Повагу до суду будуть забезпечувати штрафами для учасників процесу – Рада прийняла закон

Верховна Рада прийняла в цілому як закон законопроект 11387 під назвою «щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом».

Судячи з фінальної редакції, яку проаналізувала «Судово-юридична газета», основним способом забезпечення поваги до суду стануть штрафи.

Підвищення штрафів у КУпАП та КПК 

Від 1700 грн до 3400 грн буде вартувати свідку, потерпілому, позивачу чи відповідачу неповага до суду, якщо вона виразилась у злісному ухиленні від явки в суд або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання тощо. За повторне порушення штраф складатиме 6800 грн.

Експерт, спеціаліст, перекладач за злісне ухилення від явки в суд може отримати штраф від 1700 до 3400 грн.

Разом із тим, у статті 328 КУпАП прибирається норма про трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту за прояв неповаги до суду, тобто, норма про те, що вони «використовуються на фізичних роботах».

У Кримінальному процесуальному кодексі буде збільшено грошове стягнення за неприбуття на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

- від 1514 грн до 3028 грн– у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (наразі від 757 грн до 1514 грн)

- від 3028 грн до 12112 грн– у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (зараз 1514 – 6056 грн).

Змінять чинну норму про те, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання в суді, має право подати клопотання про скасування грошового стягнення до слідчого судді, суду, який виніс ухвалу про його накладення. Натомість це клопотання передаватиметься на розгляд іншому слідчому судді чи судді цього ж суду, визначеному в порядку ч. 3 статті 35 КПК.

Також суддя повинен буде призначати судове засідання і не зможе сам скасувати ухвалу про грошове стягнення. Так, замість норми про те, що «слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку – призначає судове засідання для розгляду клопотання», пропонується встановити, що «слідчий суддя, суд призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення».

Збільшення стягнень за порушення особистого зобов’язання і поруки 

У статті 179 КПК підвищується вдвічі грошове стягнення у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим особистого зобов’язання – від 1514 до 12 112 грн.

Аналогічно вдвічі у статті 180 КПК підвищується розмір грошових стягнень для поручителя у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань.

До прикладу, у провадженні щодо нетяжких злочинів у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань на нього буде накладатися грошове стягнення в розмірі до 30280 грн. Якщо ж буде йтися про злочин, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, то тут поручитель зможе отримати стягнення до 302 800 грн. 

Наслідки неприбуття для прокурорів та адвокатів 

Буде посилена відповідальність за неприбуття прокурора і захисника до суду (стаття 324 КПК).

Так, наразі вона передбачає, що якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Законодавці встановили, що суд не просто «порушує», а «суд зобов’язаний порушити».

Отже, якщо причина неприбуття є неповажною, суд буде зобов’язаний порушити питання про відповідальність прокурора або адвоката перед КДКП чи КДКА.

Також встановлено, що у разі повторного неприбуття без поважних причин у судове засідання прокурора, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, суд не пізніше 72 годин повідомляє про випадок повторної неявки відповідного керівника органу прокуратури «для вжиття заходів організаційного або дисциплінарного характеру», а також КДКП для вжиття заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Якщо подальша участь прокурора в судовому провадженні неможлива, він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 КПК.

Неприбуття у підготовче засідання не перешкоджатиме підготовці до судового розгляду 

Стаття ст. 314 КПК доповнена нормою про те, що не перешкоджає вирішенню питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду, неприбуття у підготовче судове засідання прокурора, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.

А у статті 315 встановили, що учасники судового провадження, які не брали участі в підготовчому судовому засіданні, мають право заявити клопотання, передбачені пунктом 4 ч. 2 (про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні), що мають бути розглянуті судом до початку судового розгляду.

24 години на розгляд заяви про відвід

У статті 81 КПК буде передбачено, що заява про відвід слідчому судді або судді (суддям) розглядається невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання такої заяви.

Нова стаття про відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід 

Крім того, КУпАП доповнено новою статтею 185-6-1 «Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід».

Відповідно до неї залишення без розгляду ухвали суду про привід посадовою особою органу, якому доручено її виконання, а так само повернення суду ухвали про привід без письмового пояснення причин її невиконання – тягнуть штраф від 1700 грн до 2550 грн.

Безпідставне невиконання ухвали суду про привід особою, на яку покладено її виконання –штраф від 2559 грн до 3400 грн.

Протоколи за цією статтею зможуть складати секретар судового засідання чи секретар суду.

Справи за новою статтею 185-6-1 КУпАП «Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід» будуть розглядати місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд. Справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене 185-6-1.

У ч. 2 статті 268 КУпАП буде передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 – 172-9, 173, ч. 3 статті 178, статтями 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою.

У разі ухилення від явки на виклик цю особу може бути піддано приводу. Привід не застосовується до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю І або ІІ групи, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до 6 років або дітей з інвалідністю.

Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції за місцем розгляду справи про адмінправопорушення або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу, негайно повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Покарання за ненадання відповіді на запит ТСК і неявку до депутатів

Буде передбачена відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата, комітету Верховної Ради, тимчасової слідчої комісії чи тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення – а саме штраф у КУпАП від 5950 грн до 8500 грн.

Крім того, неявка особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради буде тягнути штраф від 13600 до 17000 грн.

Протоколи про правопорушення зможуть складати уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради.

Нагадаємо, відповідно до ч. 3 ст. 6 Регламенту за процедурним рішенням Верховної Ради, прийнятим не менш як третиною голосів народних депутатів від її конституційного складу, Верховна Рада може офіційно запросити або вимагати присутності на її пленарному засіданні будь-якої посадової чи службової особи, крім Президента та суддів.

Крім того, у Законі «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» встановили, що якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з’являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, слідча комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами Нацполіції.

Привід полягає у примусовому супроводженні особи до місця її виклику.

У разі невиконання особою, яка підлягає приводу, законних вимог, до неї можуть застосовуватися заходи фізичного впливу, що дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу.

Забороняється застосування заходів впливу, що можуть завдати шкоди здоров’ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність. У разі неможливості здійснення приводу орган Нацполіції письмово інформує про це слідчу комісію з поясненням причин невиконання.

Інші зміни 

Відповідальність для НАБУ і БЕБ за незаконний перетин кордону – на загальних підставах

У Кодексі про адміністративні правопорушення встановили, що військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу НАБУ, БЕБ, рядового і начальницького складу ДКВС, служби цивільного захисту, ДБР, поліцейські за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України, а також невжиття заходів щодо ухвали суду про привід несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Відповідні зміни вносяться до ч. 1 статті 15 КУпАП. 

Компенсація за відрив від занять

У статті 121 КПК буде передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого обчислюється пропорційно від розміру прожиткового мінімуму.

Аналогічно пропорційно від прожиткового мінімуму замість мінімальної зарплати буде обчислюватися компенсація за відрив від звичайних занять для потерпілих, цивільних позивачів, свідків.

У статті 3 КПК буде передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – це грошова сума, що дорівнює місячному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Норми про народних засідателів приберуть 

У ч. 2 статті 22, статтях 377, 378, 379 Кримінального кодексу виключаються слова «народного засідателя» і «народному засідателю».

У ст. 185-5 КУпАП, яка нині регулює відповідальність за перешкоджання явці до суду народного засідателя, присяжного приберуть згадку про народного засідателя. Відповідно до запропонованої редакції перешкоджання посадовою особою явці до суду присяжного для виконання покладених на нього обов’язків – тягне за собою штраф до 1700 грн.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.