Електронна повістка через Резерв+: чи зобов’язаний військовозобов’язаний з’явитися до ТЦК

Після реформування системи військового обліку Україна фактично перейшла до моделі цифрової взаємодії між державою та військовозобов’язаними. З'явився електронний кабінет військовозобов’язаного, запрацювали електронні відстрочки, електронні направлення на ВЛК та інші онлайн-сервіси.

Разом із розвитком цифрових інструментів виникла й одна з найбільш дискусійних тем — електронні повістки. У медіа регулярно з’являються повідомлення про нібито початок їх масового надсилання через «Резерв+», а в суспільстві формується переконання, що будь-яке повідомлення в застосунку автоматично створює юридичний обов’язок з’явитися до ТЦК.

Однак чинне законодавство та судова практика свідчать, що ситуація значно складніша.

Що таке електронний кабінет військовозобов’язаного

Електронний кабінет військовозобов’язаного функціонує через застосунок «Резерв+» та інтегрований із реєстром «Оберіг». Його основне призначення полягає у наданні доступу до інформації про військовий облік, оновленні персональних даних, оформленні окремих послуг та отриманні відомостей про власний статус.

Станом на сьогодні через цифрові сервіси вже реалізовані:

• оновлення облікових даних;
• отримання електронного військово-облікового документа;
• оформлення окремих видів відстрочок;
• подання запиту на електронне направлення на ВЛК;
• доступ до інформації з реєстру військовозобов’язаних.

Таким чином, цифровий кабінет уже став повноцінним елементом системи військового обліку.

Чи передбачені законом електронні повістки

Саме це питання викликає найбільше суперечок.

Упродовж 2025–2026 років у публічному просторі неодноразово поширювалася інформація про запровадження електронних повісток через «Резерв+». Водночас Міністерство оборони офіційно спростовувало повідомлення про те, що така система вже запрацювала або що повістки масово надсилаються через застосунок.

Водночас у Верховній Раді зареєстровано законодавчі ініціативи (законопроєкти №15233 та №15234, № 15235,  № 15236,  № 15237)   які передбачають подальшу цифровізацію мобілізаційних процедур, зокрема можливість електронного вручення документів та фіксацію факту їх отримання. Проте реєстрація законопроєкту ще не означає його набрання чинності, тому важливо відрізняти чинні норми від законодавчих ініціатив та інформації, що поширюється у публічному просторі.

На сьогодні «Резерв+» безумовно є офіційним електронним сервісом держави. Проте наявність повідомлення в застосунку ще не означає автоматичне виникнення всіх правових наслідків, які закон наразі пов’язує із належним врученням повістки.

Юридичне значення має не будь-яке інформаційне повідомлення, а лише той спосіб повідомлення, який прямо визначений законом.

Яким способом повістка вважається врученою сьогодні

Питання вручення повісток регулюється насамперед Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а також Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.

Саме ці нормативні акти визначають, хто має право вручати повістки, яким способом здійснюється виклик до ТЦК та СП і коли особа вважається належним чином повідомленою.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані виконувати правила військового обліку та з’являтися за викликом територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» додатково покладає на військовозобов’язаних обов’язок прибувати до ТЦК та СП у строки, зазначені у повістках або інших документах про виклик.

Порядок № 560 встановлює, що виклик резервістів і військовозобов’язаних під час мобілізації здійснюється шляхом вручення або надсилання повістки.

При цьому законодавство більше не пов’язує процедуру виклику виключно з особистим врученням документа. Повістка може бути вручена особисто уповноваженими представниками ТЦК та СП, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ чи організацій у випадках, передбачених законом. Вона також може вручатися за місцем роботи, навчання, проживання або в інших місцях, де перебуває військовозобов’язаний.

Особливого значення після змін законодавства набуло надсилання повісток поштою. Згідно з пунктом 34 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 560, повістка може надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас пункт 41 цього Порядку передбачає, що повістка вважається врученою не лише з моменту її отримання, а й у разі відмови від отримання або відсутності особи за адресою. Таким чином, законодавство дедалі більше орієнтується на принцип належного повідомлення, а не фактичного вручення.

Саме тому сьогодні ключовим стає не стільки факт фізичного отримання повістки, скільки дотримання державним органом встановленої процедури її направлення. Такий підхід уже впливає на судову практику, в якій дедалі частіше оцінюється не те, чи прочитала особа документ, а те, чи були виконані передбачені законом вимоги щодо її належного повідомлення.

Судовий погляд

У постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 380/2838/24  ВС зазначив, що повістка є лише засобом оповіщення громадянина про необхідність виконання військового обов'язку, встановленого законом, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження. Суд наголосив, що обов'язок з'явитися до ТЦК та СП виникає не з повістки, а безпосередньо із Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Водночас судова практика свідчить, що оскарженню можуть підлягати не самі повістки, а рішення та дії ТЦК та СП, які безпосередньо впливають на права особи, зокрема рішення про мобілізацію, відмову у відстрочці, результати проходження ВЛК, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності або інші індивідуальні акти.

Показовою є справа № 401/781/26, у якій суд скасував штраф ТЦК у розмірі 17 тис. грн за неявку за повісткою. Суд зазначив, що відповідно до пункту 41 Порядку № 560 факт належного оповіщення має підтверджуватися визначеними законом доказами, зокрема підписом про отримання повістки, відеофіксацією вручення або документами поштового оператора. Оскільки ТЦК не зміг довести факт вручення повістки чи належного повідомлення особи про виклик, суд визнав відсутнім склад адміністративного правопорушення та скасував постанову про накладення штрафу.

Цікавим є й рішення суду у справі № 420/42974/25, де суд визнав протиправним внесення до реєстру «Оберіг» відомостей про порушення військовозобов’язаним правил військового обліку. Суд встановив, що особа своєчасно оновила свої дані через електронний кабінет, однак ТЦК не довів факту належного вручення повістки або її направлення за актуальною адресою проживання.

Аналогічного висновку дійшов суд у справі № 560/3460/26. Суд визнав протиправним внесення до реєстру «Оберіг» відомостей про порушення військового обліку, оскільки ТЦК не надав належних доказів вручення або направлення повістки. Зокрема, у матеріалах справи були відсутні повідомлення про вручення, опис вкладення, підпис про отримання та інші докази належного оповіщення особи, що стало підставою для виключення відповідних відомостей із реєстру.

Таким чином, судова практика демонструє два ключові підходи: сама повістка не є рішенням, яке можна оскаржити, однак ТЦК зобов’язаний довести факт належного повідомлення особи про виклик.

Що залишається дискусійним

Попри цифровізацію військового обліку, порядок надсилання електронних повісток досі потребує додаткового врегулювання.

Зокрема, законодавець має визначити, як підтверджуватиметься факт отримання повідомлення, чи буде достатньо його доставки до електронного кабінету та які наслідки матимуть технічні збої. Саме ці питання можуть стати предметом майбутніх судових спорів.

Отже, цифровізація військового обліку в Україні вже стала реальністю. Електронний кабінет військовозобов’язаного та застосунок «Резерв+» поступово перетворюються на основний канал взаємодії громадянина з державою у сфері військового обов’язку.

Водночас твердження про повноцінне функціонування системи електронних повісток поки що випереджають чинне законодавство. Значна частина відповідних механізмів залишається предметом законодавчих ініціатив або суспільних дискусій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.