У процедуру добору суддів знов пропонують внести зміни, а повноваження ГРД хочуть уточнити: новий проект змін в закон про судоустрій

У Верховній Раді 17 листопада 2023 року зареєстровано законопроект № 10140-д, яким пропонується внести зміни у процедуру здійснення добору на посади суддів, уточнити повноваження Громадської ради доброчесності, дозволити Вищій раді правосуддя визначати пріоритетність розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів тощо.

Ініціаторами законопроекту є група народних депутатів від фракції «Слуга народу», зокрема, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов.

Законопроект передбачає внесення масштабних змін у низку діючих законів. Зокрема, пропонується внести зміни у процедуру добору на посади суддів, запровадити проведення єдиного конкурсу для кандидатів на посади суддів місцевих судів та діючих суддів, уточнити повноваження і статус Громадської ради доброчесності, а також дещо спростити дисциплінарні процедури Вищої ради правосуддя.

Нагороди для суддів та декларація доброчесності 

Законопроект пропонує дозволити діючим суддям отримувати державні нагороди лише за проявлену особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя, а також за дії, пов’язані з участю та/або сприянням обороні України, захисту її територіальної цілісності і недоторканості.

Разом з тим, до звільнення з посади або припинення повноважень, суддя не зможе бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, пов’язаними саме зі здійсненням правосуддя.

Крім того, пропонується збільшити строк для подання суддями щорічних Декларації родинних зв’язків судді та Декларації доброчесності судді та встановити, що відповідні декларації суддя зможе подати до 1 травня (зараз – до 1 лютого).

Пріоритети Вищої ради правосуддя при розгляді дисциплінарних скарг

Законопроект пропонує закріпити для ВРП можливість розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів у пріоритетному порядку.

У першочерговому (пріоритетному) порядку здійснюються дисциплінарні провадження:

1) розпочаті на підставі звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

2) розпочаті стосовно судді щодо якого Вищою радою правосуддя розглядається питання про переведення з одного суду до іншого за результатами конкурсу.

Вища рада правосуддя може встановити інші критерії першочергового (пріоритетного) порядку здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів у регламенті Вищої ради правосуддя.

Добір на посади суддів місцевих судів

Законопроект пропонує взагалі заборонити претендувати на посади суддів особам, які займають посади члена Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Ймовірно, це натяк на ситуацію з конкурсами до Верховного Суду 2016-2017 та 2018-2019 років, коли відразу шість членів тодішнього складу Вищої ради правосуддя стали суддями касаційних судів ВС.

Також законопроект пропонує визначити стажем наукової роботи стаж професійної діяльності у сфері права не тільки на посадах наукових працівників у вищому навчальному закладі, а також і на посадах працівників апарату суду, посадові обов’язки яких передбачають виключно здійснення науково-аналітичної діяльності в судах України, за умови наявності наукового ступеня, на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України, а також час навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускників аспірантури, докторантури.

Законопроект пропонує встановити, що кандидат на посаду судді вважається компетентним, якщо він володіє знаннями у сфері права та вміє їх застосовувати, має навички юридичного письма та правничої аргументації, когнітивні здібності.

Доброчесним кандидат на посаду судді буде вважатися за умови, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, дотриманні етичних норм, бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Також пропонується суттєво змінити процедуру добора суддів. Як зазначили ініціатори законопроекту, зміни перш за все направлені на певне спрощення процедури добору.

Добір на посади суддів першої інстанції, тобто місцевих судів, буде включати наступні етапи:

1. оголошення добору кандидатів на посаду судді місцевого суду;
2. подання особами, які виявили намір стати суддею місцевого суду, заяви та документів для участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду;
3. допуск до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду;
4. складення кваліфікаційного іспиту;
5. проведення спеціальної перевірки;
6. проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді місцевого суду (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності);
7. затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого суду;
8. зарахування кандидатів до резерву на заміщення вакантних посад судді місцевого суду.

Для участі у доборі кандидат на посаду судді має подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду судді;

2) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

3) анкету кандидата на посаду судді, що містить інформацію про нього;

4) мотиваційний лист кандидата на посаду судді;

5) декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності кандидата на посаду судді;

6) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання, навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання (за наявності);

7) копії документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;

8) документи з медичних установ встановленої форми про проходження психіатричних та наркологічних оглядів та неперебування на обліку у психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

9) письмову згоду на збирання, зберігання, обробку та використання інформації про кандидата з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді;

10) письмову згоду на проведення щодо нього спеціальної перевірки відповідно до закону;

11) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює період року, що передує року подання документів, та посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

12) копію документа, який підтверджує володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;

13) інші документи, необхідні для проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також документи, що підтверджують відповідність кандидата на посаду судді вимогам статті 69 цього Закону

Кваліфікаційний іспит, спеціальна перевірка та психологічне тестування

Кваліфікаційний іспит на посаду судді місцевого суду буде проводитися шляхом складення анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо загальних теоретичних знань у сфері права, когнітивних здібностей та з окремих спеціалізацій: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання виконуються з окремих спеціалізацій.

Форму та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їхнього проведення затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Судді, які виявили намір скласти кваліфікаційний іспит, складають анонімне тестування із когнітивних здібностей, загальних теоретичних знань у сфері права, а також анонімне тестування та практичне завдання із однієї або кількох спеціалізацій на вибір.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту має оприлюднити його програму на своєму офіційному веб-сайті.

Кандидат вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 70 відсотків від максимально можливого балу за кожним тестуванням та практичним завданням кваліфікаційного іспиту.

Суддя вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит із відповідної спеціалізації, якщо він набрав не менше 70 відсотків максимально можливого балу за тестуванням із когнітивних здібностей, загальних теоретичних знань у сфері права, а також за тестуванням та практичним завданням з такої спеціалізації.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 70 відсотків від максимально можливого балу за кожним тестуванням та практичним завданням кваліфікаційного іспиту.

Під час добору кандидатів на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

Для суддів, які виявили намір скласти кваліфікаційний іспит, прохідний бал встановлюються на рівні прохідного балу кандидатів.

Перебіг кваліфікаційного іспиту буде фіксуватися за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту буде загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Кандидат або суддя, який не з’явився для складення кваліфікаційного іспиту без поважних причин, відмовився від його складення чи не склав його, може бути допущений до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Кандидат, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі, оголошеному протягом двох років з дня затвердження цих результатів.

Щодо всіх кандидатів, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту, Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про допуск до спеціальної перевірки. У разі якщо двоє і більше кандидатів отримали однакову кількість балів, до спеціальної перевірки допускаються всі такі кандидати.

Для встановлення відповідності вимогам до кандидата на посаду судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей. Порядок та методику проведення таких тестувань затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про проведення таких тестувань не зможуть встановлюватися індивідуально щодо певного кандидата чи групи кандидатів.

Комісія буде використовувати результати таких тестувань як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів стосовно кандидата на посаду судді.

Результати таких тестувань не можуть впливати на рейтинг кандидата на посаду судді.

Затвердження рейтингу та зарахування кандидатів і суддів до єдиного резерву

Протягом 10 днів з дня встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає та затверджує рейтинг відповідно до результатів кваліфікаційного іспиту:

1) стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які успішно пройшли спеціальну перевірку;

2) стосовно всіх суддів, які виявили намір скласти кваліфікаційний іспит за його результатами отримали прохідний бал.

Далі Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна затвердити рейтинг за окремими спеціалізаціями.

Після затвердження рейтингу Вища кваліфікаційна комісія суддів зараховує кандидатів та суддів до резерву на заміщення вакантних посад судді місцевого суду.

У разі якщо двоє і більше осіб займають однакову позицію за рейтингом, до резерву зараховуються всі такі особи.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України веде резерв на заміщення вакантних посад судді місцевого суду за окремими спеціалізаціями.

Строк перебування в резерві становить два роки з дня зарахування до нього.

Особи, які претендують на зайняття посади судді, у разі включення до резерву на заміщення вакантних посад судді місцевого суду відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів України”, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік щорічно протягом строку перебування у резерві.

Далі, в рішенні про оголошення конкурсу ВККС зазначає найменування судів, де є вакантні посади суддів, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце його проведення.

Конкурс на посади суддів місцевого суду проводиться на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які перебувають у резерві. А конкурс на посади суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Цікаво, що у разі якщо учасники конкурсу не мають стажу роботи на посаді судді або мають однаковий стаж роботи на посаді судді, перевага надається учаснику, який має більший стаж роботи на посаді помічника судді. А у разі, якщо учасники не мають стажу роботи на посаді помічника судді або мають однаковий стаж роботи на посаді помічника судді, перевага надається учаснику, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.

Крім того, для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, встановлюється місячний строк.

При цьому не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у процедуру проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

ГРД і конкурс на посади суддів місцевих судів

Цікаво, що у процедуру конкурсу на посади суддів місцевих судів все ж планується залучити Громадську раду доброчесності.

Так, під час конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду Громадська рада доброчесності не пізніше 30 днів з дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про визначення переможця конкурсу, перевіряє його за критеріями професійної етики та доброчесності.

Втім, слід зазначити, що законодавець в данному випадку навряд чи пропонує встановити адекватні строки для перевірки ГРД кандидатів на посади суддів. Ймовірно, за такі строки члени ГРД зможуть здійснити хіба що поверхневу перевірку кандидатів на посади суддів місцевих судів.

Разом з тим, законопроект визначає, що якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановить, що переможець конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України зможе ухвалити вмотивоване рішення про рекомендацію про його призначення на посаду судді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Якщо ж за рішення про рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді проголосувало менше членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кандидат вважається таким, що припинив участь в конкурсі, виключається з резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду за вмотивованим рішенням Комісії, а переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.

Взагалі, ідея залучення ГРД у процедуру конкурсу на посади суддів місцевих судів хоч і має певну логіку, однак все ж суперечить магістральній логіці законодавця.

У пояснювальний записці до законопроекту вказано, що його мета – прискорення процедур добору на посади суддів (наприклад, пропонується відмовитися від стадії відбіркового іспиту, залишивши тільки кваліфікаційний іспит).

Втім, залишається не зовсім зрозумілим, чи дійсно залучення ГРД у процедуру конкурсу на посади суддів місцевих судів, з подальшим подоланням її негативних висновків ВККС у пленарному складі, дійсно дозволить прискорити процедуру відбору на посади суддів місцевих судів.

Співбесіди та завершення конкурсу на посади судді

Після визначення переможця конкурсу, Вища кваліфікаційна комісія суддів на своєму засіданні проводить із ним співбесіду.

За наслідками співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює: 1) рішення про рекомендацію або відмову у наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; 2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

Неявка переможця на співбесіду з Комісією не перешкоджає ухваленню таких рішень.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України має ухвалити вмотивоване рішення про відмову у наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.

У разі виявлення під час проведення конкурсу на посаду судді місцевого суду фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді який став переможцем конкурсу, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одночасно з наданням рекомендації про переведення такого судді звертається до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

Конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується прийняттям Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації про призначення кандидатів суддями або рекомендації про переведення суддів.

Далі рекомендації ВККС розгляне Вища рада правосуддя.

Як і у випадку з ГРД, не зовсім зрозуміло, як проведення співбесід з переможцями конкурсу на посади суддів зможе пришвидшити досягнення задекларованої мети – швидкого заповнення вакансій суддів. Адже як самі співбесіди, так і власне підготовка до них, на прикладах конкурсів, що вже відбулися, а також кваліфікаційного оцінювання суддів, доводять, що співбесіди – це досить тривала процедура, яка може розтягнутися на місяці.

Набуття повноважень судді

Згідно з законопроектом, особа, призначена на посаду судді указом Президента України, набуває повноважень судді зі здійснення правосуддя, включаючи право на отримання доплат до посадового окладу, за умов зарахування в штат відповідного суду, складення присяги судді і проходження початкової підготовки у випадках та в порядку, встановленому цим Законом. Датою набуття суддею повноважень зі здійснення правосуддя є дата виконання останньої з цих умов.

Непроходження початкової підготовки буде мати наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальністі.

Як зазначено у законопроекті, особа, призначена на посаду судді і у якої відсутній стаж роботи на посаді судді, з метою отримання практичних навичок роботи в суді проходить: 1) початкову підготовку у Національній школі суддів України тривалістю не більше триста п’ятдесяти академічних годин та не довше двох місяців. Програму та порядок проходження початкової підготовки затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України за пропозицією Національної школи суддів України; 2) підготовку, передбачену частиною другої цієї статті, щорічно протягом перших трьох років після призначення

Переведення судді за результатами конкурсу

Суддя, який має намір бути переведеним до іншого місцевого суду за результатами майбутнього конкурсу на заміщення вакантної посади судді, до оголошення такого конкурсу складає кваліфікаційний іспит, передбачений статтею 74 цього Закону, одночасно із особами, які беруть участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Відповідно, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одночасно з оголошенням про проведення добору кандидатів на посаду судді, передбаченого статтею 71 цього Закону, оприлюднює оголошення про приймання від суддів, які бажають бути переведеними на посаду судді до іншого місцевого суду, заяв про складення кваліфікаційного іспиту. Кінцевий термін подання заяв до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не може бути меншим ніж 15 днів із дати розміщення оголошення.

Суддя, який склав кваліфікаційний іспит, передбачений статтею 74 цього Закону, одночасно із особами, які беруть участь у доборі кандидатів на посаду судді, але не набрав прохідний бал, може використати ці результати протягом двох років з дня їх затвердження. Якщо результати в межах наступного кваліфікаційного іспиту будуть відповідати прохідному балу, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України за заявою такого судді включає його у рейтинг відповідно до статті 78 цього Закону.

Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді

Законопроект передбачає запровадження Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді.

Пропонується визначити, що Вища рада правосуддя затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після погодження з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.

Кваліфікаційне оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді

Також запропоновано дещо змінити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді.

Визначено, що сукупна кількість балів, які суддя (кандидат на посаду судді) може отримати на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди не може перевищувати 30 відсотків від максимальної кількості балів кваліфікаційного оцінювання.

Також визначено, що кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться за правилами статті 74 цього Закону та з урахуванням особливостей, встановлених цією Главою.

Кваліфікаційний іспит в межах процедури кваліфікаційного оцінювання проводиться шляхом складення анонімних тестувань та практичного завдання.

Анонімне тестування проводиться щодо загальних теоретичних знань у сфері права, когнітивних здібностей та зі спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Практичне завдання проводиться зі спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Результати кваліфікаційного іспиту судді, складеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання у разі застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення, дійсні лише у межах такої процедури.

Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зобов’язаний утримуватися від будь-яких оціночних публічних висловлювань стосовно судді (кандидата на посаду судді), питання стосовно якого розглядає Вища кваліфікаційна комісія суддів України, у тому числі поза межами здійснення своїх повноважень як члена Комісії.

Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі і більше) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин. Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

Якщо Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді у зв’язку із його невідповідністю займаній посаді, він вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено.

У такому разі оцінювання відповідності такого судді займаній посаді продовжується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в пленарному складі зі стадії, що визначена Вищою радою правосуддя у рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді.

Якщо Вищою радою правосуддя не визначено таку стадію, оцінювання продовжується зі стадії, що визначена Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з урахуванням мотивів рішення Вищої ради правосуддя про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді, включаючи рішення, прийняті Вищою радою правосуддя до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».

Процедури первинного кваліфікаційного оцінювання розпочаті відповідно до Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” та незавершені станом на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри”, завершуються колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Судді, які в межах таких процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не з'явилися для складення іспиту, проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу. Судді, які в межах таких процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не підтвердили можливість здійснення правосуддя у відповідному суді, на підставі подання колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відстороняються Вищою радою правосуддя від здійснення правосуддя та проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Громадська рада доброчесності і її статус

Законопроект пропонує суттєво змінити роль Громадської ради доброчесності у процедурах добору або оцінювання суддів.

У разі надходження від Громадської ради доброчесності пропозиції щодо відкладення співбесіди з суддею (кандидатом на посаду судді), Вища кваліфікаційна комісія суддів України відкладає таку співбесіду не більше ніж на двадцять днів. Повторні пропозиції щодо відкладення співбесіди стосовно одного й того самого судді (кандидата на посаду судді) не розглядаються.

Статус Громадської ради доброчесності пропонується визначити наступним чином.

Громадська рада доброчесності є допоміжним органом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який утворюється при Комісії на постійній основі та діє на засадах колегіальності з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності. Громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи відповідно до цього Закону.

З метою врегулювання організаційних питань та процедур роботи Громадська рада доброчесності розробляє та затверджує Регламент Громадської ради доброчесності.

Повноваження Громадської ради доброчесності:

1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України достовірну та перевірену інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності;

4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо судді (кандидата на посаду судді);

5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів (кандидатів на посаду судді);

6) має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозицією щодо відкладення співбесіди з суддею (кандидатом на посаду судді) на строк не більше десяти днів. Повторне використання такого права стосовно одного й того самого судді (кандидата на посаду судді) не допускається.

З метою перевірки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності Громадська рада доброчесності може запитувати та безоплатно отримувати інформацію та копії документів і матеріалів щодо судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї від будь-яких осіб, які є власниками або розпорядниками інформації (документів, матеріалів), що запитуються.

Розкриття інформації з обмеженим доступом здійснюється в порядку, встановленому законодавством. За розголошення такої інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Громадська рада доброчесності складається з двадцяти п’яти членів та вважається правомочною за умови призначення до її складу щонайменше шістнадцяти членів.

Громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у пленарному складі та у колегіях. До пленарного складу Громадської ради доброчесності входять всі члени Ради.

У Громадській раді доброчесності утворюються п’ять колегій, до кожної з яких входить п’ять членів Ради, визначені за принципом випадковості шляхом жеребкування. Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради.

Статус члена Громадської ради доброчесності

Членами Громадської ради доброчесності можуть бути адвокати, інші правники, науковці, журналісти, вчителі, психологи, викладачі, не молодші тридцяти років, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію, відповідний стаж професійної діяльності не менше 5 років, володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності. На членів Громадської ради доброчесності поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.

Не можуть бути членами Громадської ради доброчесності: 1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними; 2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку; 3) особи, на яких накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, несплатою аліментів, керуванням транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, жорстоким поводженням з тваринами, вчиненням домашнього та іншого насильства, невиконанням обов’язків щодо виховання дітей, порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власності, поводженням із зброєю, легалізацією (відмиванням) доходів; 4) особи, які протягом останніх п’яти років працювали (проходили службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), податковій міліції, Службі безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентстві з питань запобігання корупції; 5) особи, які протягом останніх п’яти років перебували на державній службі; 6) особи, які є суддями або протягом останніх п’яти років обіймали посаду судді; 7) особи, які протягом останніх п’яти років були членами політичної партії або обіймали політичну посаду, брали участь у політичній діяльності; 8) особи, які протягом останніх п’яти років займали виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, мали представницький мандат; 9) особи, які мають громадянство чи підданство іншої держави, або є особами без громадянства.

Члени Громадської ради доброчесності обираються строком на два роки з правом бути обраними повторно. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Громадської ради доброчесності більше як два строки

Члени Громадської ради доброчесності повинні брати участь у її роботі виключно на громадських засадах.

Повноваження члена Громадської ради доброчесності припиняються у разі: 1) подання ним особистої заяви про припинення повноважень члена Ради; 2) закінчення строку, на який його обрано; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього; 4) накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, несплатою аліментів, керуванням транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, жорстоким поводженням з тваринами, вчиненням домашнього та іншого насильства, невиконанням обов’язків щодо виховання дітей, порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власності, поводженням із зброєю, легалізацією (відмиванням) доходів; 5) оголошення його померлим, безвісно відсутнім; визнання його за рішенням суду недієздатним; обмеження його цивільної дієздатності за рішенням суду; 6) виявлення невідповідності члена Ради вимогам, визначеним цією статтею; 7) його смерті.

Рішення про припинення повноважень члена Громадської ради доброчесності приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у десятиденний строк з дня настання однієї з обставин, передбачених пунктами 1-7 частини п’ятої цієї статті.

Вплив на членів Громадської ради доброчесності у будь-який спосіб забороняється.

Порядок обрання членів Громадської ради доброчесності

Порядок обрання членів Громадської ради доброчесності зборами представників громадських об’єднань

Двадцять членів Громадської ради доброчесності обираються зборами представників громадських об’єднань.

Збори представників громадських об’єднань скликаються Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (особою, яка виконує його обов’язки) не пізніше ніж за два місяці до дати закінчення повноважень всіх членів поточного складу Громадської ради доброчесності, а в разі коли внаслідок дострокового припинення повноважень кількість членів Громадської ради доброчесності, обраних зборами представників громадських об’єднань, стала менше шістнадцяти – протягом десяти днів з дня дострокового припинення повноважень таких членів. Оголошення про скликання зборів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.

У зборах представників громадських об’єднань беруть участь громадські організації або громадські спілки які протягом щонайменше останніх двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність:

спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, в тому числі реалізують проекти у цих сферах; або спрямовану на забезпечення сталого правосуддя в Україні, покращення судочинства, розбудову правової держави, розвиток правничих професій та науки; або пов’язану з психологією (у тому числі соціальною психологією, психологією управління, віковою психологією), психотерапією, освітою, педагогікою, менеджментом, професійним розвитком, філософією.

У зборах представників громадських об’єднань не можуть брати участь громадські організації або громадські спілки, які здійснювали чи здійснюють діяльність із залученням міжнародної технічної допомоги, донорами якої є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації чи підприємства держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, або фінансувалися ними.

Для участі у зборах громадські об’єднання протягом 30 днів з дня оприлюднення оголошення про скликання зборів представників громадських об’єднань подають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 1) заяву довільної форми, підписану керівником громадського об’єднання, із зазначенням особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання на зборах; 2) копію статуту та виписку з Єдиного державного 2) копію статуту та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) копії звітів за результатами виконання проектів із залученням міжнародної технічної допомоги (за наявності); 4) рекомендаційний лист від представництва міжнародної організації (членом, учасником якої є Україна або яка відповідно до міжнародної угоди протягом останніх п’яти років надає Україні міжнародну технічну допомогу) або від виконавця проекту міжнародної технічної допомоги, зареєстрованого в Україні у встановленому законодавством порядку; 5) копії звітів за результатами фінансового аудиту не менше двох реалізованих проектів із залученням міжнародної технічної допомоги (за наявності) або копію звіту за результатами аудиту діяльності громадського об’єднання, проведеного протягом останніх двох років, що передують дню проведення зборів; 6) біографічну довідку представника громадського об’єднання, який делегується для участі у зборах (далі - громадський делегат); 7) біографічну довідку кандидата до складу Громадської ради доброчесності, якого висуває громадське об’єднання; 8) документи, які підтверджують відповідність кандидата до складу Громадської ради доброчесності вимогам, встановленим цим Законом; 9) мотиваційний лист кандидата до складу Громадської ради доброчесності; 10) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подану кандидатом до складу Громадської ради доброчесності, із посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 11) письмову згоду кандидата до складу Громадської ради доброчесності на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, крім копій документів визначених частиною сьомою цієї статті; 12) не більше трьох рекомендаційних листів стосовно кандидата до складу Громадської ради доброчесності, якого висуває громадське об’єднання, від осіб (керівників), з якими мала місце спільна професійна діяльність кандидата до складу Громадської ради доброчесності; 13) інші документи, які свідчать про те, що кандидат є визнаним фахівцем у сфері своєї професійної діяльності.

Питання про відповідність громадського об’єднання вимогам до участі у зборах представників громадських об’єднань, а також про відповідність кандидата до складу Громадської ради доброчесності, якого висуває відповідне громадське об’єднання, Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішує у пленарному складі протягом 30 днів з дня закінчення строку, передбаченого абзацом першим частини п’ятої цієї статті, про що Комісія ухвалює вмотивоване рішення.

Не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення зборів представників громадських об’єднань Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік громадських об’єднань, які відповідають вимогам для участі у зборах представників громадських об’єднань, копії поданих ними документів, перелік громадських делегатів, а також перелік кандидатів до складу Громадської ради доброчесності, які відповідають встановленим цим Законом вимогам, крім: 1) відомостей про місце проживання або перебування, дати народження цих фізичних осіб, адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційного номера облікової картки платника податків, серії та номера паспорта, військового квитка, місцезнаходження об’єктів власності (крім області, району, населеного пункту, в якому знаходиться об’єкт), реєстраційних номерів транспортних засобів; 2) медичних відомостей; 3) будь-яких відомостей та даних щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається кандидатом до складу Громадської ради доброчесності; 4) інформації, що містить державну таємницю.

Час і місце проведення зборів представників громадських об’єднань визначаються Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (особою, яка виконує його обов’язки).

Повідомлення про час і місце проведення зборів представників громадських об’єднань не пізніше ніж за 15 днів до їх проведення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Збори представників громадських об’єднань вважаються правомочними за умови участі в них не менше половини обраних громадських делегатів. Збори представників громадських об’єднань проводяться відкрито та публічно, а також транслюються в режимі реального часу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На зборах можуть бути присутніми представники медіа, адвокати, представники органів суддівського самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також інші заінтересовані особи за запрошенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Збори представників громадських об’єднань обирають шляхом відкритого голосування президію зборів в кількісному складі, що визначається рішенням зборів. Президія організовує роботу зборів представників громадських об’єднань. Збори представників громадських об’єднань обговорюють і затверджують регламент роботи зборів. Хід роботи зборів представників громадських об’єднань протоколюється.

До початку голосування стосовно кандидатів до складу Громадської ради доброчесності проводиться публічне обговорення. Кожен із кандидатів до складу Громадської ради доброчесності під час публічного обговорення виступає перед зборами. Тривалість виступу не може перевищувати 5 хвилин. Громадські делегати можуть ставити запитання до кандидата до складу Громадської ради доброчесності щодо будь-якої інформації стосовно кандидата, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Громадської ради доброчесності, а також інформації, що становить державну таємницю. Після завершення публічного обговорення кандидатів до складу Громадської ради доброчесності проводиться відкрите поіменне голосування. Голосування щодо кандидатів до складу Громадської ради доброчесності проводиться за алфавітним порядком. Обраним членом Громадської ради доброчесності вважається той кандидат, який за результатами відкритого поіменного голосування отримав більшість голосів від числа обраних громадських делегатів.

Перелік обраних членів Громадської ради доброчесності не пізніше наступного дня з дня завершення роботи зборів представників громадських об’єднань направляється до секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії.

Порядок обрання членів Громадської ради доброчесності за пропозиціями бізнес-асоціацій

Пропонується встановити, що частина членів ГРД буде представляти діючі в Україні бізнес-асоціації.

П’ять членів Громадської ради доброчесності обираються за пропозиціями бізнес-асоціацій постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, до завдань якого належить розгляд скарг суб’єктів підприємництва щодо вчинення корупційних діянь та/або інших порушень їх законних інтересів (далі – Рада бізнес-омбудсмена).

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (особа, яка виконує його обов’язки) звертається до Ради бізнес-омбудсмена про обрання членів Громадської ради доброчесності не пізніше ніж за два місяці до дати закінчення повноважень всіх членів поточного складу Громадської ради доброчесності, а в разі дострокового припинення повноважень члена Громадської ради доброчесності, обраного Радою бізнес-омбудсмена – протягом десяти днів з дня дострокового припинення повноважень такого члена.

На підставі звернення Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (особи, яка виконує його обов’язки) Рада бізнес-омбудсмена оприлюднює оголошення про приймання пропозицій до складу Громадської ради доброчесності від бізнес-асоціацій.

Звернутися із пропозицією до складу Громадської ради доброчесності можуть бізнес-асоціації, які мають бездоганну ділову репутацію та протягом щонайменше останніх п’яти років, що передують дню оприлюднення оголошення, здійснюють діяльність спрямовану на покращення інвестиційного клімату в Україні.

Протягом 30 днів з дня оприлюднення оголошення бізнес-асоціації, які відповідають вимогам, передбаченим частиною третьою цієї статті, подають до Ради бізнес-омбудсмена: 1) копії установчих документів бізнес-асоціації; 2) документи, які свідчать про наявність бездоганної ділової репутації, а також про здійснення діяльності, спрямованої на покращення інвестиційного клімату в Україні протягом щонайменше останніх п’яти років, що передують дню оприлюднення оголошення; 3) біографічну довідку кандидата до складу Громадської ради доброчесності, якого висуває бізнесасоціація; 4) документи, які підтверджують відповідність кандидата до складу Громадської ради доброчесності вимогам, встановленим цим Законом; 5) мотиваційний лист кандидата до складу Громадської ради доброчесності; 6) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подану кандидатом до складу Громадської ради доброчесності, із посилання на відповідну сторінку Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 7) письмову згоду кандидата до складу Громадської ради доброчесності на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, крім копій документів визначених частиною сьомою цієї статті; 8) не більше трьох рекомендаційних листів стосовно кандидата до складу Громадської ради доброчесності, якого висуває бізнес-асоціація, від осіб (керівників), з якими мала місце спільна професійна діяльність кандидата до складу Громадської ради доброчесності; 9) інші документи, які свідчать про те, що кандидат є визнаним фахівцем у сфері своєї професійної діяльності.

Бізнес-асоціація може запропонувати до складу Громадської ради доброчесності не більше одного кандидата.

Рада бізнес-омбудсмена оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік бізнес-асоціацій, які звернулися із пропозиціями до складу Громадської ради доброчесності, копії поданих ними документів, а також перелік кандидатів до складу Громадської ради доброчесності, які відповідають встановленим цим Законом вимогам, крім: 1) відомостей про місце проживання або перебування, дати народження цих фізичних осіб, адреси, номерів телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційного номера облікової картки платника податків, серії та номера паспорта, військового квитка, місцезнаходження об’єктів власності (крім області, району, населеного пункту, в якому знаходиться об’єкт), реєстраційних номерів транспортних засобів; 2) медичних відомостей; 3) будь-яких відомостей та даних щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається кандидатом до складу Громадської ради доброчесності; 4) інформації, що містить державну таємницю.

Протягом 30 днів з дня закінчення строку, передбаченого абзацом першим частини п’ятої цієї статті, Рада бізнес-омбудсмена розглядає пропозиції бізнес-асоціацій та на їх підставі ухвалює рішення про обрання членів Громадської ради доброчесності.

Права і обов’язки членів Громадської ради доброчесності

Членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.

Член Громадської ради доброчесності зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності, у таких випадках: 1) якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею чи кандидатом на посаду судді; 2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя; 3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності членів Громадської ради доброчесності здійснюється відповідно до законодавства про запобігання корупції.

Члени Громадської ради доброчесності повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, у тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів. Член Громадської ради доброчесності зобов’язаний утримуватися від будь-яких оціночних публічних висловлювань стосовно судді (кандидата на посаду судді), питання щодо якого розглядає Громадська рада доброчесності, у тому числі поза межами здійснення своїх повноважень як члена Ради.

Також, член Громадської ради доброчесності зобов’язаний: 1) не використовувати персональні дані та іншу інформацію, яка стала йому відома під час роботи в Громадській раді доброчесності, для інших цілей, ніж виконання обов’язків, пов’язаних з роботою Громадської ради доброчесності; 2) забезпечувати заходи щодо захисту персональних даних та конфіденційної інформації, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, пов’язаних з роботою Громадської ради доброчесності. За розголошення персональних даних та іншої конфіденційної інформації стосовно судді (кандидата на посаду судді), яка стала відома під час виконання повноважень, члени Громадської ради доброчесності несуть відповідальність, встановлену законом.

Обрані члени Громадської ради доброчесності проходять спеціальне навчання в порядку, затвердженому Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, тривалістю не більше одного місяця. До спеціального навчання можуть долучатися колишні члени Громадської ради доброчесності, а також судді, судді у відставці, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, психологи, викладачі та інші експерти.

Порядок роботи Громадської ради доброчесності

Засідання Громадської ради доброчесності у пленарному складі вважається правомочним за умови присутності на ньому не менше шістнадцяти членів Ради.

Засідання колегії Громадської ради доброчесності вважається правомочним за умови присутності на ньому не менше чотирьох членів колегії.

Громадська рада доброчесності, її колегії можуть проводити засідання у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку. Окремі члени Громадської ради доброчесності мають право у разі потреби брати участь у засіданнях і ухваленні рішень Громадської ради доброчесності у віддаленому режимі з використанням електронних засобів відеозв’язку.

Громадська рада доброчесності оприлюднює на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформацію про дату, час та місце проведення своїх засідань, засідань колегій Громадської ради доброчесності, а також порядки денні таких засідань не пізніше ніж за три дні до дати їх проведення.

Засідання Громадської ради доброчесності та її колегій проводяться відкрито та публічно, а також транслюються в режимі реального часу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Суддя (кандидат на посаду судді) щодо якого Громадською радою доброчесності або її колегією розглядається питання, повідомляється про проведення відповідного засідання стосовно нього не пізніше ніж за п'ять днів до дати проведення такого засідання.

Розподіл справ між колегіями, членами Громадської ради доброчесності здійснюється за принципом випадковості.

Рішення Громадської ради доброчесності

Рішення Громадської ради доброчесності вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини присутніх членів Ради, крім випадків, передбачених цим Законом

Рішення колегії Громадської ради доброчесності вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше трьох членів колегії.

Рішення Громадської ради доброчесності, її колегій підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не пізніше наступного дня з дня їх ухвалення, крім випадків, передбачених цим Законом.

Висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності

У разі наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності, що має підтверджуватися достовірною та перевіреною Громадською радою доброчесності інформацією, Громадська рада доброчесності ухвалює стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) вмотивований висновок про його невідповідність цим критеріям.

При цьому інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, не враховуються Громадською радою доброчесності під час ухвалення такого висновку.

Під час ухвалення висновку предметом аналізу Громадської ради доброчесності не може бути обґрунтованість чи законність судових рішень, оцінка дій судді та/або інших рішень, що були здійснені суддею під час професійного здійснення правосуддя.

Якщо в процесі перевірки інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) Громадській раді доброчесності стане відомо про обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею (кандидатом на посаду судді) адміністративного, кримінального правопорушення чи дисциплінарного проступку, Рада негайно повідомляє про це спеціально уповноважені суб’єкти.

За наявності підстав для ухвалення висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності, Громадська рада доброчесності до його ухвалення забезпечує можливість такому судді (кандидату на посаду судді) надати свої пояснення чи заперечення для спростування відповідної інформації, яка свідчить про наявність підстав для ухвалення такого висновку. Строк для надання таких пояснень чи заперечень не може бути меншим 5 робочих днів.

Громадська рада доброчесності розглядає пояснення чи заперечення судді (кандидата на посаду судді) та за результатами розгляду враховує їх або мотивовано відхиляє.

Висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності вважається ухваленим якщо він підтриманий двома третинами голосів обраних членів Ради, але не менше ніж дванадцятьма голосами.

Висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності не підлягає оприлюдненню до моменту прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України остаточного рішення стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) в межах процедури конкурсу на посаду судді місцевого суду або процедури кваліфікаційного оцінювання відповідно.

Громадська рада доброчесності затверджує типову форму висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності.

У висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності не можуть використовуватися оціночні судження.

Громадська рада доброчесності може переглянути або скасувати висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності, прийнявши обґрунтоване та вмотивоване рішення із зазначенням чітких підстав, які слугували підставою для перегляду чи скасування такого висновку, якщо таке рішення підтримано двома третинами голосів обраних членів Ради, але не менше ніж дванадцятьма голосами.

Завершення вже оголошених раніше конкурсних процедур

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, утворена відповідно до цього Закону, завершує конкурсні процедури, розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 50, ст. 354) за правилами, які діяли на день початку таких процедур.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри”.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року 95/зп-23, за правилами, які діяли на день початку такого конкурсу. Особи, призначені на посаду судді за результатами такого конкурсу, не проходять початкову підготовку у Національній школі суддів України, передбачену пунктом 1 частини третьої статті 89 цього Закону, та набувають повноважень судді зі здійснення правосуддя за умов зарахування до штату відповідного суду та складення присяги судді.

Кандидати які станом на день затвердження Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року 95/зп-23, перебувають в резерві на заміщення вакантних посад судді, підлягають виключенню з резерву. Без нового проходження процедури добору такі особи не можуть бути повторно зараховані до резерву.

Установити, що заборона претендувати на посаду судді особам, які обіймають посаду члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовується до осіб, призначених на ці посади після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри”».

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.