ВРП підтримала звіт ДСА про діяльність адміністрації за 2025 рік та визнала роботу установи задовільною
23 квітня 2026 року на засіданні Вищої ради правосуддя Голова Державної судової адміністрації (ДСА) України Максим Пампура представив звіт про діяльність відомства за 2025 рік. Результат засідання: 13 голосів «за», роботу ДСА у 2025 році визнано задовільною.
За цим коротким вердиктом стоїть рік безпрецедентних викликів, де кожне управлінське рішення приймалося на межі фінансового колапсу та кадрового голоду.
Фінансові показники: чи все так погано?
Головна цифра звіту — 61%. Саме на стільки держава змогла задовольнити фінансові потреби судів у 2025 році. При запиті у 36,3 млрд грн, судова система отримала від держави лише 22,1 млрд грн.
За словами Максима Пампури, бюджет залишився «соціально спрямованим»: 85% усіх коштів пішли на оплату праці. Це дозволило дещо вгамувати кадровий голод в апаратах судів — середня зарплата рядового працівника зросла на 16% (приблизно на 4 тисячі гривень). Проте, як зазначили під час обговорення члени ВРП, це все одно не зупиняє плинність кадрів, адже навантаження на людей через брак суддів продовжує зростати.
Єдиним джерелом, яке дозволило системі буквально не зупинитися, став судовий збір. У 2025 році українці та бізнес сплатили до бюджету понад 5,7 млрд грн, що більше від запланованого.
Саме цей «надлишок» став рятівним колом, за рахунок якого ДСА змогла закупити марки, папір та частково оплатити комунальні послуги, які бюджет покрив лише на 88%.
Оскільки «бюджет розвитку» (гроші на нові комп’ютери та ремонти) був профінансований лише на 12%, фактичну модернізацію проводили міжнародні партнери. Завдяки грантам у 2025 році суди отримали:
● Понад 3 000 нових комп’ютерів для деокупованих територій.
● Системи безперебійного живлення, що дозволили ЄСІТС працювати під час блекаутів.
● Модульні меблі та техніку для відновлення роботи судів у Харкові та Херсоні.
Цифровізація та ЄСІТС
Якщо фінанси — це слабке місце, то діджиталізація стала «історією успіху» 2025 року. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) нарешті почала приносити реальну економію. Перехід на електронні повідомлення зберіг судам 120 млн грн, які раніше буквально витрачалися на конверти.
У 2025 році через систему «Електронний суд» було подано понад 5,1 млн документів — це стільки ж, скільки за всі три попередні роки разом узяті.
Проведено рекордні 450 тисяч відеоконференцій. Це дозволило не зупиняти процеси навіть у судах, де фізична присутність сторін була неможливою через обстріли.
Блок звіту про ЄСІТС (Електронний суд) викликав найбільше запитань у членів ВРП. Попри звіти про збільшення кількості онлайн-засідань та впровадження нових модулів, критика з боку суддівської спільноти залишається гострою. Головні претензії — повільна швидкість роботи системи та застарілий інтерфейс. ДСА розглядає перехід на «хмарні рішення» як єдиний спосіб убезпечити дані від фізичного знищення.
Також ДСА звітує про спроби інтеграції штучного інтелекту для авторозподілу справ, проте на практиці система все ще тримається на ентузіазмі ІТ-спеціалістів та волонтерській допомозі міжнародних партнерів.
Одночасно з’ясувалося, що навіть за наявності електронних документів чинні інструкції з діловодства часто змушують працівників суду їх дублювати на папері.
Це створює додаткові витрати на:
- Папір та марки.
- Заправку картриджів (запити судів на заправку сягнули 78 млн грн).
- Поштові відправлення.
ДСА пообіцяла підготувати пакет змін до нормативних актів та процесуального законодавства, щоб усунути ці «паперові атавізми». Законодавці в особі профільного комітету Ради висловили готовність оперативно підтримати такі ініціативи.
Матеріально-технічне забезпечення
Кожен суд уже забезпечений альтернативними джерелами енергії. Наразі виділено 150 млн грн на закупівлю більш потужних генераторів та акумуляторних систем, зокрема для великих судів Києва на Лівому березі. Крім того, опрацьовується питання переходу на твердопаливні котли та навіть буріння власних свердловин для води.
Війна продовжує нищити судову інфраструктуру. За даними звіту:
● Пошкоджено 176 приміщень (167 судів).
● 20 будівель зруйновані вщент.
● Лише за 2025 рік пошкоджень зазнали 44 будівлі, причому 16 із них — повторно.
Проте ДСА не лише латає дірки. Протягом року було завершено реконструкцію та урочисто відкрито нові приміщення Миколаївського апеляційного суду, а також районних судів у Закарпатській, Вінницькій та Хмельницькій областях.
Паралельно триває відновлення судів у Харківській, Миколаївській та Херсонській областях. Оскільки бюджет розвитку майже відсутній, ДСА активно залучає міжнародних донорів, які допомагають із технікою та модульними рішеннями для деокупованих територій.
Служба судової охорони (ССО) сьогодні забезпечує безпеку на 85% об'єктів. В умовах війни це не лише питання порядку в залі, а й захист від зовнішніх загроз
Ще однією «гарячою точкою» став стан архівів, зокрема у Печерському районному суді міста Києва. ВРП констатувала: дисциплінарні провадження часто гальмуються через те, що судові справи фізично неможливо знайти.
Максим Пампура зазначив, що проблема архівів у Києві (Солом'янський, Печерський суди) є хронічною через відсутність придатних приміщень. Проте системної стратегії вирішення питання «архівного колапсу» поки що не представлено — робота обмежується разовими перевірками територіальних управлінь.
Кадрове забезпечення та апарат судів
Найбільшою загрозою для системи залишається відтік кадрів через неконкурентну заробітну плату.
Попри зростання середньої зарплати в апаратах судів на 16% (до 29,6 тис. грн), плинність кадрів залишається критичною — на рівні 20-25%.
Проблема в тому, що «середня цифра» приховує низькі оклади секретарів та помічників у районних судах.
Середня зарплата у 30 000 грн є «ілюзорною», оскільки оклад секретаря суду складає лише 13 633 грн, а помічника — 19 000 грн.
Виявилося, що в різних регіонах працівники апаратів отримують різні надбавки, що створює відчуття несправедливості всередині системи.
Одним із найбільш емоційних блоків дискусії стали цифри навантаження на працівників апаратів. У 2025 році середня кількість справ на одного суддю в деяких місцевих загальних судах (особливо у великих містах та судах, що перебрали на себе повноваження окупованих територій) перевищила 180-200 справ на місяць.
В окремих регіонах один секретар обслуговує потік у 180-200 справ на місяць, що у 2,5 раза перевищує будь-які фізіологічні та професійні норми.
Це автоматично означає, що помічники та секретарі працюють у режимі «конвеєра». За словами голови ДСА, поточні нормативи часу на розгляд справи, встановлені ще роками тому, не враховують складність нових категорій справ (наприклад, воєнні злочини). Фактичне навантаження на секретаря судового засідання сьогодні в 2,5 раза перевищує гранично допустиме за методикою розрахунку.
Максим Пампура прямо заявив: без зміни методики розрахунку окладів та відмови від «понижуючих коефіцієнтів» Мінфіну, судова система продовжить втрачати фахівців, які йдуть у приватний сектор за кращою долею.
ДСА ініціювала проект постанови Кабміну щодо запровадження коефіцієнтів навантаження, що дозволить стимулювати працівників у судах із найбільшим обсягом роботи без залучення додаткових коштів із держбюджету (за рахунок спецфонду).
Проте, як з’ясувалося під час засідання, Мінекономіки вже ставить під сумнів доцільність таких доплат, що загрожує черговою хвилею звільнень цінних кадрів.
Окремо зачіпалося питання бронювання працівників апаратів судів та Служби судової охорони для забезпечення безперебійної роботи системи.
Виконання судових рішень
Ситуація з виконанням судових рішень (де боржником є держава або самі органи судової влади) залишається однією з найкритичніших точок.
Видатки на виконання рішень судів у 2025 році були забезпечені лише на 0,6% від реальної потреби. Це означає, що переважна більшість рішень, які передбачають стягнення коштів з державних органів, залишаються в «черзі» без реального покриття грошима.
Найбільша частина невиконаних рішень стосується:
● Перерахунку заробітних плат та винагород: Багато працівників апаратів та суддів виграють позови щодо недоотриманих виплат за минулі періоди.
● Соціальних виплат: Рішення, де відповідачем є державні структури, а ДСА виступає розпорядником коштів.
На цей час виконання рішень фактично заморожене через брак виділених урядом коштів, і ДСА визнає, що власними силами (через судовий збір чи внутрішню економію) закрити цю “диру” неможливо.
Максим Пампура та члени ВРП констатували, що в Україні залишається значна кількість районних судів, де фактично працює лише 1 або 2 судді. Це створює низку критичних проблем:
● Неможливість сформувати колегію: Якщо закон вимагає розгляду справи колегіально (три судді), такий суд просто не може виконувати свою функцію.
● Авторозподіл справ: Коли один суддя йде у відпустку або на лікарняний, робота суду повністю паралізується.
● Надмірні витрати: Утримання цілої будівлі, охорони та адмінперсоналу (канцелярія, архів, прибиральники) для обслуговування одного працюючого судді є економічно неефективним.
Оптимізація мережі судів
ДСА продовжує роботу над приведенням мережі судів у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою України (створення великих районів). Основні напрямки:
● Об'єднання окружних судів: Планується, що замість кількох дрібних районних судів буде створено один сильний окружний суд із центральною садибою у райцентрі.
● Статус філій: Дрібні суди в маленьких містечках можуть стати «експедиціями» або віддаленими робочими місцями, де громадяни можуть подати документи або взяти участь у засіданні через відеозв'язок, але основний штат суддів буде зосереджений у великому центрі.
Попри логічність реформи, було озвучено кілька факторів, які її гальмують:
● Воєнний стан: Під час війни будь-яка кардинальна перебудова державних інституцій є ризикованою.
● Доступ до правосуддя: Члени ВРП наголошували, що укрупнення не має змушувати людей їхати за 100 км у сусіднє місто, щоб подати позов. Має бути забезпечена цифрова альтернатива.
● Кадровий дефіцит: Сама по собі зміна вивіски на будівлі не вирішить проблему, якщо в системі глобально не вистачає понад 2000 суддів.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
