Україна буде зобов’язана повернути «репараційний» кредит від ЄС тільки, якщо РФ виплатить післявоєнні репарації – Роксолана Підласа

Механізм «репараційного кредиту» передбачає, що де-факто російські гроші перейдуть в користування Україні, а де-юре право вимоги (наприклад, у формі безвідсоткових цінних паперів) залишиться у центробанку РФ. Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. «Україна буде зобов’язана повертати цей кредит тільки тоді і якщо росія виплатить репарації за шкоду завдану Україні (що, на мою думку, не відбудеться ніколи)», підкреслила голова бюджетного комітету.

Вона повідомила, що провела зустріч з послом Швеції в Україні Мартіном Обергом, і Швеція підтримує надання Україні «репараційного кредиту».

Мова йде про пряму бюджетну підтримку України у розмірі до 130 млрд євро. Як зауважила Підласа, сума 130 млрд виникла, оскільки зі 175 млрд євро наявних у Бельгії заморожених російських активів – 45 млрд євро потрібно повернути країнам «Великої сімки» за надані ERA loans в 2025 році.

«Тут важливо розуміти: визначаючи розмір фінансування, ЄС буде орієнтуватись на потребу в зовнішньому фінансуванні українського бюджету, підтверджену МВФ. А МВФ буде наполягати на утриманні дефіциту бюджету в розумних межах. Тобто, розмір фінансування може бути меншим, ніж 130 млрд євро.

Крім того, не варто розраховувати, що ці гроші прийдуть одномоментно чи навіть за один рік. Імовірніше – надходження будуть розбиті на транші, як і зазвичай це відбувається з макрофінансовою допомогою ЄС», зауважила Підласа.

За її словами, попередньо рішення про «репараційний кредит» має увалюватись усіма країнами-членами одноголосно, що поки що накладає велику невизначеність на перспективи реалізації механізму.

Також невідомо, чи будуть ці транші підв’язані під певні реформи, наприклад, судову реформу.

Нагадаємо, видання Politico повідомляло, що Європейська комісія збирається використати російські кошти, що перебувають під санкціями, для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро для України (у матеріалі видання вказана саме цифра в 140 млрд, хоча Роксолана Підласа каже про 130). Цей план дозволить Брюсселю обійти одну з найскладніших проблем від початку війни: він зможе конфіскувати відсотки, що генеруються російськими активами, але не самі гроші, що суттєво вплине на здатність України захищати себе та відновлюватися.

Основні дискусії відбудуться під час зустрічі європейських лідерів 1 жовтня у Копенгагені.

Наразі основна частина російських активів перебуває у розпорядженні брюссельської фінансової компанії Euroclear та інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС перенаправив гроші в Україну і «уклав з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0 відсотків». Euroclear тримає 185 млрд євро грошових залишків, пов’язаних із російськими активами, частина яких піде на погашення раніше наданого Україні кредиту G7.

Решта 140 мільярдів євро буде виплачена Україні траншами і використана на «оборонну співпрацю», а також на підтримку звичайних бюджетних потреб Києва.

Німеччина стала ключовим «адвокатом» «репараційного кредиту». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав цю ідею у своїй статті, опублікованій у четвер у газеті Financial Times, хоча й заявив, що кредит має бути призначений виключно для фінансування військової допомоги.

У своїй записці Єврокомісія заявила, що її пропозиція означає, що «вся ця операція не торкнеться суверенних активів Росії (тобто вимог до Euroclear)», а Україна поверне кредит лише після того, як Росія завершить війну і виплатить післявоєнні репарації. Якщо це станеться, ЄС поверне Euroclear гроші, щоб у компанії «було достатньо коштів для виконання своїх зобов’язань перед Росією».

Втім, як зауважило видання, найбільший ризик зараз полягає в тому, що якась країна ЄС, наприклад Угорщина, заблокує продовження санкцій, яке має одностайно затверджуватися кожні шість місяців. Це фактично поверне російські гроші Москві, а капітали опиняться «на гачку» для погашення кредиту. Щоб знизити цей ризик, Комісія запропонувала у своїй записці змінити правила продовження санкцій з одностайного рішення на кваліфіковану більшість. «Для цього буде потрібна політична згода на високому рівні з боку всіх або більшості глав держав і урядів», — ідеться в записці.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.