Законопроект про обмеження судового збору сумою у 30280 грн при зверненні громадян до Верховного Суду рекомендували до прийняття в цілому

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти у другому читанні та в цілому законопроект 13192 щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору. Ініціаторами законопроекту виступили народні депутати Максим Дирдін, Іван Калаур, Володимир Ватрас, Роман Бабій, Ігор Фріс та інші.

Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу адміністративного судочинства, Господарського і Цивільного процесуальних кодексів, а також Закону «Про судовий збір».

Наразі фінальна редакція з правками Комітету не оприлюднена.

Відповідно до редакції, схваленої 14 травня у першому читані, у Цивільному процесуальному кодексі автори пропонують встановити, що суд, враховуючи майновий стан особи, звільняє від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру доходу такої особи за попередній календарний рік. На сьогодні стосовно таких осіб суд може прийняти рішення щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

При визначенні майнового стану особи суд може врахувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого або рухомого майна, а також інші обставини.

Крім того, передбачається визначення такого розміру судового збору за подання касаційної та апеляційної скарги фізичною особою, що відповідає принципу домірності, враховуючи її майновий і фінансовий стан, та не обмежує доступ до суду.

А саме, пропонується встановити граничні розміри судового збору для фізичних осіб:

•  за подання апеляційної скарги – не більше 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не більше 21 196 грн. А у справах соціального характеру (захист трудових, сімейних, житлових прав тощо) – не більше 3 прожиткових мінімумів. Тобто, не більше 9 084 грн.

•  за подання касаційної скарги до Верховного Суду відповідні межі становитимуть 10 прожиткових мінімумів (30280 грн). І, відповідно, 5 прожиткових мінімумів у соціальних, трудових, житлових, сімейних справах, відшкодування шкоди здоров’ю. Тобто, не більше 15 140 грн при зверненні до Верховного Суду у соціальних справах.

Тобто, пропонується, щоб громадяни за подання скарги до Верховного Суду сплачували не більше 30 280 грн.

Для юридичних осіб ситуація не зміниться.

Крім того, законопроектом уточнені підстави для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.

Законопроект також запроваджує норму, відповідно до якої у разі, якщо додатковим судовим рішенням вирішується лише питання про судові витрати, таке рішення може ухвалюватися у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, якщо суд не вважає за необхідне призначення відповідного судового засідання.

Зміни спрямовані на виконання Рішення Конституційного Суду від 20.01.2025 №2-р(ІІ)/2025, яким визнано неконституційним окремий припис, який обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах через фінансове питання. Окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону про судовий збір втрачає чинність через 6 місяців з дня ухвалення Рішення.

КСУ звертає увагу на те, що встановлення такого розміру судового збору без урахування фінансової спроможності особи обмежує її право на доступ до правосуддя.

Міністерство фінансів та Мін’юст підтримали даний законопроект із зауваженнями.

Зауваження Мінфіну

В цілому підтримуючи запропоновані зміни, Мінфін зауважив, що відповідно до Бюджетного кодексу судовий збір зараховується до доходів спецфонду держбюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування судової влади. Реалізація положень в частині встановлення граничного розміру судового збору за подання фізособою або ФОП до суду апеляційної скарги за позовами майнового характеру не більше 7 розмірів прожиткового мінімуму (діюча ставка не може перевищувати 7,5 прожиткових мінімумів) та звільнення від сплати судового збору осіб, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру їх доходу за попередній календарний рік, може призвести до зменшення надходжень до спецфонду.

Крім того, основним законодавчим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, в тому числі і питання звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, є Закон «Про судовий збір». Тому, запропоновані зміни до ЦПК в частині встановлення зобов’язання (замість права, яке наразі встановлене Законом «Про судовий збір») для судів звільняти від сплати судового збору осіб, якщо його розмір перевищує 5% розміру доходу таких осіб за попередній календарний рік не є нормою ЦПК. Тому Мінфін пропонував виключити зазначене положення із законопроекту.

Зауваження Мін’юсту

Міністерство юстиції законодавчу ініціативу, оскільки прийняття таких змін сприятиме зміцненню соціального захисту громадян та забезпечить їх доступ до правосуддя.

Водночас, Мін’юст зазначив, що законопроектом пропонується внести зміни до статті 136 ЦПК, якими встановити, що суд, враховуючи майновий стан особи, звільняє від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру доходу такої особи за попередній календарний рік. Однак запропоновані зміни не є предметом регулювання процесуального закону.

Крім того, пропонується внести зміни до статей 221, 244 ГПК, положеннями яких передбачити, що, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи. Аналогічні зміни пропонується внести до статей 246, 270 ЦПК і статей 143, 252 КАСУ.

Щодо цього Мін’юст вказав, що вирішення судом питання розподілу судових витрат без повідомлення учасників справи містить ризики щодо порушення прав іншої сторони на висловлення заперечення щодо їх розмірів. Відповідно до чинних положень процесуальних кодексів для вирішення вказаного питання суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Враховуючи, що розгляд питання про розподіл судових витрат відповідно до положень законопроекту буде здійснюватись без виклику учасників справи, а також те, що обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, на думку Мін’юсту, потребує додаткових змін механізм заявлення таких клопотань з метою належного захисту інтересів осіб, які їх подають.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.