Розрахуватися за оренду квартири в ЄС гривневою карткою стає дедалі складніше через застарілі ліміти НБУ
Станом на середину 2026 року понад 4,3 мільйона українців перебувають у країнах ЄС. Значна частина з них свідомо відмовляється від соціальної допомоги, воліючи працювати дистанційно на українських роботодавців та сплачувати податки вдома. Однак понад чотири роки українська фінансова система продовжує функціонувати в режимі «особливого періоду», регульованого Постановою № 18.
Для мільйонів українців, які працюють дистанційно на українську економіку та сплачують податки як ФОП, чинні валютні ліміти перетворили оплати необхідних життєвих потреб на справжній квест. Сьогодні поговоримо про те, як законно керувати власними коштами, коли ваш місячний ліміт «з’їдає» лише одна транзакція за житло.
Поки НБУ пріоритизує стабільність резервів, громадяни змушені шукати способи диверсифікації рахунків та накопичення валюти. Юридичний аналіз свідчить, що чинні ліміти дедалі більше суперечать економічним реаліям: за останні чотири роки через інфляційні процеси в країнах єврозони вартість оренди житла та послуг зросла в середньому на 20–40%.
Як працює головне валютне обмеження
Для багатьох українців, які проживають за кордоном, основним платіжним інструментом залишаються особисті гривневі банківські картки. Саме на них надходять заробітна плата, доходи фізичних осіб-підприємців та інші виплати з України.
Однак використання цих коштів обмежене валютними правилами Національного банку України. Відповідно до постанови НБУ №18, загальна сума безготівкових розрахунків (P2B) за кордоном із гривневих рахунків не може перевищувати 100 000 гривень на календарний місяць в одному банку.
На практиці саме ця норма дедалі частіше створює проблеми для українців, які проживають у країнах Європейського Союзу. Вартість життя за останні роки суттєво зросла: лише оренда квартири у великих містах ЄС у 2026 році нерідко становить 800–1500 євро на місяць, а в окремих європейських столицях — ще більше. За поточним валютним курсом одна оплата оренди може повністю або майже повністю вичерпати встановлений Національним банком ліміт.
У результаті після переказу коштів за житло людина фактично позбавляється можливості використовувати українську картку для інших повсякденних витрат — оплати продуктів харчування, медикаментів, транспорту, комунальних послуг чи інших необхідних покупок. Особливо гостро ця проблема стосується українців, які продовжують працювати на українських роботодавців або здійснюють підприємницьку діяльність як ФОП, сплачуючи податки в Україні, але фактично проживають і несуть витрати в країнах ЄС.
«Готівковий голод»: чому українці не можуть зняти потрібну суму
Якщо безготівковий ліміт у 100 тисяч гривень створює труднощі для повсякденних витрат, то правила щодо зняття готівки часто стають ще серйознішою проблемою. Насамперед це стосується українців, які орендують житло за кордоном і змушені сплачувати заставний платіж (deposit) готівкою або власникам житла, які не приймають оплату банківськими картками.
Постанова НБУ № 18 встановлює окреме обмеження: з усіх гривневих рахунків клієнт може знімати за кордоном готівку лише в межах 12 500 гривень в еквіваленті протягом кожних семи календарних днів.
Фактично за місяць це становить близько 50 тисяч гривень, або приблизно 1100–1200 євро залежно від курсу валют. На практиці цієї суми часто недостатньо навіть для внесення одноразового депозиту під час укладення договору оренди житла в багатьох країнах Європейського Союзу, де орендодавці традиційно вимагають оплату за перший місяць проживання та заставу в розмірі одного-двох місячних платежів.
У результаті навіть за наявності достатньої суми на банківському рахунку громадяни не можуть оперативно отримати власні кошти готівкою через встановлені валютні обмеження.
Оренда житла: спеціальний ліміт у 500 тисяч гривень доступний не всім
На перший погляд може скластися враження, що проблему оренди житла Національний банк уже вирішив. У відповіді на запит «Судово-юридичної газети» регулятор наголошує на існуванні спеціального підвищеного ліміту для розрахунків за оренду нерухомості.
Йдеться про операції з торговельним кодом МСС 6513 («Агенти та менеджери з нерухомості»). Для таких платежів дозволено здійснювати безготівкові розрахунки на суму до 500 000 гривень на місяць, що значно перевищує загальний ліміт у 100 тисяч гривень.
Втім, саме тут прихована головна особливість валютного регулювання. Збільшений ліміт застосовується лише до операцій, які здійснюються з рахунків, відкритих в іноземній валюті.
Для значної частини українців ця можливість фактично залишається недоступною. Remote-працівники, фрилансери та фізичні особи-підприємці, які отримують доходи у гривні на рахунки в українських банках, не можуть скористатися спеціальним лімітом без попередньої конвертації коштів або використання валютних рахунків.
Відповідно, для них продовжує діяти загальне обмеження — 100 000 гривень на місяць для безготівкових розрахунків за кордоном, навіть якщо йдеться про оплату житла. Саме ця різниця між правилами для гривневих і валютних рахунків сьогодні є одним із найбільш дискусійних аспектів чинного валютного регулювання.
Для remote-працівників, які отримують дохід у гривні, це створює дискримінаційну умову. Щоб отримати валюту на таку картку, вони обмежені лімітом купівлі у 50 000 грн на місяць. Таким чином, «розширений» ліміт для них є фактично недоступним без тримісячного заморожування коштів на депозитах.
Як обійти обмеження: купівля валюти та диверсифікація рахунків
Попри жорсткі валютні обмеження, Національний банк передбачив кілька механізмів, які дають змогу українцям більш гнучко управляти власними коштами. Ці інструменти не скасовують чинних лімітів, а лише дозволяють частково мінімізувати їхній вплив.
Один із таких механізмів — дистанційна купівля іноземної валюти. Фізичні особи можуть придбати безготівкову валюту на суму до 50 000 гривень на місяць в одному банку без подання підтвердних документів. Придбана валюта зараховується на особистий валютний рахунок, після чого її можна використовувати відповідно до правил валютного законодавства.
Окремий механізм стосується валютних депозитів. Громадяни мають право купувати іноземну валюту на суму до 200 000 гривень на місяць, якщо ці кошти розміщуються на строковому депозиті щонайменше на три місяці без права дострокового розірвання договору. Такий інструмент більше підходить для накопичення заощаджень, ніж для фінансування поточних витрат.
Звернемо увагу на ще одну особливість валютного регулювання. Ліміти на розрахунки за кордоном та зняття готівки застосовуються окремо в кожному банку, а не сукупно щодо всіх банківських установ. Саме тому одним із легальних способів оптимізації використання коштів є диверсифікація рахунків між кількома банками. Такий підхід не порушує вимог законодавства, але дозволяє ефективніше використовувати встановлені НБУ ліміти.
«Зелений коридор» для оплати навчання та лікування
Водночас існують категорії платежів, для яких Національний банк фактично не застосовує стандартні валютні обмеження. Насамперед це витрати на лікування та освіту за кордоном.
Без обмеження за сумою дозволяється здійснювати SWIFT-перекази на користь іноземних медичних закладів для оплати консультацій лікарів, лабораторних досліджень, оперативних втручань, протезування, реабілітації та інших медичних послуг. За певних умов можуть оплачуватися також проживання та харчування пацієнта, якщо вони входять до рахунку медичної установи або безпосередньо пов’язані з лікуванням.
Аналогічний підхід застосовується і щодо освіти. Українці можуть оплачувати навчання в іноземних університетах, коледжах та інших навчальних закладах, а також супутні витрати, зокрема проживання у студентських гуртожитках або інші послуги, без застосування загальних валютних лімітів.
Втім, скористатися цими винятками можна лише за умови документального підтвердження платежу. Як правило, банк вимагатиме рахунок (інвойс), договір або інші документи, які підтверджують призначення переказу. Після перевірки документів платіж проводиться поза межами стандартних обмежень, встановлених постановою НБУ №18.
Аналіз ситуації демонструє, що валютні обмеження, що були необхідні для порятунку золотовалютних резервів у 2022 році, у тривалій перспективі починають грати проти економіки: стримування споживання змушує людей шукати шляхи отримання доходів на іноземні картки, минаючи українську юрисдикцію, що загрожує втратою податкової бази.
Побічний ефект валютних обмежень: відтік платників податків та валютної виручки
Ситуація демонструє небезпечний тренд: дистанційні працівники та ФОПи стають найбільш вразливою категорією. Вони самостійно оплачують життя в ЄС, підтримують Україну податками, але отримують найменше підтримки від банківської системи.
Невідповідність ліміту 100 000 грн реальним цінам в ЄС змушує українців переводити свої доходи в іноземні банки (Revolut, Wise тощо), що веде до втрати статусу податкового резидента України мільйонами самозайнятих осіб.
Ще одним непрямим наслідком валютних обмежень є стимулювання неофіційних способів обміну коштів. Такі операції відбуваються поза офіційною банківською системою, що, навпаки, ускладнює контроль за рухом капіталу та знижує прозорість фінансових потоків.
Аналогічно до «медичного SWIFT», регулятор має запровадити підвищений ліміт на оренду для тих, хто може підтвердити офіційне працевлаштування в Україні або сплату податків як ФОП.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
