Які штрафи і за які порушення готує роботодавцям проект Трудового кодексу
Верховна Рада України наполегливо просуває черговий проект Трудового кодексу — законопроект №14386 від 15.01.2026, ініційований Кабінет Міністрів України. Документ розглядається Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під керівництвом Галини Третьякової.
Порівняно з чинним трудовим законодавством, документ також передбачає додаткове врегулювання низки питань, зокрема посилення відповідальності роботодавця за порушення трудового законодавства.
Зокрема, роботодавці будуть нести відповідальність у виді штрафу в разі:
1) Допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, встановлення працівнику робочого часу неповної тривалості або укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи на умовах повної норми тривалості робочого часу та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування -
у п’ятнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
А у разі повторного порушення протягом року —
у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
2) Використання примусової праці —
у п’ятнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
А у разі повторного порушення протягом року —
у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
3) Допуску до роботи без укладення трудового договору, якщо на момент виявлення порушення роботодавцем нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не менше ніж мінімальний, за такого працівника у місяці, який передував місяцю, в якому розпочалося інспекційне відвідування —
у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
4) Недодержання державних гарантій щодо оплати праці у розмірі, не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати —
у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
5) Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених трудовим законодавством, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі —
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
6) Недодержання встановлених гарантій та пільг працівникам —
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
7) Ненадання відпусток у випадках, визначених законодавством —
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
8) Ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, відносно фактично виконуваної ним роботи —
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
9) Перевищення встановленої цим Кодексом допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом —
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Зазначимо. що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Роботодавець, який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
10) Незабезпечення працівників засобами колективного та/або індивідуального захисту, —
у розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, якого не забезпечено цими засобами.
11) Настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причиною настання якого стало використання (експлуатація) робочого обладнання та/або виконання робіт, щодо яких була внесена вимога інспектора праці про вжиття заходів, які підлягають негайному виконанню, та не була виконана —
у п’ятдесятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника з яким стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння).
12) Створення роботодавцем перешкод у проведенні інспекційного відвідування/інспектування,—
у розмірі штрафу, встановленого щодо питання, яке мало вивчатися під час здійснення інспекційного відвідування/інспектування.
13) Невиконання законних вимог інспектора праці щодо усунення виявленого порушення —
у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за кожне порушення.
Під час визначення розміру штрафів, зазначених у частині першій цієї статті, застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому виявлено порушення трудового законодавства.
Для роботодавців під час визначення розмірів штрафів, що накладаються, застосовуються такі понижуючі коефіцієнти:
1) 0,25 — для роботодавців, які на момент вчинення порушення використовують найману працю, у тому числі без укладеного трудового договору, від 1 до 10 працівників;
2) 0,5 — для роботодавців, які на момент вчинення порушення використовують найману працю, у тому числі без укладеного трудового договору, від 10 до 50 працівників;
3) 0,7 — для роботодавців, які на момент вчинення порушення використовують найману працю, у тому числі без укладеного трудового договору, від 50 до 250 працівників.
У разі якщо роботодавець до завершення інспекційного відвідування/інспектування усуває порушення та одночасно виплачує компенсаційні виплати, роботодавець звільняється від фінансових санкцій, за відповідне порушення. Ця норма не застосовується у разі повторного встановлення порушення протягом одного року з дня виявлення попереднього порушення.
Штрафи, зазначені у частині першій цієї статті, накладаються центральним органом з питань нагляду та контролю та/або його територіальними органами.
У разі сплати роботодавцем 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог трудового законодавства, така постанова вважається виконаною.
Сплата штрафу не звільняє роботодавця від обов’язку усунути порушення трудового законодавства.
Постанова центрального органу з питань нагляду та контролю або його територіального органу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
