Народні депутати змогли імплементувати директиву ЄС у законопроект навіть без її офіційного перекладу

Верховна Рада 27 лютого направила на повторне друге читання законопроект №5870-д «Про захист медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу».

Ініціаторами законопроекту виступили Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький та інші.

Як записали депутати у преамбулі, їхній законопроект зумовлений «необхідністю імплементації у законодавство України Директиви 98/84/ЄС Європейського парламенту та Ради».

Однак, як зауважило Головне юридичне управління парламенту, не зовсім зрозуміло, як ініціаторам законопроекту вдалося підготувати законопроект про імплементацію Директиви ЄС, якщо її офіційний переклад відсутній.

«Неадаптоване відтворення положень Директиви у тексті законопроекту (як щодо кількості, значення термінів, так і структури закону) здійснено за відсутності перекладу Директиви, схваленого органом Кабінету Міністрів.

За такої ситуації проведення юридичного аналізу положень проекту здійснюється з використанням тексту Директиви, перекладеного безпосередньо працівниками Головного юридичного управління, які проводили юридичну експертизу (у вкрай стислі строки)», – зазначили у ГЮУ.

Як раніше пояснювала Євгенія Кравчук, йдеться про встановлення відповідальності для третіх осіб, які не мають прав на передавання контенту.

«Тому ми зазначили, що відповідальність несуть тільки ті, хто завозить, встановлює або іншим способом обходить офіційні домовленості з постачальниками послуг («надають піратські послуги»)», – прокоментувала вона.

Пропонується визначити органи, які будуть здійснювати нагляд та контроль у сфері захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу, а саме це буде Національна поліція та Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Нагляд та контроль здійснюватиметься на підставі заяви постачальника захищеного медіа - сервісу чи іншої особи, а також за власною ініціативою органу нагляду та контролю. Потім за результатами розгляду цієї заяви орган державного нагляду та контролю має розпочати здійснення заходів з розгляду питання щодо застосування санкцій.

І у разі несплати штрафу в добровільному порядку орган державного нагляду та контролю має звернутися до суду з позовною заявою про примусове стягнення суми штрафу.

«Однак Національна поліція відповідно до діючого Закону «Про Національну поліцію» не наділена правом накладення адміністративно-господарських санкцій, а також правом звертатися до суду з позовними заявами про примусове стягнення суми штрафів, зокрема і у сфері захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу. При цьому проектом внесення відповідних змін до Закону «Про Національну поліцію» не пропонується», додали у ГЮУ.

Також законопроект не узгоджується з Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, пропонується врегулювати питання відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу.

Так, до відповідальності за порушення зазначеного законодавства будуть притягатися порушники, якими є юридична або фізична особа, яка в комерційних цілях здійснює діяльність, заборонену цим Законом.

«Зі змісту наведених положень цієї статті проекту (в порушення вимог статті 8 Конституції) не зрозуміло, до якого саме виду юридичної відповідальності мають притягатися «порушники».

Адже, якщо йдеться про відповідальність юридичних осіб, то статтею 239 Господарського кодексу України, яка визначає види адміністративно-господарських санкцій, не передбачено такого виду адміністративно-господарських санкцій, як конфіскація.

Якщо ж йдеться про фізичних осіб, які вчинили порушення законодавства у сфері захисту медіа-сервісів, то відповідальність таких осіб є предметом регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 7 законопроекту пропонується надати право органу державного нагляду та контролю застосовувати адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства у сфері захисту медіа-сервісів.

При цьому зауважуємо, що зазначена стаття проекту, в порушення вимог принципу верховенства права, не містить завершеного механізму реалізації положень щодо застосування адміністративно-господарських штрафів, а саме: хто від імені органу державного нагляду та контролю буде розглядати справи і накладати стягнення за правопорушення, передбачені статтею 6 проекту, що є підставою для розгляду таких справ, строк розгляду справи, види рішень за результатами розгляду справи, підстави закриття справи, порядок скарження прийнятих рішень тощо» – підкреслили у Головному юридичному управлінні.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.