Посилення ГРД та поліграф для кандидатів на посаду, – чого чекати суддям і кандидатам в судді від законотворців, ДОКУМЕНТ

Вищу раду правосуддя наділять правом опитувати кандидата на посаду судді з використанням поліграфа, а кандидати в судді здаватимуть тестування із логікі та історії української державності.

Особа, яка вперше призначатиметься на посаду судді, проходитиме підготовку, і тільки після отримання свідоцтва від ВККС зможе здійснювати правосуддя.

Замість 11 тепер буде необхідно 12 голосів членів ВККС для подолання негативного висновку Громадської ради доброчесності (ГРД), який буде неможливо оскаржити до суду.

Про це йдеться у проекті змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», напрацьованого робочою групою на базі Комітету Верховної Ради з правової політики, який очолює Денис Маслов. Текст законопроекту опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети» (наводимо порівняльну таблицю наприкінці матеріалу).

Натомість проект закону не врахував пункт 2.2. Висновку Ради Європи щодо Регламенту Громадської ради доброчесності від 10 квітня 2017 року, де вказується, що «дотримання принципу незалежності судової влади потребує додержання загального правила про те, що практикуючі юристи (адвокати) і прокурори не можуть брати участь в процесі оцінювання суддів. Зважаючи на те, що термін повноважень членів Громадської ради доброчесності становить два роки, їхній відвід від участі в розгляді інформації щодо окремої особи внаслідок конфлікту інтересів не є прийнятним варіантом, оскільки протягом двох років практикуючі юристи або прокурори можуть постати перед будь-яким з оцінюваних ними суддів (кандидатів на посаду судді). Крім того, повноваження членів Громадської ради доброчесності за оцінкою суддів взагалі можуть мати негативний вплив навіть на тих суддів, які не проходять через процес оцінки, коли члени Громадської ради доброчесності постануть перед ними в суді». Але адвокатів, серед переліку осіб, які можуть бути членами Громадської ради доброчесності у проекті закону не виключили.

Разом із тим, загальновідомо, що за результатами конкурсного відбору за участі міжнародних експертів, які мали переважне право голосу при ухваленні відповідних рішень, у державі обрано новий склад ВККС й ВРП із числа, як презюмується у зв’язку із участю іноземців – доброчесних й професійних осіб.

У зв’язку із цим постає абсолютно логічне питання – навіщо взагалі підтримувати концепт наявності ГРД, якщо в Україні є доброчесні ВККС, ВРП, а також не менш доброчесні НАЗК й НАБУ? Чому Комітет не виключив ГРД як зайву ланку у процесах добору для його оптимізації.

За результатами ознайомлення із проектам закону вбачається, що окремі його положення містять ознаки неконституційності та суперечать Конституції, а загалом його зміст міг лобіюватися отримувачами міжнародної технічної допомоги. Нагадаємо, що найближчим часом парламент хочу розглянути проект закону про лобіювання. «Судово-юридична газета» направила запит щодо складу робочої групи із напрацювання та публікує текст законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.