Руслан Стефанчук невідкладно підписав закон про зміну повноважень НАБУ і САП і передав його на підпис Президенту

14:36, 22 липня 2025
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вже підписав законопроект 12414, який вносить суттєві зміни стосовно повноважень керівника САП, НАБУ та Генерального прокурора, і передав його на підпис Володимиру Зеленському.
Руслан Стефанчук невідкладно підписав закон про зміну повноважень НАБУ і САП і передав його на підпис Президенту
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вже підписав прийнятий сьогодні, 22 липня, як закон законопроект 12414, яким вносяться суттєві зміни до КПК стосовно повноважень НАБУ, САП та Генпрокурора. Також законопроект передбачає спрощення процедури призначення прокурорів під час воєнного стану і змінює порядок звільнення прокурорів.

Тепер його передано на підпис Президенту Володимиру Зеленському.

«Судово-юридична газета» проаналізувала фінальну редакцію.

Статус керівника САП

У КПК змінюється термін «керівник органу прокуратури». З переліку керівників органу прокуратури прибирається окрема фігура – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для прокурорів САП).

Нагадаємо, що його як окрему фігуру додали до переліку відносно нещодавно законом щодо розширення повноважень САП 3509-IX. Цей закон набув чинності 1 січня 2024 року.

Відповідно із закону про прокуратуру прибирається норма про те, що керівник САП здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені КПК.

Повноваження Генпрокурора

У статті 36 КПК буде передбачено, що Генпрокурор (особа, яка виконує його обов’язки) для здійснення своїх повноважень, має право надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування, яка є обов’язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання. Після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування Генпрокурор (особа, яка виконує його обов’язки) має право доручити іншому прокурору здійснити перевірку додержання законів під час проведення досудового розслідування.

Виключається норма про те, що керівник САП, його перший заступник та заступник мають право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.

Буде визначено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ, а також доручати БЕБ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки). Наразі це право мають також перший заступник Генпрокурора та його заступники.

Виключається норма про те, що забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, а також про те, що право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має керівник САП або Генпрокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Натомість буде передбачено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а також доручати НАБУ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

У статті 37 буде передбачено, що перший заступник Генпрокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступники Генерального прокурора можуть визначатись прокурорами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у конкретному провадженні, виключно рішенням Генпрокурора (особи, яка виконує його обов’язки).

Також передбачено, що у випадках передбачених частинами 2 та 3 цієї статті 37 повноваження прокурора покладені на першого заступника Генпрокурора, керівника САП, заступників Генпрокурора можуть бути покладені на іншого прокурора органів прокуратури виключно рішенням Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов’язки).

Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність, а також є підставою для прийняття рішення в порядку ч. 5 статті 36 КПК (тобто, доручити здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування).

Обов’язки слідчих, дізнавачів, оперативних підрозділів

У ст. 40 КПК встановлять, що слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування.

А у статті 40-1 – що дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі. Невиконання дізнавачем законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення дізнавача від проведення дізнання.

В ст. 41 встановлять, що оперативні підрозділи органів Нацполіції, органів безпеки, НАБУ, органів ДБР, органів БЕБ, Прикордонної служби, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю НАБУ – за письмовим дорученням детектива, прокурора САП або прокурора, який здійснює повноваження прокурора у відповідному кримінальному провадженні.

Підслідність

У п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, яка регулює підслідність НАБУ буде передбачено наступне.

Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених відповідними статтями КК, якщо наявна умова, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, ч. 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), своєю постановою може віднести кримінальне провадження у цих кримінальних правопорушеннях, до підслідності детективів НАБУ, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків трьох і більше осіб.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із Генпрокурором (особою, яка виконує його обов’язки) можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

У разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю НАБУ кримінальних правопорушень, передбачених статтями 354, 364-370 КК, які були вчинені службовою особою НАБУ (крім Директора НАБУ, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу.

Також статтю 216 КПК доповнили новою частиною 12, відповідно до якої спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Спори про підслідність

Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки вирішує Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Відповідно зі статті 218 КПК виключається норма про те, що  спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня, а спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ вирішує Генеральний прокурор або керівник САП (особа, яка виконує його обов’язки).

У ч. 3 статті 233 буде встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров’ю, статевій свободі чи особистій безпеці, або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 112, 115–119, 121, 122, 124, 127, 129, 135, 136, 146, 147, 149, 152–156-1, 258, 258-1, 259, Кримінального кодексу України, або у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження доказів, що стосуються таких злочинів.

Закриття кримінального провадження

У ч. 5 статті 284 КПК буде передбачено, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення. У передбачених цією статтею випадках прийняття рішення про закриття кримінального провадження прокурором, учасники кримінального провадження, мають право заявляти відповідне клопотання безпосередньо Генпрокурору (особі, яка виконує його обов’язки), якщо досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо кримінальних правопорушень вчинених:

  • Президентом, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, його першим заступником і заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його першим заступником і заступником, Директором Державного бюро розслідувань, його першим заступником і заступником, першим заступником та заступником Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступниками, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
  • особою, посада якої належить до категорії "А";
  • депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
  • суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 2-19 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";
  • особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
  • військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
  • керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

За результатами розгляду клопотання Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) виносить постанову про закриття кримінального провадження щодо особи або відмовляє у задоволенні клопотання.

Продовження строку досудового розслідування

У ст. 294 буде передбачено, що  якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 ч. 3 статті 219 КПК, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 статті 219 КПК до 12 місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки). Тобто, прибирається можливість продовження строку слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із заступниками Генпрокурора.

Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження

Статтю 480 доповнено нормами про особливий порядок кримінального провадження стосовно:

  • керівника постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом, його заступника;
  • прем’єр-міністра України, члена Кабміну, першого заступника та заступника міністра;
  • державного службовця, посада якого належить до категорії «А»;
  • Директора ДБР, його першого заступника та заступника;
  • Директора БЕБ, його першого заступника та заступника.

Особливості повідомлення про підозру

У п. 2 ч. 1 статті 481 буде передбачено, що письмове повідомлення про підозру здійснюється народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору Національного антикорупційного бюро України, його першому заступнику та заступнику, заступникам Генерального прокурора, Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступнику, керівнику постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступнику, Прем’єр-міністру України, члену Кабінету Міністрів України, першому заступнику та заступнику міністра, Директору Державного бюро розслідувань, його першому заступнику та заступнику, Директору Бюро економічної безпеки України, його першого заступнику та заступнику, державному службовцю, посада якого належить до категорії "А" – Генеральним прокурором (в. о. Генпрокурора).

Нагадаємо, наразі цей п. 2 передбачає, що таке повідомлення здійснюється народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому ВР з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору САП, Директору або іншому працівнику НАБУ, заступникам Генерального прокурора, Голові НАЗК, його заступнику – здійснюється Генпрокурором (в. о. Генпрокурора) або керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану

Ч. 1 статті 615 доповнюють абзацом 15, за яким в умовах воєнного стану відповідний прокурор своєю вмотивованою постановою має право визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 146-1 та 438 КК, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, за місцем проживання (перебування) заявника, потерпілого, які є близькими родичами та членами сім’ї такої особи. Ці положення застосовуються протягом трьох років після припинення чи скасування воєнного стану.

Зміни до закону про прокуратуру

У статті 8-1 закону про прокуратуру буде передбачено, що прокурорами вищого рівня є:

  • для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів САП є Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), заступник Генерального прокурора - керівник САП, його перший заступник та заступник,
  • для заступника та першого заступника керівника САП – Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), заступник Генерального прокурора - керівник САП,
  • для заступника Генерального прокурора – керівника САП – Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Перший заступник та заступники Генпрокурора не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника Генерального прокурора - керівника САП (особи, яка виконує його обов’язки).

Виключається норма про те, що керівник САП здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені КПК.

У ч. 2 статті 41 пропонується передбачити, що повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі ліквідації органу прокуратури, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури щодо цієї посади.

З ч. 1 ст. 51 виключається норма п. 9 про те, що прокурор звільняється у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Натомість в статті 51 буде передбачено пункт 9-1, що прокурор звільняється з посади у разі незгоди на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи на переведення на такі посади до іншого органу прокуратури, у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

У ч. 5 ст. 51 буде передбачено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9-1 частини ч. 1 статті ст. 51, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Стаття 60 викладається такій редакції:

«Звільнення прокурора з посади у разі незгоди на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи на переведення на такі посади до іншого органу прокуратури, у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду

Прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, якщо:

1) прокурор не надав згоду на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи переведення на такі посади до іншого органу прокуратури протягом тридцяти днів з дати повідомлення його про наявність вакантних посад;

2) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня у разі подання ним відповідної заяви протягом тридцяти днів.

При розгляді питання про звільнення прокурора з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, забезпечує дотримання гарантій особи щодо участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Повторна неявка прокурора на засідання, незалежно від причин, не перешкоджає розгляду питання за його відсутності».

Нагадаємо, наразі (до змін) стаття 60 передбачає, що прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо:

1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;

2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;

3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.

Спрощення порядку призначення прокурорів

Також перехідні положення закону про прокуратуру пропонується доповнити пунктом, що у період дії воєнного стану:

1) прокурорами Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури можуть бути призначені прокурори прокуратур нижчого рівня в порядку переведення без проведення конкурсу, передбаченого статтею 38 цього Закону, а також особи, які не займали посади прокурора на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану». Такі особи мають відповідати вимогам до кандидата на посаду прокурора прокуратури відповідного рівня, передбаченим статтею 27 цього Закону;

2) призначення на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури здійснюється на підставі поданої заяви;

3) особи, які не займають посаду прокурора, подають документи, передбачені статтею 30 цього Закону;

4) призначення на посаду прокурора осіб, які не займають посаду прокурора здійснюється після проведення спеціальної перевірки у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Микола Шаповал
    Микола Шаповал
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Андрій Осаулов
    Андрій Осаулов
    суддя Шевченківського районного суду міста Києва