Після року лікування військовослужбовцю припинили виплачувати 100 тисяч гривень: коли це незаконно
Другий апеляційний адміністративний суд підтвердив право пораненого військовослужбовця на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 тис. грн під час стаціонарного лікування після спливу 12 місяців безперервного лікування. Суд дійшов висновку, що саме по собі спливання цього строку не позбавляє військовослужбовця права на виплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів №168, якщо військово-лікарська комісія встановила потребу у тривалому лікуванні після тяжкого поранення.
Обставини справи
Спір виник після того, як військова частина припинила нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 тис. грн військовослужбовцю, який продовжував проходити стаціонарне лікування після тяжкого поранення. Військова частина вважала, що після 12 місяців безперервного лікування закон не дає підстав для подальшої виплати цієї винагороди. Військовослужбовець оскаржив таку бездіяльність у суді.
Позивач отримав мінно-вибухову травму та тяжкі осколкові поранення під час виконання бойового завдання поблизу Новокалинового Донецької області. Унаслідок поранення йому ампутували праву нижню кінцівку, після чого він проходив тривале лікування та реабілітацію в українських медичних закладах, а з травня 2024 року — у Центральному академічному шпиталі міста Утрехт (Королівство Нідерланди).
Військово-лікарська комісія у травні 2024 року визнала поранення тяжким та зазначила, що військовослужбовець потребує тривалого лікування за кордоном і подальшого протезування. Конкретної дати завершення лікування у висновку ВЛК визначено не було.
Попри це, після завершення 12 місяців лікування військова частина припинила виплату додаткової винагороди та призупинила всі види забезпечення з 5 грудня 2024 року, посилаючись на пункт 11 статті 10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передбачає, що загальний час безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Полтавський окружний адміністративний суд визнав бездіяльність військової частини протиправною та зобов’язав її нарахувати і виплатити військовослужбовцю додаткову винагороду за період з 5 грудня 2024 року по 28 лютого 2025 року. Військова частина оскаржила це рішення.
Що вирішив апеляційний суд
Другий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Суд зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів №168 не містить обмежень щодо максимальної тривалості виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 тис. грн військовослужбовцям, які після поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
Колегія суддів наголосила, що право на таку виплату виникає за наявності двох умов: поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини, а його тяжкість повинна бути підтверджена висновком військово-лікарської комісії. У цій справі обидві умови були підтверджені належними доказами.
Апеляційний суд також розмежував положення Постанови №168 та пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-XII. На думку суду, встановлене законом обмеження щодо 12 місяців безперервного лікування не означає автоматичного припинення права на додаткову винагороду. Висновок ВЛК про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження строку перебування військовослужбовця на лікуванні із збереженням грошового та матеріального забезпечення.
Суд окремо зазначив, що відсутність у висновку ВЛК конкретної дати завершення лікування не позбавляє військовослужбовця права на виплату. За складних поранень комісія може визначити лише необхідність тривалого лікування без встановлення точної дати його закінчення.
При цьому колегія суддів врахувала правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2024 року у справі №520/16191/23 та від 27 листопада 2024 року у справі №380/20587/23, які стосуються застосування Постанови №168.
Позиція суду щодо обов’язку військової частини
Апеляційний суд у справі 440/6202/25 дійшов висновку, що після виконання всіх передбачених законом умов військова частина не мала дискреційних повноважень щодо вирішення питання про виплату додаткової винагороди.
За висновком суду, єдиним правомірним варіантом поведінки було нарахувати та виплатити військовослужбовцю додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі до 100 тис. грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 5 грудня 2024 року по 28 лютого 2025 року. Саме тому суд визнав бездіяльність військової частини протиправною та залишив у силі рішення про зобов’язання здійснити відповідні нарахування і виплати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
