До ЦПК та КАСУ внесуть зміни щодо того, які справи слід вважати малозначними

20:03, 24 лютого 2024
Малозначними справами у ЦПК визнають справи, де ціна позову менше 45 420 грн, для справ про захист прав споживачів – до 90 840 грн.
До ЦПК та КАСУ внесуть зміни щодо того, які справи слід вважати малозначними
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Група народних депутатів, куди входять представник Верховної Ради у Конституційному Суді України Максим Дирдін та голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов зареєстрували 19 лютого законопроект 11026 стосовно нової межі для визначення малозначних справ. Як вказують автори, законопроект внесений задля виконання Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року №10-р(II)/2023.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 22 листопада 2023 року КСУ ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Так, КСУ визнав неконституційними пункти 1, 5 ч. 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу, які визначають, що малозначними справами є:

1 – справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – тобто, станом на 2023 рік 268 400 грн;

5 – справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 671 000 грн.

Зокрема, КСУ зазначив, що установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобовʼязує державу визначити в Кодексі такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.

Разом з тим, визначені розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумах 268 400 грн та 671 000 грн є не лише значними, а й перевищують установлені в законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати.

Зокрема, визначений у пункті 1 ч. 6 статті 19 ЦПК розмір ціни позову перевищує 40 мінімальних заробітних плат та дорівнює 8 рокам одержання особою виплат у разі, якщо ці виплати дорівнюватимуть розміру прожиткового мінімуму. За пунктом 5 ціна позову перевищує 100 мінімальних заробітних плат та дорівнює 20 рокам одержання особою виплат у розмірі прожиткового мінімуму.

Крім того, КСУ зауважив, що згідно з Європейською процедурою розвʼязання дрібних позовів у країнах ЄС (Правила ESCP) процедуру розвʼязання дрібних позовів застосовують у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5 000 євро.

Водночас в Україні, щоб цивільна справа не вважалася малозначною, ціна позову має становити за офіційним курсом Національного банку більше 6 801 євро, а у справах про захист прав споживачів – більше 17 002 євро.

Отже, як вказав КСУ, приписи пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК визначають грошовий критерій віднесення справ до категорії малозначних у розмірах, що перевищують аналогійний показник, установлений у Правилах ESCP.

Ці пункти утрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення КСУ цього Рішення, тобто, у травні 2024 року.

До того часу Верховній Раді треба привести нормативне регулювання, установлене цими пунктами ЦПК у відповідність до Конституції та цього Рішення КСУ.

Зміни до ЦПК

Отже, законопроект 11026 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» передбачає зміни до ЦПК і КАСУ.

Нагадаємо, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році становить 3028 грн.

Так, у Цивільному процесуальному кодексі (ч. 6 ст. 19) пропонується визначити, що малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує 15 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних осіб, або ж станом на 2024 рік 45 420 грн (чинна норма передбачає межу – 100 розмірів ПМ);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90 840 грн (наразі – 250 розмірів ПМ);

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90 840 грн. (наразі – 250 розмірів ПМ).

Зі статті 274 ЦПК (Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження) пропонується викреслити норму, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Також пропоновано викласти у новій редакції ч. 5 ст. 274 ЦПК, встановивши, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Також у п. 1 ч. 6 статті 279 ЦПК (Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження) народні депутати пропонують відкорегувати розмір предмета позову для застосування судом відмови в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Наразі це можливо, якщо (одночасно з іншою умовою) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Автори законопроекту пропонують зменшити цей розмір до 15 ПМ.

Зміни до КАСУ

Крім того, законопроект передбачає зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у п. 2 ч. 4 ст. 12 КАСУ, яка регулює розгляд справ виключно за правилами загального позовного провадження, пропонується встановити, що за правилами позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, 181 680 грн. Чинна норма передбачає межу в 500 ПМ.

У ч. 6 ст. 12 КАСУ встановлюється, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, 45 420 грн. Чинна норма передбачає межу в 100 ПМ.

При цьому не вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», у КГС Верховного Суду вважають, що рішення КСУ у справі про малозначність спорів не стосується процесуальних фільтрів в касаційній інстанції, і справа на 1,24 млн грн є малозначною та не підлягає розгляду Верховним Судом.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон про мобілізацію: наслідки для військовозобов’язаних, що буде з відстрочкою
Telegram канал Sud.ua
Закон про мобілізацію: наслідки для військовозобов’язаних, що буде з відстрочкою
Сьогодні день народження святкують
  • Руслан Ралець
    Руслан Ралець
    голова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
  • Владислав Дев’ятко
    Владислав Дев’ятко
    суддя Оболонського районного суду міста Києва
  • Світлана Шевчук
    Світлана Шевчук
    суддя Північного апеляційного господарського суду
  • Інна Берднік
    Інна Берднік
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді
  • Ганна Сальнікова
    Ганна Сальнікова
    суддя Господарського суду Харківської області