Комітет з питань Регламенту виявив правові колізії у законопроєкті про дисциплінарну відповідальність суддів КСУ

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України 6 квітня ухвалив  висновок на проєкт закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо удосконалення законодавчого врегулювання окремих положень функціонування Конституційного Суду України та встановлення дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України», внесений народним депутатом України Дирдіним М.Є.та іншими (реєстр. № 14321).

Однією з ключових новел проєкту є пропозиція доповнити Закон України «Про Конституційний Суд України» новою статтею 72¹. Вона передбачає, що інтереси парламенту в суді представляє Постійний представник — народний депутат, який може просити спікера ВРУ залучати до процесу й інших депутатів.

Саме цей пункт викликав найбільше запитань у членів Комітету під час засідання 6 квітня. Експерти вказують на «юридичний дисонанс»:

• Сьогодні Постійний представник призначається постановою Верховної Ради, а його права регулюються спеціальним Положенням. Новий проєкт пропонує механізм «клопотання» перед Головою ВРУ, але не пояснює, в який спосіб (розпорядженням чи листом) спікер має наділяти інших депутатів повноваженнями.
• Чинне законодавство чітко розділяє «учасників провадження» та «залучених учасників». Новий законопроєкт вводить третю категорію — «залучених депутатів», але забуває прописати їхній статус. Чи зможуть вони ставити запитання? Чи мають право на відвід судді? Залишаючись «поза законом» у термінології КСУ, такі представники можуть стати просто декоративними фігурами в залі суду.

Комітет звернув увагу на те, що автори проєкту намагаються розширити коло осіб, які можуть залучати учасників до справи, проте забули внести відповідні зміни до базової статті 70 Закону про КСУ. Наразі лише Колегія, Сенат або Велика палата КСУ мають право вирішувати, хто може брати участь у розгляді справи.

«У законопроєкті не визначено статус, права і функції тих народних депутатів, про залучення яких може клопотати Постійний представник», — йдеться у висновку Комітету.

Попри формальну відповідність вимогам реєстрації (наявність усіх таблиць, записок та файлів), змістовна частина документа потребує суттєвого доопрацювання. Комітет ухвалив експертний висновок і направив його до Комітету з питань правової політики, який є головним для цього законопроєкту.

Для суспільства цей законопроєкт є критично важливим, адже питання дисциплінарної відповідальності суддів КСУ — це запобіжник від правового свавілля.

Законопроєкт вперше детально розписує 12 видів дисциплінарних проступків, за які суддю КСУ можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Серед них:

1) вчинення істотного дисциплінарного проступку суддею Конституційного Суду;

2) грубе чи систематичне нехтування суддею Конституційного Суду своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

3) допущення суддею Конституційного Суду недоброчесної поведінки;

4) порушення суддею Конституційного Суду вимог Присяги щодо незалежності або втручання суддею Конституційного Суду у процес здійснення повноважень іншим суддею Конституційного Суду;

5) розголошення суддею Конституційного Суду таємниці, що охороняється законом, зокрема інформації, що стала відомою судді Конституційного Суду під час розгляду справи на закритому пленарному засіданні, щодо змісту і перебігу закритого пленарного засідання, закритої частини пленарного засідання у справі у будь-якій формі до чи після завершення розгляду справи;

6) незаконне використання суддею Конституційного Суду у своїх інтересах чи інтересах третіх осіб таємниці, що охороняється законом, зокрема інформації, що стала відомою судді Конституційного Суду під час розгляду справи на закритому пленарному засіданні;

7) неповідомлення суддею Конституційного Суду про наявність у нього реального конфлікту інтересів або вчинення ним дій чи участь у прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

8) порушення суддею Конституційного Суду встановлених законом обмежень щодо одержання подарунка;

9) допущення суддею Конституційного Суду прояву неповаги до інших суддів, учасників і залучених учасників конституційного провадження;

10) порушення суддею Конституційного Суду правил відводу (самовідводу), визначених Законом;

11) використання повноважень Голови, заступника Голови Суду для перешкоджання проведенню дисциплінарного провадження стосовно нього або іншого судді;

12) неналежне виконання суддею Конституційного Суду повноважень Голови Суду чи заступника Голови Суду.

Притягнення судді Конституційного Суду до дисциплінарної відповідальності не буде виключати можливості його притягнення, за наявності підстав, до кримінальної та інших видів юридичної відповідальності, і навпаки.

Залежно від тяжкості провини, на суддю можуть накласти одне з трьох стягнень: попередження, догана (із позбавленням доплат на пів року) або найсуворіше — звільнення з посади. При цьому звільнений з  посади за дисциплінарний проступок суддя втрачає право на вихідну допомогу та довічне грошове утримання.

Дисциплінарне провадження може бути припинене у випадках відсутності обґрунтування звернення, закінчення строків притягнення чи припинення повноважень судді.

Для розгляду дисциплінарних справ запроваджується процедура через Постійну комісію з питань регламенту та етики Суду. Учасники та залучені учасники конституційного провадження  можуть подати письмове або електронне звернення про порушення суддею правил.

Вирішальні питання — від обрання Голови Суду до звільнення судді — відбуватимуться виключно на спеціальних пленарних засіданнях. Такі засідання вважаються повноважними, якщо на них присутні щонайменше 12 суддів.

Законопроєкт також суттєво посилює вимоги щодо неупередженості. Суддя зобов’язаний заявити самовідвід не пізніше наступного дня, як йому стало відомо про конфлікт інтересів. Якщо він цього не зробить — це автоматично вважатиметься дисциплінарним проступком.

Цікаво, що законопроєкт також захищає процес від зловживань з боку учасників: якщо одна й та сама особа тричі подає необґрунтовану заяву про відвід того самого судді, Суд має право залишити таку заяву без розгляду.

Законопроєкт також передбачає впровадження Автоматизованої системи документообігу для випадкового розподілу справ між суддями-доповідачами, що має мінімізувати людський фактор. Крім того, встановлено, що матеріали дисциплінарних справ зберігатимуться в архіві 100 років, а рішення Суду з підписами суддів — безстроково.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.