Чи може суд враховувати пояснення обвинуваченого, опитаного поліцією до встановлення факту злочину і без роз’яснення права зберігати мовчання – позиція Верховного Суду

17:00, 24 березня 2024
Верховний Суд висловився щодо свободи від самовикриття.
Чи може суд враховувати пояснення обвинуваченого, опитаного поліцією до встановлення факту злочину і без роз’яснення права зберігати мовчання – позиція Верховного Суду
Фото: adm.dp.gov.uа
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Оскільки інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене в разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до його скоєння, то отримання інформації стосовно вчинення кримінального правопорушення працівником поліції від винного без усвідомлення факту наявності в особи заборонених речей або речовин, тобто скоєння злочину останнім, не може свідчити про порушення приписів ст. 18 КПК під час виконання патрульним поліції превентивних заходів. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 24 січня 2024 по справі №175/1906/22.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 307 КК. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок. У касаційній скарзі захисник стверджує, що викладені судом мотиви не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема щодо моменту затримання особи до приїзду слідчо-оперативної групи, під час якого не було роз’яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 18 КПК про відмову давати показання та відповідати на запитання.

Позиція Касаційного кримінального суду

Верховний Суд змінив рішення судів попередніх інстанцій. Виключено із судових рішень посилання, як на докази винуватості, на пояснення особи у протоколі затримання про вчинення кримінального правопорушення через скрутне матеріальне становище, а також на показання як понятого – свідка патрульного поліцейського стосовно таких пояснень обвинуваченого.

В обґрунтування позиції ККС вказує, що показання допитаного судом у порядку, передбаченому ст. 352 КПК як свідка патрульного поліцейського, що містять інформацію, одержану ним під час поверхневої перевірки, обґрунтовано покладено судами в основу рішення про винуватість засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Вирішуючи питання щодо обов’язку поліцейського повідомити про право відмовитися від надання інформації, ККС зазначає, що у правовідносинах, які виникають у сфері публічно-правового регулювання, наявність будь-якого права в особи безальтернативно кореспондує з обов’язком представника влади роз’яснити це право і надати реальну можливість скористатися ним, навіть у тих випадках, коли такий обов’язок прямо не передбачений у законі.

ККС підкреслює, що в матеріалах кримінального провадження наявний протокол затримання підписаний слідчим, обвинуваченим, захисником та понятими, і як убачається з матеріалів провадження, опитування патрульним поліції обвинуваченого здійснювалося до його фактичного затримання. Після чого було викликано слідчо-оперативну групу.

Отже, в цій справі необхідно оцінити, чи було порушено приписи ст. 18 КПК під час виконання патрульним поліції превентивних заходів.

ККС дійшов висновку про те, що інформацію стосовно вчинення кримінального правопорушення працівник поліції одержав від обвинуваченого без усвідомлення того факту, що той має при собі заборонені речі або речовини, тобто скоює злочин.

За цих обставин колегія суддів не може стверджувати про порушення права свободи від самовикриття, оскільки підстави неповідомлення особі про його права зрозумілі.

Зі змісту ст. 18 КПК випливає, що інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене в разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до його скоєння.

Нероз’яснення за таких обставин права особи на свободу від самовикриття має визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а докази, одержані на їх підставі, – недопустимими.

Отже, ККС ВС вирішив, що касаційну скаргу захисника слід задовольнити частково. Вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду змінити, виключити із судових рішень посилання, як на докази винуватості, на пояснення засудженого у протоколі затримання від про вчинення кримінального правопорушення через скрутне матеріальне становище, а також на показання понятого - свідка стосовно таких пояснень. У решті судові рішення залишити без зміни.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Єгорова
    Наталія Єгорова
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Олег Білостоцький
    Олег Білостоцький
    суддя Одеського окружного адміністративного суду