Маркетплейси щорічно звітуватимуть про кожного продавця: уряд схвалив законопроєкт

Україна готується до масштабного впровадження Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (DPI MCAA). Уряд схвалив пакет законопроєктів, серед яких і зміни щодо  DPI MCAA.

Йдеться не просто про чергові зміни до Податкового кодексу, а про фактичне запровадження нової системи прозорості доходів. Після її запуску податкові органи отримуватимуть дані про дохід українців на цифрових сервісах — зокрема сервісах перевезень, оренди житла, маркетплейсах та інших онлайн-платформах.

Законопроєкт стосується як українських так і іноземних компаній, що надають цифрові послуги, та які активно працюють на нашому ринку, таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси. Це означає, що доходи від роботи або продажів через такі сервіси автоматично потраплятимуть у поле зору податкових органів.

Нова термінологія в Податковому кодексі

Проєкт закону вводить широке визначення цифрової платформи — це будь-яке програмне забезпечення, сайт, або мобільний додаток, що дозволяє продавцям з’єднуватися з іншими користувачами для здійснення діяльності

Термін платформа не включає софт, який лише обробляє платежі або дає можливість користувачам розміщувати рекламу без прямого зв’язку для транзакцій.

Підзвітним продавцем вважається активний користувач такої платформи, інформація про доходи якого підлягає щорічній передачі податковим органам.

Звітним періодом визначено календарний рік, а оператори платформ повинні подавати відповідні дані до податкової служби до 31 січня року, що настає після звітного.

Оператор платформи —  це суб’єкт, який укладає договори з продавцями для надання їм доступу до платформи.

Винагорода: будь-яка компенсація (гроші, товари, послуги), що виплачується продавцю за вирахуванням комісій та податків, утриманих оператором.

Хто потрапляє під контроль?

Звітність стосуватиметься чотирьох основних видів діяльності:

• Оренда нерухомості: житлова та комерційна, а також паркомісця.
• Особисті послуги: будь-яка робота, що виконується фізичною особою або організацією за запитом.
• Продаж товарів: торгівля на маркетплейсах.
• Оренда транспортних засобів.

Законопроєкт вводить поняття виключений продавець. Це особи, які здійснили менше 30 продажів товарів на загальну суму до 2000 євро за рік. Такі продавці не підпадають під автоматичну звітність.

Оператори платформ

Оператори цифрових платформ у новій системі стають ключовими учасниками податкового контролю.

Законопроєкт покладає на них низку обов’язків: проводити процедури належної перевірки (due diligence) продавців, встановлювати їхнє податкове резидентство, а також щороку подавати до податкових органів звіти про всіх активних продавців (ім’я, адреса, TIN, сума винагороди, кількість операцій).

Електронний кабінет

Законопроєкт пропонує автоматизацію процесу декларування. У Електронному кабінеті платника з’явиться функція передзаповнення декларації. Дані про доходи, отримані через платформи, автоматично підтягуватимуться у звітність.

ФОП та податки

Законопроєкт також пропонує спеціальний режим оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.

Передбачається зниження ставки податку на доходи фізичних осіб до 5% замість чинних 18%, а податковим агентом виступатиме сам оператор платформи — саме він утримуватиме та перераховуватиме податок до бюджету з доходів користувачів сервісів на кшталт Uber, Bolt, Airbnb або Amazon.

Скористатися таким режимом зможуть фізособи, які працюють без найманих працівників, не мають статусу ФОП, використовують окремий рахунок для діяльності та отримують річний дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік).

Водночас у OLX наголошують на необхідності додаткових технічних консультацій щодо окремих положень законопроєкту. Представники платформи звертають увагу, що документ передбачає покладення на цифрові сервіси функцій податкових агентів — тобто обов’язку утримувати та перераховувати податки за користувачів. У компанії підкреслюють, що підхід, закладений у DAC7, на якому базується ініціатива, передусім спрямований на автоматичний обмін інформацією та звітність про доходи користувачів платформ. При цьому сама директива не передбачає покладення на платформи функцій податкових агентів, що, на думку представників сервісу, потребує додаткового обговорення під час доопрацювання законодавства.

Фінансові санкції

За недотримання нових правил адміністрування передбачено наступні штрафи:

• За неподання звіту про доходи підзвітних продавців оператору загрожує штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.
• Кожен день затримки подання звіту коштуватиме компанії 0,5 МЗП (але не більше визначеного ліміту).
• Виявлення недостовірних відомостей у звіті тягне за собою штраф у розмірі 0,5 МЗП за кожного продавця, щодо якого допущено помилку.
• Ненадання відповіді на запит контролюючого органу щодо стандартів DPI каратиметься штрафом в 1 МЗП.
• За порушення правил комплексної перевірки клієнтів (due diligence) встановлено санкцію у 50 МЗП.

Запровадження нових правил планується з 1 січня 2027 року, що має надати бізнесу перехідний період для підготовки до змін. Зокрема, оператори цифрових платформ повинні будуть стати на облік у податкових органах та впровадити процедури ідентифікації продавців.

Законопроєкт формує нову, значно прозорішу систему моніторингу доходів, отриманих через цифрові платформи. Для бізнесу це означатиме необхідність адаптації ІТ-інфраструктури та процедур комплаєнсу до нових вимог звітності й обміну податковою інформацією. Водночас для громадян така модель означає, що регулярні доходи від діяльності на онлайн-платформах фактично автоматично потраплятимуть у поле зору податкових органів у межах механізмів міжнародного обміну даними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.