ТЦК не довів факт належного виклику військовозобов’язаного — суд скасував штраф у 17 тисяч грн
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області розглянув справу № 401/781/26 щодо оскарження постанови територіального центру комплектування та соціальної підтримки про притягнення військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за неприбуття за викликом до ТЦК та СП.
За результатами розгляду суд дійшов висновку про відсутність належних доказів отримання особою повістки та скасував постанову про накладення штрафу в розмірі 17 тисяч гривень, одночасно закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Обставини справи
Тимчасово виконуючий обов’язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки 4 січня 2026 року виніс постанову про притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Підставою для накладення штрафу в сумі 17 тисяч гривень було визначено неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені у повістці.
Позивач звернувся до суду із вимогою визнати постанову протиправною та скасувати її. Він зазначав, що жодної повістки чи іншого виклику до ТЦК та СП не отримував, а тому не був обізнаний про необхідність прибуття до відповідного органу. Також позивач вказував, що перебуває на військовому обліку, своєчасно уточнив військово-облікові дані через ЦНАП, а про існування постанови дізнався лише після входу до мобільного застосунку «Резерв+».
З матеріалів справи встановлено, що станом на березень 2026 року позивач перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний, у січні 2026 року своєчасно уточнив свої облікові дані, пройшов військово-лікарську комісію та мав відстрочку від призову.
Позиція суду
Суд зазначив, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК та СП необхідно встановити факт належного повідомлення про виклик, відповідність повістки вимогам законодавства та відсутність поважних причин неприбуття.
Суд звернув увагу, що пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 560 від 16 травня 2024 року, визначено вичерпний перелік доказів належного оповіщення військовозобов’язаного про виклик до ТЦК та СП. Такими доказами можуть бути особистий підпис про отримання повістки, відеозапис її вручення або документи поштового оператора, які підтверджують отримання чи належне направлення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що докази вручення повістки позивачу відсутні. Також відсутні докази належного повідомлення особи про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», зокрема шляхом телефонного інформування чи вкладення повідомлення до поштової скриньки.
Суд наголосив, що відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов’язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов’язку.
Окремо суд врахував зміни, внесені Законом № 3696-ІХ від 9 травня 2024 року, відповідно до яких положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються у випадках, коли необхідні персональні дані можуть бути отримані держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та інформаційними системами.
Суд встановив, що позивач перебував на військовому обліку, своєчасно оновив свої облікові дані, пройшов ВЛК та отримав відстрочку від призову. За таких обставин працівники ТЦК та СП мали можливість отримати необхідну інформацію про нього з відповідних державних реєстрів.
Що вирішив суд
Суд зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та доведеної вини особи, підтвердженої належними доказами.
При цьому в оскаржуваній постанові фактичний опис порушення був відсутній і зводився до цитування законодавчих норм, які нібито були порушені.
Суд також підкреслив, що саме на суб’єкта владних повноважень покладається обов’язок доведення правомірності свого рішення. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували отримання позивачем повістки, факт належного повідомлення про виклик до ТЦК та СП або наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на недоведеність обставин, покладених в основу постанови про адміністративне правопорушення, суд визнав її протиправною та скасував, закривши провадження у справі. Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати у вигляді судового збору в загальному розмірі 1331,20 грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
