Скільки Україна може отримати за створення нового спеціалізованого адмінсуду від європейських партнерів

Як писала «Судово-юридична газета», незабаром на розгляд народних депутатів винесуть вже шосту за рахунком версію законопроекту про створення вищого адміністративного суду.

Раніше Кабмін і депутати пропонували створити Вищий адміністративний суд (який не слід плутати з ліквідованим у 2017 році ВАСУ), Вищий спеціалізований адміністративний суд чи Вищий суд з публічно-правових спорів. Усі відповідні законопроекти були парламентом відхилені та зняті розгляду.

Цього разу пропонується визначити в законі про судоустрій два окремих вищих спеціалізованих суди – Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (СААС). Відповідну версію до другого читання доопрацював Комітет з питань правової політики. Законопроект №12368-1 Сергія Власенка, який при прийнятті за основу мав зовсім іншу назву та зміст, рекомендовано прийняти в цілому як закон – фактично у вже проваленій депутатами версії Кабміну.

Чим буде займатися новий спецсуд

Новий спецсуд буде розглядати обмежене коло справ, насамперед ті, в яких оскаржуються кадрові рішення в Україні, прийняті за вирішальної ролі делегованих міжнародними партнерами членів конкурсних комісій.

Це справи стосовно оскарження рішень конкурсних комісій, де ключовий голос наразі мають представники іноземних партнерів:

• конкурсної комісії з відбору керівника САП, першого заступника та заступника керівника САП, рішень комісії з аудиту ефективності САП
• комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора НАБУ, рішень комісії з аудиту НАБУ;
• конкурсної комісії з відбору голови НАЗК;
• комісії з відбору керівника АРМА (де планується реформа, щоб очільника АРМА вибирали за вирішальної ролі партнерів);
• конкурсної комісії з відбору директора Бюро економічної безпеки;
• конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника Державної митної служби.

Сам новий спецсуд також пропонується створювати за участі Експертної ради, половину якої складають делеговані міжнародними партнерами члени, які мають ключовий голос. Вочевидь, таким чином партнери бажають отримати більше гарантій, що певні кадрові рішення не будуть в подальшому поставлені під сумнів в «звичайних» судах.

Крім того, Спеціалізованому окружному адміністративному суду будуть підсудні адміністративні справи:

• щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Нацбанку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених частинами 2 (тобто, крім оскарження рішень ЦВК, дій кандидатів на пост Президента), 4 (крім справ, які підсудні Верховному Суду) статті 22, ч. 1 статті 27 (крім адміністративних справ з приводу оскарження рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративних справ, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа) та статтями 286 (крім справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адмінвідповідальності ), 288 КАСУ (крім справ з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі України);
• за позовом АМКУ у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;
• щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа;
• щодо скасування реєстрації політичної партії, про заборону політичної партії;
• щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів (КДКП).

Кому потрібен новий спецсуд

З огляду на таку підсудність, виникає питання, чому необхідно створювати цілий окремий суд, і недостатньо вже існуючого Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Як пояснював Кабмін, подаючи законопроект за підписом віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної, створення нового суду передбачене Планом реформ в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility.

Так, представники Мінюсту розповіли народним депутатам про те, що утворення нового Вищого адміністративного суду передбачено зобов’язаннями України перед МВФ, ЄС, планом Ukraine Facility тощо. Заступник міністра юстиції Олександр Банчук також зазначив, законопроект №12368 предметно обговорювався з МВФ та Єврокомісією, які вже «погодили цю редакцію законопроекту».

Нагадаємо, що за виконання плану реформ Ukraine Facility Україна отримує транші від ЄС. А якщо вона не буде виконувати цей План і відбудеться «відкат реформ», то партнери можуть заморозити подальші виплати чи навіть вимагати повернення отриманих Україною коштів.

Відповідно до Плану Ukraine Facility законопроектом «має бути передбачено створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю державних органів, який складатиметься з першої та апеляційної інстанцій, і судді якого обиратимуться після перевірки доброчесності та професіоналізму «із залученням незалежних експертів».

Строк виконання цього кроку Плану – ІІІ квартал 2025 року.

Відповідно до додатку, який містить рішення щодо затвердження Плану Ukraine Facility, шостий внесок європейських партнерів за 3 квартал 2025 року має скласти 2,655 млрд євро.

З них 300 млн євро складе безповоротна підтримка, тобто, грант.

А 2,355 мільярдів євро – це кредит. Тобто, кошти, які Україні доведеться повертати.

Як писала «Судово-юридична газета», нещодавно Єврокомісія утворила Аудиторську раду, яка слідкуватиме за використанням коштів за Планом Ukraine Facility.

Щоб отримати ці 2,355 млрд євро кредиту і 300 млн євро гранту Україні треба виконати 12 кроків, серед яких «створення нового суду для розгляду адміністративних справ».

Загалом ця реформа має назву «Підвищення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової системи».

Реформа має п'ять кроків. Як зазначено у документі, по-перше, 20% вакансій суддів заповнюється на основі змін до законодавства, які включають упорядковані етапи відбору та скорочені періоди обов’язкового навчання суддів, послідовне застосування чітких критеріїв оцінювання та методології оцінювання, а також залучення Громадської ради доброчесності до оцінювання доброчесності кандидатів у судді.

По-друге, створюється новий суд для розгляду адміністративних справ за участю державних органів. Суддів до нового адміністративного суду буде обрано після надійної перевірки доброчесності та професіоналізму із залученням незалежних експертів.

По-третє, 20% незавершених дисциплінарних справ вирішуються із залученням Служби дисциплінарних інспекторів на основі методики визначення пріоритетів Вищої ради юстиції.

По-четверте, «щодо 50% невирішених справ проводиться кваліфікаційне оцінювання (перевірка)».

По-п’яте, набирають чинності закони та підзаконні акти щодо перегляду та перевірки декларацій доброчесності суддів.

«Очікується, що реформу завершать до 4 кварталу 2025 року», зазначено у Плані.

Окрім європейських партнерів, створення нового вищого адмінсуду прописали у Меморандумі з МВФ.

Так, пунктом 71 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 4.10.2024 передбачено зобов’язання для України щодо ухвалення закону про створення Вищого суду з розгляду публічних спорів (з палатами першої та апеляційної інстанцій), який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, Нацбанку, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність, з вирішальним і визначальним голосом незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів. Строк виконання цього пункту Меморандуму з МВФ сплив у кінці грудня 2024 року. Таким чином, під час наступного візиту місії МВФ українській стороні доведеться пояснювати, чому це «структурний маяк» не було виконано для отримання подальших траншів. При тому, що сам «маяк» вже переносили з літа 2024 року на кінець року.

Однак, з огляду на те, що попередні проекти про створення нового суду за участі міжнародних експертів вже були провалені Радою, виникає питання, чи зможуть народні обранці схвалити законопроект №12368-1, не маючи перед очима бодай якогось іншого обгрунтування, окрім вимог міжнародних партнерів.

Головне юридичне управління парламенту зауважує стосовно участі в оцінюванні кандидатів на посаду судді СОАС та СААС представників міжнародних та іноземних організацій, що «це не враховує вимог статей 1, 5, 38 Конституції України, якщо таким представником буде іноземець».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.