В Україні планують запровадити індивідуальний підхід у державні стандарти для учнів з особливими освітніми потребами
В Україні у 2024 році розпочався новий етап реформування інклюзивної освіти, пов’язаний із затвердженням Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2029 року.
Стратегія передбачає низку практичних кроків для розвитку системи інклюзії. Зокрема, йдеться про вдосконалення статистичної бази даних щодо дітей з особливими освітніми потребами з розподілом за статтю та віком, а також про дані щодо закладів і фахівців, які надають їм та їхнім сім’ям освітні та супровідні послуги на різних рівнях освіти.
Попри те, що інклюзивна освіта активно розвивається і в школах уже застосовуються індивідуальні програми розвитку, зберігається невідповідность між практикою та нормативним регулюванням. Наразі проблема полягає у тому, що державні стандарти освіти встановлюють обов’язкові результати навчання для всіх учнів, однак ці вимоги залишаються уніфікованими і не враховують індивідуальні можливості дітей з особливими освітніми потребами.
Саме ця невідповідність і стала підставою для законодавчих змін.
Як писала «Судово-юридична газета», голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив про реєстрацію законопроєкту №15207, який пропонує передбачити можливість визначення у державних стандартах орієнтовних результатів навчання для дітей з особливими освітніми потребами.
Що пропонують змінити
Законопроєкт передбачає внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту», частину восьму статті 44 доповнять новими положеннями.
Зокрема:
- виконання державних стандартів початкової, базової і профільної середньої освіти дітьми з особливими освітніми потребами може забезпечуватися шляхом адаптації або модифікації змісту освіти відповідного рівня;
- у державних стандартах можуть окремо визначатися орієнтовні результати навчання для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими інтелектуальними, фізичними, психічними, сенсорними порушеннями або розладами поведінки, які навчаються у спеціальних закладах, класах чи групах або в інших формах здобуття освіти, передбачених законодавством, з метою формування практичних життєвих навичок, а також їхньої професійної та соціальної інтеграції.
Водночас акцент зміщується: результати навчання мають бути спрямовані не лише на академічні показники, а й на формування практичних життєвих навичок, а також забезпечення соціальної та професійної інтеграції.
Чому виникла потреба у зміні
Фактично законопроєкт узгоджує нормативну базу з практикою, яка вже частково застосовується в системі освіти: індивідуальний підхід до учнів існує, однак не завжди відображений у державних стандартах. Це призводить до розриву між формальними вимогами та реальними навчальними результатами дитини, коли індивідуальні освітні результати не повністю враховуються, освітня траєкторія формується без достатньої нормативної основи, а оцінювання може мати формальний характер. Запровадження диференційованих результатів навчання покликане усунути ці суперечності та забезпечити узгодження стандартів із фактичною практикою інклюзивної освіти.
Прийняття законопроєкту, за оцінкою авторів, сприятиме подальшому розвитку інклюзивної освіти в Україні, підвищенню якості освітнього процесу, більш повному врахуванню індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти, а також створенню умов для формування індивідуальної освітньої траєкторії. Крім того, це розширює можливості для соціальної інтеграції, професійного самовизначення та посилює здатність дітей з особливими освітніми потребами до самостійного та гідного життя.
Водночас проєкт викликає низку запитань щодо його практичного застосування. Зокрема, залишається невизначеним, чи дозволить документ про освіту, здобуту на основі «модифікованих орієнтовних результатів», надалі продовжувати навчання у закладах професійної або вищої освіти.
Крім того, прикінцеві положення законопроєкту передбачають, що Кабінет Міністрів має лише місяць на приведення нормативної бази у відповідність. Такий стислий строк може створити ризики поспішного ухвалення підзаконних актів без належного опрацювання всіх наслідків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
