Найближчим часом Верховна Рада ухвалить в другому читанні законопроект 11425-д, яким для претендентів до апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду скасують складний тест на IQ. Крім того, для кваліфікаційного іспиту можна буде обрати спеціалізацію. Не менш важливо, до другого читання у законопроекті передбачили, що у триваючих конкурсах до апеляційних судів і ВАКС тестування з історії української державності не проводитиметься.
«Судово-юридична газета» розібралася, що пропонується даним законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» з урахуванням врахованих до другого читання поправок.
Так, до статті 74 Закону «Про судоустрій і статус суддів», яка регулює складання кваліфікаційного іспиту, вносяться наступні зміни.
Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75% максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75% максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
ВККС встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75% максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Кандидат на посаду судді, який не з’явився для складання кваліфікаційного іспиту без поважних причин, відмовився від його складання чи не склав його, може бути допущений до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через один рік.
Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
Частину 5 статті 82 викладено в такій редакції.
Суддя, зазначений у частині третій цієї статті, під час кваліфікаційного іспиту складає анонімне тестування щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права, а також анонімне тестування та виконує практичне завдання щодо однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір.
Суддя вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
У розділі XII «Прикінцеві та перехідні положення» передбачається наступне (пункт 57-1).
ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 9 грудня 2023 року №3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту».
Також прикінцеві положення доповнено пунктом 62 такого змісту:
«Установити, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, що оголошені рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року №145/зп-23».
Новий закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень щодо анонімного тестування з історії української державності, які вводяться в дію через один рік з дня опублікування Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 9 грудня 2023 року №3511-IX.
Нагадаємо, що закон №3511-IX набрав чинність 30 грудня 2023 року.
Разом з тим, як зазначило Головне юридичне управління парламенту, положення проекту щодо звільнення від складання анонімного тестування з історії української державності надає преференції певним кандидатам на посаду судді перед іншими кандидатами, які складатимуть всі передбачені законом види анонімного тестування після набрання ним чинності, внаслідок чого у такий спосіб законодавець запроваджує різне правове регулювання складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді.
«Однак відмінність, яка виражається у не проведенні анонімного тестування для певної групи кандидатів на посаду судді, передбаченої у новому пункті 62, не може бути визнана об’єктивно виправданою, а відтак має ознаки дискримінації.
Закладання різних підходів до порядку складання кваліфікаційного іспиту, виокремлення певної категорії кандидатів на посаду судді та надання їй преференцій у складанні анонімного тестування шляхом не складання історії української державності та набрання «середньо допустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України», не враховує принципу єдиного статусу всіх суддів України, порушує принцип рівності, що як наслідок може мати непередбачувані наслідки як для формування суддівського корпусу, так і функціонування судової влади» - зауважили у ГЮУ.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.