Посадовець Держекоінспекції Олександр Субботін знайшов 653 тисячі доларів у гаражі бабусі
Національне агентство з питань запобігання корупції під час повної перевірки декларації за 2024 рік виявило, що посадовець не підтвердив законність походження готівкових коштів на суму понад 26,1 млн грн.
Йдеться про Субботіна Олександра Сергійовича, завідувача сектору з координації та контролю територіальних органів Державної екологічної інспекції України. У декларації він зазначив наявність грошових активів у розмірі 623 тис. доларів США, що за курсом НБУ на кінець 2024 року становило 26 190 297 грн.
За поясненнями посадовця, частина цих коштів нібито походила від заощаджень його бабусі та була виявлена ним у гаражі після успадкування цього об’єкта нерухомості у 2021 році. Загальна сума знайдених коштів, за його словами, становила 653 тис. доларів США.
Водночас НАЗК зазначило, що такі пояснення не підтверджені документально. Агентство встановило, що офіційні доходи бабусі та дідуся посадовця не свідчать про можливість накопичення такої суми. Також не було надано документів, які б підтверджували походження коштів або факт їх виявлення у гаражі.
Крім того, НАЗК врахувало, що до 1991 року на території СРСР існували обмеження щодо обігу іноземної валюти.
У НАЗК встановили наступне:
Відомості трудової книжки свідчать про те, що бабуся суб’єкта декларування у період з 1948 по 1984 роки працювала на посадах, що не узгоджується із реальною фінансовою можливістю мати доходи, які, у свою чергу, були б співрозмірними для заощадження грошових коштів та могли бути у подальшому заощаджені та переведені в іноземну валюту (врахувавши при цьому загальножиттєві витрати та інші економічні чинники).
Також під час проведення повної перевірки суб’єкт декларування повідомив про те, що його дідусь (помер 19.12.1989) за своє життя разом з бабусею їздив у справах по території колишнього СРСР, де, у свою чергу, мали ділові відносини, оскільки з 1984 його бабуся звільнилась та займалась власними справами. При цьому суб’єкт декларування не повідомив Національне агентство щодо трудової діяльності протягом життя свого дідуся, а отже, ця інформація відсутня у Національного агентства. У той же час суб’єктом декларування не надано підтвердних документів, які б свідчили про зайняття будь-якою іншою оплачуваною діяльністю на територіях колишнього СРСР (бабусею та дідусем), що, в свою чергу, давала можливість їм заробити грошові кошти у розмірах, які, у свою чергу, є достатніми для здійснення відповідних заощаджень, що у подальшому могли бути переведені у доларовий еквівалент.
Більш того, у періоди, про які зазначає суб’єкт декларування, на території СРСР були суворо обмежені будь-які прояви «підприємницької діяльності» (ділові відносини), за що, у свою чергу, була передбачена кримінальна відповідальність.
Таким чином, Національне агентство вважає, що бабуся та дідусь суб’єкта декларування не мали реальної можливості робити будь-які валютні операції у часи здійснення ними трудової діяльності, оскільки до 1991 року на території колишнього СРСР обіг іноземної валюти серед громадян був заборонений.
Згідно зі статтею 88 Кримінального кодексу РРФСР (1961 року), за порушення правил про валютні операції та спекуляції валютними цінностями передбачалася кримінальна відповідальність. Ця норма повністю обмежувала обіг готівкової іноземної валюти серед громадян СРСР — обмін, купівля чи зберігання доларів США вважалися кримінально караним діянням. Таким чином, до 24 серпня 1991 року будь-яке легальне набуття або обмін валютних коштів були неможливими.
Після проголошення незалежності України у 1991 році єдиною грошовою одиницею залишався український карбованець, а валютний ринок лише почав формуватися. Обмін карбованців (які фактично знецінювалися щомісяця) на долари США був надзвичайно обмеженим і економічно недосяжним (водночас валюта гривня з’явилась тільки у 1996 році).
Ураховуючи вищевикладене та те, що дідусь помер у 1989 році, НАЗК дійшло висновку, що бабуся суб’єкта декларування мала законну можливість здійснити валютні операції вже після проголошення незалежності України, а тому накопичення такої значної суми саме в доларах США у період 40-х – 80-х років позбавлене правового підґрунтя.
Крім того, у матеріалах повної перевірки наявна копія заповіту від 03.03.1992, який підписано бабусею суб’єкта декларування та засвідчено державним нотаріусом Балдаковою І.О. (зареєстрований у реєстрі за № 1-1802), у якому відсутня інформація (згадка) щодо будь-яких грошових коштів, які були наявні у бабусі суб’єкта декларування на дату складення заповіту.
Водночас у позові до Івано-Франківського окружного адміністративного суду посадовець стверджував, що має оригінали документів, які підтверджують належність цих грошей його покійній бабусі. Однак агентству він їх не надав, пояснивши, що перед початком повномасштабного вторгнення передав папку зі знайомому, який нині перебуває у США, а самі документи, за його словами, залишилися у зруйнованому будинку в Харкові або були втрачені під час евакуації речей.
Оцінивши всі коментарі, за результатами перевірки НАЗК дійшло висновку, що такі пояснення не знайшли свого підтвердження. Досудове розслідування у справі здійснює ДБР.
Встановлення ознак недостовірного декларування не означає автоматичного визнання особи винною — остаточне рішення ухвалюється за результатами розслідування та судового розгляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
