Неналежна умотивованість припису, що адресований субʼєкту господарювання, є підставою для визнання його протиправним, - Верховний Суд

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Державного підприємства до  Держекоінспекції про визнання протиправним та скасування припису.

Спірні правовідносини, що виникли у цій справі, стосувалися правомірності припису Держекоінспекції, яким позивача зобов’язано усунути порушення права державної власності на надра, зафіксоване під час проведення перевірки, в спосіб забезпечення додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; встановлено позивачу строк (термін), до спливу (настання) якого необхідно усунути порушення, - постійно.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, які позов задовольнили, виходячи з того, що в ході офіційного з`ясування всіх обставин у справі не знайшло свого підтвердження вчинення Підприємством порушень вимог статей 4, 19, 23 Кодексу України про надра та статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з огляду на відсутність у справі жодних доказів вчинення протиправних дій по самовільному видобуванню корисних копалин місцевого значення.

Суд на підставі аналізу положень статей 4, 19 та 23 Кодексу України про надра, статей 6-8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також з урахуванням сталої судової практики, зазначив, що до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень вимог законодавства, виявлених у ході перевірки. Такі порушення повинні підтверджуватись документально, бути належним чином зафіксовані у акті перевірки, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся.

Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен бути мотивованим, узгоджуватись з нормами законодавства, а термін його виконання має визначатись у кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень; наданий у приписі строк на усунення суб’єктом господарювання виявлених порушень повинен бути обґрунтованим та достатнім для реального виконання такого припису.

У приписі про усунення порушень природоохоронного законодавства мають бути зазначені строки їх усунення, проте зі змісту пункту 7 спірного припису вбачається, що останнім встановлено термін виконання «постійно».

З цього приводу Суд зазначив, що термін виконання «постійно», не може вважатися встановленою межею виконання пункту припису та є недостатньо чітким.

Є протиправними вимоги пунктів припису, які спрямовані на майбутнє без зазначення конкретних термінів усунення порушення, як того вимагає чинне законодавство від такого розпорядчого документу як припис, який є обов`язковим для виконання у визначені строки.

Верховний Суд у цій справі зробив висновок, що правомірний припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства повинен бути спрямований на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, виявлених у ході перевірки; має містити перелік документально підтверджених порушень, що допущені суб`єктом перевірки; у приписі має бути визначений обґрунтований та достатній для реального виконання такого припису строк усунення порушень; кожна вимога у приписі контролюючого органу повинна бути належним чином сформульованою, загальнозрозумілою та доведеною; припис не може абстрактно вказувати на обов`язок суб`єкта господарювання дотримуватися вимог чинного законодавства; припис не може носити попереджувальний та рекомендаційний характер.

Постанова Верховного Суду від 7 листопада 2023 року у справі №460/17126/21 (адміністративне провадження № К/990/9978/23).

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.