Українців хочуть звільнити від судового збору у справах про зруйноване житло

16:00, 21 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У парламенті ініціюють зміни, які можуть прибрати фінансові бар’єри для звернення до суду у справах про житло, зруйноване внаслідок війни.
Українців хочуть звільнити від судового збору у справах про зруйноване житло
Фото: ukrinform.com
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В Україні пропонують звільнити від сплати судового збору громадян, які змушені через суд підтверджувати право власності на житло, знищене або пошкоджене внаслідок війни. Відповідний законопроєкт №15181 зареєстрували у Верховній Раді, він має прибрати одну з ключових перешкод на шляху до  доступу до правосуддя — фінансовий бар’єр.

Чому це стало проблемою

Тисячі українців, які втратили житло через війну, фактично не можуть отримати компенсацію — через відсутність документів і дорогий доступ до суду. Найбільше це стосується власників нерухомості, оформленої до 2013 року: їхні дані часто відсутні в державному реєстрі, а архіви БТІ на окупованих територіях знищені або недоступні. У таких умовах єдиний шлях підтвердити право власності — звернення до суду, яке виявляється тривалим і фінансово обтяжливим.

Судовий процес у таких справах є тривалим і дорогим. Судовий збір залежить від вартості майна, зазвичай це 1% від ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На практиці звернення до суду у таких справах перетворюється на відчутний фінансовий бар’єр.

У середньому позивачі сплачують близько 1 735 грн судового збору, але в окремих регіонах суми значно вищі:

  • у Києві та Сумській області — близько 6 400 грн;
  • у Харківській — 2 650 грн, ще в низці областей — приблизно 2 000 грн.

І це при тому, що щомісячна допомога для внутрішньо переміщених осіб становить 2 000 грн (3 000 грн — для дітей та осіб з інвалідністю).

Попри це, кількість таких звернень стрімко зростає. Якщо у 2023 році йшлося про кілька сотень справ, то вже у 2025-му — майже дві тисячі. Загалом за три роки — майже 3 тисячі позовів. Водночас можливість не платити судовий збір залишається радше винятком: таку пільгу отримали лише близько 6% позивачів.

 Найбільше навантаження припало на суди Дніпропетровщини, які після зміни підсудності розглядають і справи з Луганської області.

Це створює правову колізію та нерівний доступ до суду для тих, хто хоче захистити інші свої речові права, також порушені внаслідок дій держави-агресора. Тому необхідно розширити ці норми й чітко їх визначити, щоб уникнути різного або обмеженого трактування судами.

З огляду на це законопроєктом пропонує внести зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Зокрема:

  • додати новий пункт 21-1, який передбачає звільнення від сплати судового збору для позивачів у справах про визнання права власності на нерухомість або відновлення втрачених документів, якщо це потрібно для отримання компенсації за знищене чи пошкоджене майно внаслідок війни;
  • змінити пункти 21 і 22, доповнивши їх словами «та інших речових прав».

Це дозволить застосовувати звільнення від судового збору не лише у справах про право власності, а й щодо інших речових прав (володіння, користування тощо), порушених через збройну агресію рф.

Зокрема, у своїй практиці Європейський суд з прав людини наголошував, що судовий збір не повинен обмежувати право на доступ до правосуддя та має бути «розумним».

Водночас, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року ЄСПЛ підкреслив, що судові витрати не можуть ставати перешкодою для звернення до суду або обмежувати цей доступ настільки, щоб було порушено саму суть права. Такі обмеження є допустимими лише за умови, що вони переслідують законну мету та залишаються пропорційними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший