У Резерв+ зʼявився новий статус «оперативний резерв», який масово блокує бронювання працівників

Оновлення застосунку Резерв+ у квітні 2026 року принесло багатьом українцям несподіваний сюрприз —  новий статус оперативний резерв. Попри те, що постійна цифровізація військового обліку має на меті спрощення процедур, на практиці кожне оновлення тягне за собою безліч супутніх проблем.

Новий статус —  велика проблема для тих, хто намагається оформити бронювання або відстрочку.  Поява цього статусу свідчить про те, що особа офіційно зарахована до лав військового оперативного резерву. До цієї категорії потрапляють громадяни, які мають досвід бойових дій, раніше проходили військову службу, закінчили базову загальновійськову підготовку або військову кафедру, мають дефіцитну військово-облікову спеціальність.

Згідно з постановами Кабінету Міністрів № 76 про порядок бронювання критично важливих працівників та № 560 щодо процедури призову та отримання відстрочки, військовозобов’язані мають право на відстрочку або бронювання. Проте законодавство чітко розділяє категорії громадян щодо військового обов’язку на військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів.

Оскільки резервісти призначені для першочергового доукомплектування бойових підрозділів, держава розглядає їх як пріоритетний ресурс, що унеможливлює їхнє бронювання підприємствами. Так, бронювання передбачене лише для військовозобов'язаних. Така ситуація призводить до масових відмов у бронюванні для працівників критично важливих підприємств.

Судова практика

Попри те, що статус оперативний резерв лише почав з’являтись в цифрових застосунках військовозобов’язаних, судова практика підтверджує, що ТЦК часто вносили людей до оперативного резерву ще до оновлення даних у застосунку або навіть без відома самої особи.

Розглянемо рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 у справі № 420/15000/25. Колишній солдат строкової служби був звільнений у запас у квітні 2024 року та автоматично зарахований до оперативного резерву Національної гвардії. У серпні він став студентом денної форми навчання  і звернувся за відстрочкою на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону про мобілізацію.

Суд відмовив у задоволенні позову, підтримавши ТЦК. Суд виходив з того, що стаття 23 Закону про мобілізацію передбачає підстави для відстрочки саме для військовозобов’язаних. Для резервістів перелік підстав, за якими вони не підлягають призову, визначений у ч. 8 ст. 39-1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Частина 8 статті 39-1 Закону про військовий обов'язок дійсно встановлює суттєво вужчий перелік підстав для відстрочки, ніж той, що мають звичайні військовозобов'язані. Фактично, статус резервіста скасовує частину прав на відстрочку, які передбачені загальною статтею 23 Закону про мобілізацію.

Призову на військову службу серед резервістів у особливий період не зможуть уникнути студенти денної або дуальної форми, аспіранти, докторанти та інтерни. Наукові та науково-педагогічні працівники.

Резервісти можуть отримати відстрочку лише у випадках, визначених абз. 4–12 ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону про мобілізацію. Це переважно сімейні обставини, стан здоров’я, утримання трьох і більше дітей, виховання дитини з інвалідністю, догляд за хворими родичами, смерть або зникнення безвісти близьких родичів під час АТО/ООС чи повномасштабної війни.

Отже, резервіст, навіть будучи студентом, не має права на відстрочку, оскільки закон прямо не передбачає таку пільгу для його статусу.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 160/2237/22 демонструє правове значення статусу оперативний резерв.

Позивача 03.08.2017 року наказом командира військової частини виключено зі списків особового складу частини та зараховано в оперативний резерв першої черги.

Статус оперативного резерву першої черги згідно з Положенням про проходження військової служби, затвердженим Указом Президента № 1153/2008 означає, що військовослужбовець фактично звільнений з військової служби. Він виключений зі списків особового складу військової частини, з котлового забезпечення, з усіх видів забезпечення. Особа переводиться в запас і перебуває в резерві для можливого призову в майбутньому.

Це не є переведенням до іншої військової частини і не є продовженням проходження військової служби.

Статус оперативний резерв, особливо першої черги, унеможливлює бронювання. У застосунку Резерв+ при появі позначки оперативний резерв система автоматично блокує подання заяви на бронювання через «Дію».

Навіть якщо підприємство подає паперові списки, ТЦК та Міноборони, як правило, відмовляють у зарахуванні на спеціальний військовий облік, посилаючись на те, що особа вже перебуває в оперативному резерві.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 300/8216/25 розставляє акценти щодо правових наслідків перебування особи в оперативному резерві першої черги під час мобілізації.

Позивач проходив строкову військову службу по 2 квітня 2024 року, після чого його звільнили в запас і зарахували в оперативний резерв першої черги. Проте вже 13 жовтня 2025 року його призвали на військову службу за мобілізацією  і зарахували до списків військової частини.

Позивач оскаржив обидва накази, стверджуючи, що він не підлягає призову до 25 років, оскільки проходив строкову службу, яка, на його думку, прирівнюється до базової військової служби.

Суд повністю відхилив аргумент позивача і підтвердив правомірність його мобілізації. Суд зазначив, що зарахування в оперативний резерв першої черги означає звільнення зі строкової служби в запас.

Після такого звільнення особа втрачає статус особи, яка проходила строкову військову службу в розумінні частини 5 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

12-місячна заборона на мобілізацію (п. 71 Прикінцевих положень Закону «Про військовий обов’язок і військову службу») для осіб, звільнених зі строкової служби, діє лише до 2 квітня 2025 року. Після 2 квітня особа, яка перебуває в оперативному резерві першої черги, підлягає призову на військову службу за мобілізацією на загальних підставах.

Оперативний резерв першої черги після закінчення 12-місячного періоду після звільнення зі строкової служби не перешкоджає мобілізації, а навпаки — робить особу пріоритетною для призову.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 160/27761/24 одне з найважливіших щодо можливості бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві першої черги.

Військовослужбовець був звільнений з військової служби у 2018 році та зарахований до оперативного резерву першої черги. Пізніше був заброньований, а бронювання погоджене Мінекономіки та Міноборони. Попри наявне бронювання, ТЦК та СП призвав його на військову службу за мобілізацією, а військова частина зарахувала до списків особового складу.

Позивач оскаржив обидва накази та просив зобов’язати виключити його зі списків.

Суд повністю задовольнив позов і визнав обидва накази протиправними.

Так, суд зазначив, що бронювання можливе для резервістів оперативного резерву, вказуючи на те, що відсутня імперативна заборона на бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві.

Посилання на ч. 5 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 ст. 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» не містять заборони бронювати резервістів.

Після отримання рішення про бронювання ТЦК та СП зобов’язаний протягом 5 днів внести особу на спеціальний військовий облік, незалежно від того, чи перебуває вона в оперативному резерві.

ТЦК та СП не наділений повноваженнями самостійно вирішувати, чи можна бронювати резервіста. Його обов’язок — лише виконати рішення про бронювання шляхом внесення даних до Реєстру.

Оскільки позивач був законно заброньований і мав перебувати на спеціальному військовому обліку, його призов був протиправним. Суд зобов’язав військову частину виключити його зі списків особового складу.

Суд встановив, що статус оперативного резерву не є перешкодою для бронювання. Бронювання має пріоритет перед мобілізацією, якщо воно оформлене належним чином.

Висновки

Судова практика у справах щодо надання відстрочки від мобілізації свідчить про зростання значення статусу особи в електронній системі Резерв+. Зокрема, якщо громадянин має статус резервіста, це може суттєво впливати на можливість отримання відстрочки. У таких випадках стандартні підстави, як-от навчання або догляд за родичами, інколи не застосовуються через особливості правового регулювання. Статус резервіста є пріоритетом для держави.

Перед поданням заяви на відстрочку необхідно перевірити статус у Резерв+. Якщо там зазначено оперативний резерв, оскарження має базуватися не на ст. 23 Закону про мобілізацію, а на оскарженні самого статусу зарахування до резерву, якщо воно відбулося з порушенням процедури.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.