Національний університет оборони вимагав виселити офіцера запасу разом з сім’єю з гуртожитку – що вирішив Верховний Суд

21:00, 7 квітня 2024
Забудовник не виконав своїх зобов’язань з будівництва квартири за рахунок коштів, які були виплачені офіцеру запасу в якості грошової компенсації для отримання жилого приміщення, але Національний університет оборони вимагав виселити його разом з родиною з кімнати у гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Національний університет оборони вимагав виселити офіцера запасу разом з сім’єю з гуртожитку – що вирішив Верховний Суд
Джерело фото: ArmyInform
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд 14 лютого розглянув касаційну скаргу Національного університету оборони України у справі за позовом університету до родини військовослужбовця у запасі про виселення без надання іншого жилого приміщення.

Судами встановлено, що відповідач є офіцером Збройних Сил України, який до 2008 року проходив військову службу в Національному університеті оборони України. Станом на час пред’явлення позову він був звільнений у запас, і є інвалідом другої групи внаслідок війни.

Йому та його сім’ї, яка складається з чотирьох осіб, була надана кімната в гуртожитку, який належить на праві власності державі в особі Міністерства оборони України та перебуває на балансі Національного університету оборони. Вказаний гуртожиток призначений для забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, які проходять військову службу (навчаються) в університеті та не забезпечені житлом м. Києві.

У грудні 2020 року відповідачу та його сім’ї виплачено грошову компенсацію для отримання (придбання) житлового приміщення. Він та члени його сім’ї після отримання грошової компенсації на житло для військовослужбовців були зняті з квартирного обліку в гарнізоні м. Києва на підставі статті 40 ЖК, але не звільнили жиле приміщення в гуртожитку.

З урахуванням зазначеного у грудні 2021 року Національний університет оборони України звернувся до суду з позовом, в якому просив виселити офіцера у запасі та його сім’ю з кімнати у гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову було відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що через введення на території України воєнного стану забудовник не виконав своїх зобов’язань з будівництва квартири за рахунок коштів, які були виплачені відповідачам в якості грошової компенсації для отримання (придбання) жилого приміщення.

Отже, відповідачі з дитиною не мають іншого житла, окрім спірної кімнати у гуртожитку, якою вони користуються, та не підлягають виселенню з гуртожитку на підставі статей 125, 132 ЖК України без надання іншого жилого приміщення.

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи справу, Верховний Суд не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Виходячи з необхідності забезпечення загальнонаціональної та економічної безпеки і добробуту, ефективного витрачання матеріальних ресурсів, захисту прав військовослужбовців, які не забезпечені ані постійним, ані службовим житловим, а також принципів рівності, добросовісності та справедливості, слід дійти висновку, що на військовослужбовців (зокрема звільнених з військової служби), а також членів їх сімей, які були забезпечені постійним житлом в межах норми (у тому числі шляхом отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення), не можуть поширюватися гарантії, передбачені статтею 125 ЖК України, при їх виселенні з попередньо наданого на час проходження військової служби тимчасового житла (службового житла чи кімнати у гуртожитку).

У такому випадку виключаються підстави для додаткового покладення на державу обов’язку з надання іншого житла при виселенні військовослужбовців з гуртожитку, оскільки відповідачі, за їхньою згодою, отримали грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, цільове використання такої компенсації держава не контролює.

«Це відповідає принципам справедливості, пропорційності і рівності всіх військовослужбовців, а також умовам реалізації обов’язку держави щодо забезпечення житлом військовослужбовців» - зазначив Верховний Суд.

Отримавши грошову компенсацію за належне для отримання жилого приміщення, відповідачі спрямували грошові кошти за цільовим призначенням – на придбання трикімнатної квартири, уклавши попередній договір купівлі-продажу квартири, однак з незалежних як від держави, так і від відповідачів обставин житло не було добудовано вчасно.

Ризики, пов’язані з використанням отриманої військовослужбовцем грошової компенсації та порядком і умовами придбання житла, не можуть покладатися на Збройні Сили України та державу загалом, яка належним чином виконала свої обов’язки перед відповідачами.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі №753/26541/21 (провадження № 61-16323св23) можна ознайомитися за посиланням.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон про мобілізацію: наслідки для військовозобов’язаних, що буде з відстрочкою
Telegram канал Sud.ua
Закон про мобілізацію: наслідки для військовозобов’язаних, що буде з відстрочкою
Сьогодні день народження святкують
  • Володимир Келеберда
    Володимир Келеберда
    заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Анна Кузьменко
    Анна Кузьменко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Місінкевич
    Андрій Місінкевич
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Світлана Чудних
    Світлана Чудних
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Олександр Журавльов
    Олександр Журавльов
    суддя Одеського апеляційного суду