Окрема ухвала як механізм впливу суду на випадки зловживання суб’єктом влади процесуальними правами, - позиція Верховного Суду

Під час розгляду касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі у зв’язку із недотриманням процесуального строку звернення до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд постановив окрему ухвалу.

У цій справі Судом було встановлено, що скаржник - суб`єкт владних повноважень звернувся з апеляційною скаргою після спливу тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; про розгляд справи відповідачу було відомо: копію рішення суду першої інстанції отримано відповідачем 30 березня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача, що знаходиться у матеріалах справи; останнім днем звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції було 30 квітня 2023 року, однак, з апеляційною скаргою відповідач звернувся 16 травня 2023 року, що підтверджується відтиском штемпеля на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду.

Вбачаючи у таких діях суб’єкта владних повноважень зловживання процесуальними правами, Верховний Суд вирішив постановити окрему ухвалу, якою довів до відома Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про встановлені факти зловживання процесуальними права її територіальними органами, а також про необхідність вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим порушенням.

При цьому Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України до проявів зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві належить подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, заявлено безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суспільна небезпека зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві полягає у тому, що дії (бездіяльність), які становлять зміст такого зловживання правом, спричиняють настання негативних наслідків, що можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміністративного судочинства, визначених у частині першій статті 2 КАС України, та для суду та усієї судової системи - у зниженні рівня довіри до судової гілки влади, у поставленні під сумнів професійності та авторитету суддів. Крім того, зловживання процесуальними правами у формі подання безпідставних апеляційних та касаційних скарг має безпосередній вплив на збільшення бюджетних витрат на судову систему, а також суб’єктів владних повноважень, які зловживають процесуальними правами.

У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Суд виходив з того, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних посадових осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які можливо склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції та зазначив, що основне призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні – це насамперед, у межах касаційного провадження конкретної справи сформувати обґрунтовану правову позицію щодо застосування надалі всіма судами певної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права і таким чином, спрямувати судову практику в єдине та узгоджене правозастосування (вказати напрям, у якому у майбутньому слід здійснювати вибір та застосування правової норми).

Проте, Головним управлінням Держгеокадастру порушено свої процесуальні обов`язки щодо виконання процесуальних дій у встановлені законом строки, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи та у подальшому - постановлені ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Крім того, оскарження рішення суду першої інстанції, ухваленого на користь юридичної особи, після набрання цим рішенням законної сили, ставить під сумнів для такої особи дієвість в Україні таких складових верховенства права як обов`язковість виконання судового рішення, а також принципи правової визначеності та легітимних очікувань.

Постановляючи окрему ухвалу, Верховний Суд наголосив, що у разі виявлення зловживання процесуальними правами суд зобов`язаний ужити заходів, спрямованих на попередження та/або протидію такому зловживанню, що зумовлено необхідністю:

а) захисту процесуальних прав інших сторін, зокрема, щодо розгляду та вирішення справ у «розумні строки»;

б) гарантувати дотримання всіма учасниками справи обов`язку виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

в) захисту довіри до суду, професійності та авторитету суддів;

г) своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, вирішення справи, а також винесення рішення за умови правильного застосування норм матеріального права, дотримання норм процесуального права;

ґ) гарантувати виконання учасниками судового процесу всіх процесуальних обов`язків, визначених законом або судом. Водночас учасники справи також повинні мати активну позицію щодо інформування суду про виявлені випадки зловживання процесуальними правами іншими учасниками з викладенням відповідних доводів і наданням доказів. 

Окрема ухвала Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року у справі №280/6435/22 (адміністративне провадження № К/990/26868/23).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.