Надані раніше суду показання потерпілих не можуть вважатися недопустимими доказами лише тому, що неможливо забезпечити явку під час нового розгляду – Верховний Суд

Показання потерпілих, надані ними під час минулого судового розгляду, рішення за результатами якого було скасовано, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку таких осіб під час нового судового розгляду. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 6 січня 2025 року по справі №317/3658/20.

Обставини справи

Потерпілі давали показання під час судового розгляду, за наслідками якого було ухвалено вирок від 21.05.2021. Після скасування цього вироку судом апеляційної інстанції під час нового розгляду справи в місцевому суді забезпечити явку потерпілих для їхнього безпосереднього допиту не вдалося.

Потерпіла на неодноразові виклики місцевого суду в судові засідання не з’являлася, у ході встановлення її місцезнаходження органами поліції, остання повідомила, що фізично не може приїхати до суду через свій похилий вік (80 років) та проблеми із пересуванням.

Водночас потерпілий також не з’являвся у судові засідання, під час встановлення місцезнаходження останнього органами поліції, було з’ясовано, що він у 2021 році виїхав до місця своєї реєстрації у с. Приморський Посад Мелітопольського району Запорізької області, яке на час нового розгляду справи вважалося тимчасово окупованою територією України, та будь-який зв’язок із ним відсутній.

Суд першої інстанції задовольнив клопотання прокурора та вважав за можливе дослідити показання потерпілих, надані ними під час минулого судового розгляду, шляхом відтворення звукозапису та/або відеозапису судових засідань від 26.02.2021 та 19.03.2021.

Сторона захисту вказане клопотання підтримала та не заперечувала проти його задоволення. Місцевим судом також було задоволено клопотання сторони захисту про дослідження технічного запису судового засідання від 29.04.2021, у якому були зафіксовані відповіді потерпілого на запитання головуючого судді.

Таким чином судом були досліджені технічні записи допиту потерпілих в судових засіданнях 26.02, 19.03 та 29.04.2021, на яких, зокрема, зафіксовані запитання та відповіді потерпілих, що давало місцевому суду можливість не лише сприймати зміст їхніх показань, але й спостерігати манеру їхньої поведінки під час допиту і робити висновки для оцінки їхньої достовірності.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

12.05.2021 місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК.

9.08.2021 апеляційний суд скасував цей вирок та призначив новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. 26.07.2023 місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК. 29.05.2024 апеляційний суд змінив цей вирок в частині призначеного покарання.

У касаційній скарзі захисник зазначає, що місцевий суд визнав винуватим обвинуваченого, посилаючись на суперечливі показання потерпілих, яких безпосередньо не допитав під час нового розгляду та обмежився дослідженням технічного запису допиту останніх під час минулого судового розгляду. Уважає, що такі показання є недопустимими доказами, оскільки не дозволили стороні захисту з’ясувати всі обставини, які впливають на кваліфікацію діянь обвинуваченого.

Позиція Верховного Суду

ККС ВС змінено рішення судів попередніх інстанцій, перекваліфіковано дії обвинуваченого із ч. 3 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 162 КК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК звільнено обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК у зв’язку із закінченням строків давності та закрито в цій частині кримінальне провадження щодо нього відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

ККС ВС зазначив, що положення ч. 4 ст. 95 КПК, відповідно до яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа надавала перед іншим складом суду в тій же справі.

На відміну від допиту в порядку ст. 225 КПК, яка допускає допит за відсутності однієї зі сторін, допит під час судового розгляду справи по суті відбувається за обов’язкової участі сторін. Такий допит надає сторонам, зокрема, стороні захисту, можливість провести його більш ефективно, оскільки на цей час учасникам вже відомі елементи пред’явленого обвинувачення та докази отримані під час досудового розслідування.

Показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, рішення за результатами якого було скасовано, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

Варто зауважити, що матеріалами цього кримінального провадження також підтверджується і те, що під час минулого судового розгляду кримінального провадження сторонам була надана можливість брати участь у допиті потерпілих і вони повною мірою скористалися таким правом.

Водночас сторони кримінального провадження під час дослідження місцевим судом технічних записів допиту потерпілих не були позбавлені можливості звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їхньої достовірності.

За обставин цього кримінального провадження дослідження показань потерпілих, які вони давали під час минулого судового розгляду, забезпечило сторонам достатні процесуальні гарантії, здатні компенсувати неможливість їхнього допиту під час нового розгляду кримінального провадження, та їхні показання обґрунтовано визнано допустимими доказами.

Крім того при новому розгляді не були встановлені будь-які нові суттєві обставини, які б зумовлювали необхідність повторного допиту вказаних потерпілих.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.