Нова реформа ТЦК зробить мобілізацію неможливою без відеофіксації
Система мобілізації в Україні сьогодні як ніколи зтикається з гострою кризою довіри. Бусифікація, відсутність дієвих механізмів відповідальності працівників ТЦК та численні зловживання повноваженнями стали головними джерелами соціальної напруги.
Законопроєкт «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації» № 15236, зареєстрований у Верховній Раді, претендує на роль глобального вирішення цієї проблеми.
Цифровізація
Запропонована повна цифровізація процедур мобілізації. Законопроєкт передбачає переведення більшості взаємодій між військовозобов’язаними та територіальними центрами комплектування у цифровий формат.
Зокрема, основні контакти між громадянином і працівниками ТЦК та СП мають відбуватися через електронний кабінет військовозобов’язаного.
Передбачається також можливість вручення повісток в електронній формі з фіксацією факту отримання у цифровій системі.
Військовозобов’язані отримують доступ до інформації про свою придатність до служби, наявність відстрочки або перебування у резерві.
З правової точки зору така модель покликана мінімізувати прямий контакт між громадянином і посадовими особами, що, за задумом авторів, має зменшити ризики корупції та конфліктів під час мобілізаційних процедур.
Механізм контролю за діями посадових осіб
Усі взаємодії військовозобов’язаних із персоналом ТЦК мають супроводжуватися відеофіксацією, що створюватиме доказову базу у випадку можливих зловживань або перевищення повноважень.
Також, законопроєкт передбачає створення окремого органу або процедури розгляду скарг на дії посадових осіб ТЦК, що має забезпечити більш незалежний розгляд звернень громадян.
Крім того, передбачається посилення відповідальності працівників ТЦК за порушення, допущені під час проведення мобілізаційних заходів.
За задумом авторів, такі зміни мають підвищити прозорість мобілізаційних процедур та посилити довіру громадян до системи комплектування Збройні Сили України.
Кінець бусифікації?
Реформа пропонує змінити саму суть діяльності ТЦК, закріплюючи за ними сервісну функцію. Замість функції «шукати і ловити» військовозобов’язаних, працівники ТЦК мають:
- Консультувати громадян щодо їхніх прав та обов’язків.
- Допомагати з оформленням документів.
- Пояснювати публічну логіку прийняття рішень, щоб кожен розумів, чому саме він підлягає призову у конкретний момент.
Важливою є норма про розділення функцій ТЦК, оскільки функції з обліку та адміністрування здійснюються окремо. Також функції з прийняття мобілізаційних рішень виокремлюються. Така децентралізація влади всередині однієї установи покликана зменшити концентрацію повноважень, що автоматично знижує ризик зловживань та корупційних домовленостей.
Чи зможе закон змінити ситуацію
Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові «рейди», оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати.
В той же час персональна відповідальність працівників, підкріплена відеофіксацією, має стати дієвим стримуючим фактором проти фізичного насилля та вимагання хабарів.
Ефективність реформи залежатиме від якості реалізації підзаконних актів Кабінетом Міністрів протягом тримісячного строку. Також критичним є питання фінансування — хоча автори стверджують, що додаткові кошти не потрібні, розгортання систем відеофіксації та незалежного органу оскарження потребуватиме чіткого менеджменту в межах оборонного бюджету.
Запропонований закон створює юридичну рамку, яка робить бусифікацію юридично неможливою та технічно абсурдною. Це шанс для держави перейти до цивілізованої мобілізації, де боєздатність армії підтримується не за рахунок порушення прав людини, а через прозору та підзвітну систему.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
