане роботодавцем та підлягають оподаткуванню, зазначене порушення потягло за собою не утримання, не нарахування та несплату до бюджету військового збору.

За правилами підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Критерієм розмежування додаткового блага, наданого працівникові, від витрат платника у рамках його виробничої діяльності є те, хто саме є вигодобувачем набутого блага.

Ураховуючи зазначене суди дійшли правильного висновку, що вартість послуг мобільного зв`язку, у тому числі міжнародного роумінгу, що сплачуються юридичною особою за здійснення її працівниками виробничих телефонних розмов, не може бути додатковим благом за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв`язку виключно у виробничих цілях.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач уклав із мобільним оператором договір від 17.07.2012 про надання телекомунікаційних послуг,  згідно з яким абонент (позивач) замовляє та оплачує, а оператор надає на тарифній основі телекомунікаційні послуги.

Додатком № 1 до договору визначено перелік номерів, що обслуговуються в корпорації, закріплених за номером особового рахунку. В рахунках за телекомунікаційні послуги за період січень 2014 року-грудень 2015 року, копії яких містяться у справі, деталізовано використання мобільного зв`язку працівниками TOB «ВКП» з ідентифікацією закріплених додатком №1 мобільних номерів особового рахунку абонента.

На підтвердження використання послуг мобільного оператора саме у господарській діяльності товариства, позивач надав суду наказ про прийняття на роботу працівників TOB «ВКП» осіб, стосовно яких контролюючий орган здійснив нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності відображення у податковому обліку доходу, витрат, податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеним вище контрагентами. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.