Рада включила до порядку денного сесії законопроект про нові правила судочинства під час воєнного стану

Верховна Рада включила в порядок денний п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді (проект   Романа Бабія № 8358, зареєстровано 13.01.2023).

Законопроектом пропонується:

- передбачити можливість надавати повноваження секретаря іншим працівникам апарату суду та можливість дистанційної роботи секретаря;

- встановити, що суд викликає або повідомляє учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання у справі будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому, виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу лише у випадку надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням.;

- передбачити, що підготовче провадження та\або судовий розгляд має бути проведений протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи;

- розширити сферу застосування письмового провадження у судах всіх юрисдикцій;

- поширити особливості розгляду судових справ, які застосовувалися у зв'язку із введенням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), також і на період дії воєнного чи надзвичайного стану;

 - передбачити можливість дистанційного доступу до автоматизованої системи документообігу суду з використанням власного кваліфікованого електронного підпису судді;

- удосконалити процедуру врегулювання спору за участю судді.

Особи матимуть змогу досягати примирення без повноцінного залучення суду, без витрачання свого та судового ресурсу, який в умовах воєнного стану і так обмежений. Ця процедура є важливим та сучасним кроком в питаннях вирішення спорів, а тому її удосконалення та чіткий і зрозумілий алгоритм дій, що передбачений законопроектом, дасть можливість зробити цей механізм більш популярним та затребуваним в теперішніх умовах.

Головне науково-експертне управління у висновку звернуло увагу на недоліки та суперечності законопроекту.

Пропозиція проекту, якою встановлюється, що під час письмового провадження суд апеляційної інстанції може звернутися до учасників справи з пропозицією надати суду у встановлений судом строк письмове пояснення з приводу визначеного судом питання по справі, про що суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, не враховує того, що в порядку письмового провадження розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами та без повідомлення учасників справи, з чого випливає, що письмове провадження не передбачає можливості отримання додаткової інформації від учасників справи за пропозицією суду.

У ч. 2 нових статей 272-1 ЦПК, 242-1 ГПК, 251-1 КАС передбачається, що за заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення воєнного чи надзвичайного стану. ГНЕУ звертає увагу, що строк подачі апеляційної та касаційної скарги не ставиться в залежність від наявності чи відсутності воєнного чи надзвичайного стану.

 У проекті пропонується передбачити, що під час дії воєнного чи надзвичайного стану підготовче провадження, розгляд справи по суті, розгляд апеляційної скарги мають бути проведені протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи. У такому разі за клопотанням сторони суд постановляє ухвалу, в якій мотивує необхідність проведення розгляду справи по суті поза межами строків визначеними процесуальними кодексами для певного виду провадження. Проте, фахівці побоюються, що вказані положення створюють можливості для затягування розгляду справи, адже у проекті не визначені граничні строки проведення такого підготовчого провадження, розгляду справи по суті, розгляду апеляційної скарги.

Положення нових редакцій ч. 7 ст. 212 ЦПК, ч. 7 ст. 197 ГПК, ч. 7 ст. 195 КАС, відповідно до яких секретар судового засідання може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду не узгоджуються із новою ч. 7 ст. 247 ЦПК, новою ч. 8 ст. 222 ГПК, новою ч. 5 ст. 229 КАС, якими передбачена можливість секретаря судового засідання вести 9 протокол засідання дистанційно. Крім того,  відповідно до ст. 60-2 Кодексу законів України про працю дистанційною роботою є форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно комунікаційних технологій.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.