Прямі контракти та стандарти розкриття інформації про бенефіціарів: Мінекономіки про нові правила закупівель

17:00, 26 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Україна дозволила закупати критичне обладнання без прямих договорів та посилила режим перевірки кінцевих власників бізнесу.
Прямі контракти та стандарти розкриття інформації про бенефіціарів: Мінекономіки про нові правила закупівель
Фото ілюстративне
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Початок 2026 року суттєво змінив правила гри для багатьох учасників ринку публічних закупівель. У межах виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від № 112 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»

Як уже писала «Судово-юридична газета» фокус змін на розширенні переліку енергообладнання та соцтоварів, які можна купувати за спрощеними правилами, та посилення вимог до розкриття бенефіціарів. Держава взяла на себе обов’язок підвищити ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності для запобігання конфлікту інтересів та неправомірного використання компаній у публічному секторі.

Мінекономіки оприлюднило лист № 3323-04/18059-06 від 20.02.2026 з роз’ясненнями щодо змін, внесених постановою № 112 сформувавши роз’яснення щодо застосування нових норм на практиці.

Скасування локалізації та прямі договори

Для подолання наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня в енергетиці уряд до 1 травня 2026 року скасував вимоги щодо ступеня локалізації для широкого переліку обладнання, такого як парові та газові турбіни, когенераційні установки, генератори, теплові насоси, мобільні котельні тощо. А до 31 грудня 2026 року дозволив закупівлю цього ж переліку обладнання за прямими договорами без проведення відкритих торгів.

Важливою умовою застосування такої спрощеної процедури є закупівля обладнання виключно для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня, що підтверджується рішеннями відповідних державних комісій.

Кінцеві бенефіціарні власники під повним контролем

Найбільш суттєва зміна стосується розкриття інформації про бенефіціарів. Тепер ці дані мають бути відображені не лише у відкритих торгах, а й у звітах про договори, укладені без використання електронної системи.

Що стосується резидентів, то інформація про кінцевого бенефіціара постачальника у звітах про договори без використання електронної системи має формуватися автоматично. Якщо ж технічної можливості в системі немає, замовник вносить ці дані самостійно. Замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію резидента, якщо в ЄДР відсутні відомості про КБВ.

Учасники закупівель нерезиденти подають інформацію про КБВ у спосіб, визначений замовником у тендерній документації. Якщо нерезидент не надав ці дані, замовник має надати 24 години на виправлення невідповідностей.

При цьому вимоги про розкриття інформації бенефіціара не поширюються на державні та комунальні підприємства, органи влади та місцевого самоврядування, адвокатські об'єднання та бюро, політичні партії та профспілки, ОСББ, релігійні організації та певні види кооперативів.

Мінекономіки наголошує, що за ведення та функціонування ЄДР відповідає Мін’юст. Замовники повинні орієнтуватися на актуальні дані реєстру під час перевірки доброчесності учасників.

Міжнародне фінансування

Відтепер закупівлі, що здійснюються за кошти Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних фінансових організацій, мають межу застосування національного законодавства. Якщо положеннями міжнародного договору передбачена можливість застосування «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», замовник зобов’язаний неухильно дотримуватися принципів Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, запроваджено сувору заборону на встановлення будь-яких технічних, кваліфікаційних або інших вимог, що можуть дискримінувати українських виробників у межах таких проєктів. Вимоги тендерної документації мають бути викладені так, щоб український бізнес мав змогу конкурувати на рівних із іноземними компаніями, незважаючи на джерело фінансування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший