Як писала «Судово-юридична газета», 30 січня 2024 року набув чинності закон, який визначає, що на строк дії воєнного стану в Україні зупиняється перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом. Тобто, зупиняється перебіг строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Йдеться про Закон «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» 3450-IX (законопроект 9288).
Відповідно до змін, які набули чинності 30 січня, у пункті 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу записали, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Втім, вже наприкінці травня у парламенті з’явився законопроект 11315, яким пропонується скасувати це зупинення, виключивши пункт 19 взагалі. Ініціаторами проекту виступили Ярослав Рущишин, Олексій Мовчан, Дмитро Наталуха, Наталія Піпа, Ярослав Юрчишин та Ігор Марчук.
12 грудня Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував прийняти цей законопроект за основу.
Як пояснюють автори законопроекту про скасування норми щодо зупинення перебігу позовної давності, «окремі випадки, коли особа тривалий час залучається у складі воєнізованих формувань до бойових дій, чи з інших поважних причин, що пов’язані із бойовими діями, не має можливості вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, не можуть виправдовувати зупинення перебігу позовної давності в цілому у державі».
Вони зазначають, що для таких випадків ч. 5 ст. 267 ЦК передбачено можливість поновити строк позовної давності, «якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту».
«Воєнний стан триває понад 2 роки, за таких умов інститут позовної давності нівельований, на сьогодні гостра потреба забезпечити конституційне право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом продовження процесуальних строків та строків позовної давності на строк дії воєнного стану втратила актуальність.
Зупинення строків позовної давності на сьогодні не є актуальним, адже судова система працює і, хто має бажання, може захищати свої права в суді, а в окремих, дійсно поважних, випадках (таких як залучення особи до бойових дій) строк позовної давності може бути не застосований на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК» - вказали депутати.
Разом з тим, Комітет вважає за доцільне під час підготовки до другого читання відтермінувати набрання чинності законом на певний строк.
Слід також зазначити, що Дослідницька служба Верховної Ради вважає, що зупинка перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні свідчить про вимушену (форс-мажорну) потребу захисту цивільних прав і інтересів особи в умовах обставин непереборної сили, натомість скасування цієї тимчасової норми містить ризик негативного суспільного резонансу стосовно послаблення законодавчих гарантій захисту прав спадкоємців у спадкових правовідносинах під час дії в Україні воєнного стану.
ГНЕУ ВР зауважує, що ідея повного скасування зупинення перебігу позовної давності в умовах воєнного стану викликає застереження, оскільки таке призведе до того, що різні фізичні та юридичні особи в таких умовах будуть знаходитися у нерівних (в залежності від території та, відповідно, причин) умовах щодо доступу до правосуддя, забезпечення якого відбувається через процедуру подання позову до суду.
Йдеться, наприклад, про території, які не постраждали від воєнних дій, та території, на яких ведуться бойові дії або ж які є тимчасово окупованими, – на останніх може не бути доступу до електроенергії (можливість електронного судочинства), пошти та будь-якого іншого зв’язку, що об’єктивно унеможливлюватиме подання позову, доказів тощо, а скасування зупинення перебігу позовної давності призведе до неможливості захисту порушеного права відповідних осіб, у тому числі, згодом після деокупації відповідної території.
У зв’язку з наведеним, ГНЕУ ВР вважає, що пропозиція законопроекту порушуватиме гарантоване Конституцією України право людини і громадянина на судовий захист.
Верховний Суд зазначив, що запропонована законодавча ініціатива є доцільною, за своїм цільовим призначенням позовна давність спрямована на гарантування правової визначеності як у законодавстві загалом, так і в поведінці суб’єктів відповідних правовідносин зокрема. Лише сам факт введення в Україні воєнного стану на сьогодні не може бути самостійною обставиною зупинення перебігу позовної давності, визначеного Цивільним кодексом України.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.