Суд скасував рішення комісії ТЦК про відмову в розгляді заяви про відстрочку студента іноземного вишу

Студент іноземного навчального закладу звернувся з позовом, в якому просив скасувати рішення комісії ТЦК з питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову, яким йому було відмовлено у розгляді заяви, і зобов’язати комісію повторно її розглянути.

Вважає рішення комісії таким, що порушує право на отримання відстрочки, оскільки іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України (ЄДЕБО), тому не можуть сформувати довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку проведення призову №560.

У відзиві представник комісії ТЦК вказав, що у позивача відсутня довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, про що останньому повідомлено згідно вимог п. 60 Порядку.

Також було зроблено запит до Міністерства освіти і науки України та отримано відповідь, в якій зазначено, що громадяни, які здобувають освіту в іноземному навчальному закладі, не користуються правом отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що позивач навчається за спільною програмою українського та польського закладів освіти, де польський заклад освіти надає освітні послуги, а український здійснює освітню та консультативну підтримку освітнього процесу.

Оскільки саме польський заклад освіти проводить освітній процес, а український лише підтримку, позивача було зараховано саме як студента Вищої Школи Внутрішньої Безпеки у м. Лодзь (Польща).

Можливість здобуття особою вищої освіти за такою освітньою програмою передбачена Законом «Про вищу освіту».

Частиною 5 статті 27 передбачено, що заклади вищої освіти можуть провадити освітню діяльність спільно з українськими та іноземними закладами освіти за узгодженими освітніми програмами. Поруч із цим, частиною 8 статті 7 Закону «Про вищу освіту» передбачено, що у разі здобуття особою вищої освіти за узгодженими між закладами вищої освіти (науковими установами), у тому числі іноземними, освітніми програмами заклади вищої освіти (наукові установи) мають право виготовляти та видавати спільний (подвійний) документ про вищу освіту за зразком, визначеним спільним рішенням вчених рад таких закладів вищої освіти (наукових установ).

Щодо листа Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України, який було долучено відповідачем, визначення термінів, на які посилається Директорат МОН у згаданому листі, надане пунктами 7, 11 та 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту». У таких нормах визначено терміни понять закладу вищої освіти, здобувача вищої освіти та ліцензування закладу вищої освіти, у яких відсутня прив`язка, що такі вживаються лише до закладів вищої освіти – юридичних осіб, утворених за українським законодавством.

Що вирішив суд

Рішення у даній справі №380/3597/25 23 квітня 2025 року виніс Львівський окружний адміністративний суд.

Судом встановлено, що позивач звернувся до голови комісії ТЦК із заявою, в якій просив надати відстрочку у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Комісією було відмовлено у зв`язку із тим, що надана позивачем довідка не відповідає встановленій Порядком №560 формі довідки та не сформована у державній електронній базі з питань освіти України.

Як зазначив суд, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку проведення призову №560.

За змістом додатку №9 до Порядку №560 довідка про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти має містити інформацію про поточне здобуття освіти (ПІБ, дата народження, стать, назва закладу освіти, ступінь/рівень освіти, форма здобуття освіти, код та назва спеціальності/професії, дата початку здобуття освіти, дата закінчення здобуття освіти, номер наказу про зарахування, дата наказу про зарахування, на підставі даних, що містяться в базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частинною 2 статті 10 Закону «Про освіту» - так/ні) та про документи про освіту.

Із доданих позивачем до заяви документів слідує, що довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, відсутня.

Разом з цим, позивачем надано сертифікат (довідку) Вищої школи Внутрішньої Безпеки у Лодзі від 2.09.2024, складений польською мовою.

В цій довідці міститься інформація про поточне здобуття освіти позивача, дата народження, ступінь освіти, форма навчання – денна, дата початку навчання – 1.10.2024, дата закінчення навчання 30.09.2029, реєстраційний номер наказу, дата замовлення запису. У рядку «на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 статті 10 Закону «Про освіту» вказано «так, не порушує».

В розділі «Інформація про документи про освіту» зазначено: 1. Диплом бакалавра, серія, номер, Львівський торговельно-економічний університет, дата видачі.

Зазначена довідка підписана проректором з питань міжнародної співпраці.

Суд зауважує, що згадана довідка за своїм змістом та формою відповідає вимогам, встановленим додатком 9 Порядку №560.

Однак, Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки не надано оцінки відомостям, які містяться в довідці. Підставою для її неврахування вказано лише невідповідність формі, передбаченій додатком 9 до Порядку №560.

На переконання суду, ця довідка (сертифікат) про здобувача освіти є тим документом, який в силу приписів пункту 62 Порядку №560 може підтвердити право позивача на відстрочку.

Також позивачем надано відповідачу довідку від 2.09.2024, видану Вищою школою внутрішньої безпеки у Лодзі, яка містить відомості про те, що позивач зарахований на період з 1.10.2024 по 31.09.2029 на навчання денної (стаціонарної) форми ІІ освітнього ступеня (магістратури) за напрямом «Психологія» у Вищій школі внутрішньої безпеки у Лодзі.

З наведеного слідує, що позивач є здобувачем другого (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівня вищої освіти (за денною формою навчання) у послідовності, яка передбачена частиною 2 статті 10 Закону «Про освіту». Доказів порушення вказаної послідовності здобуття вищої освіти суду не надано.

Суд звертає увагу, що Закон №3543-ХІІ не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов`язкової умови для надання відповідної відстрочки. Як вже зазначалось, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО, відповідно, не можуть сформувати таку довідку за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабміну №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.

Крім того, суд зауважує, що реєстр суб`єктів освітньої діяльності не містить відомостей про заклади вищої та професійної освіти в Польщі, а тільки про ті, які розташовані в Україні.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про протиправність рішення Комісії з розгляду питань відстрочки, яким відмовлено позивачу. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Отже, суд визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань надання відстрочки у частині відмови позивачу і зобов’язав її повторно розглянути заяву про відстрочку.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.