Факт трудових відносин можна встановити навіть без трудової книжки та наказу — позиція ВС
Питання фактичного допуску до роботи залишається актуальним у трудових спорах, особливо у випадках виробничих травм та отримання страхових виплат, коли працівник змушений у суді доводити існування трудових відносин через відсутність належного оформлення, а підходи судів до оцінки таких доказів мають принципове значення для правозастосування.
У справі № 293/1073/24 від 29 квітня 2026 року Верховний Суд розглянув спір щодо встановлення факту перебування особи у трудових відносинах із підприємством у разі неофіційного працевлаштування.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою встановити факт його перебування у трудових відносинах із ТОВ на посаді зварювальника у період із 18 травня 2021 року по 18 червня 2021 року.
Він зазначав, що фактично працював на підприємстві, виконував роботи з монтажу кран-балки та інші зварювальні роботи на території товариства.
Під час виконання монтажу металоконструкцій на виробництві стався нещасний випадок, унаслідок якого позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження. Згодом відомості про подію були внесені до ЄРДР за ознаками порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою.
Позивач стверджував, що був допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин, працював із відома керівництва товариства, підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку та виконував трудові функції за своєю спеціальністю.
Також він зазначав, що проходив конкурсне тестування на посаду зварювальника, надавав документи для працевлаштування та їздив на роботу разом з іншими працівниками підприємства.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони виходили з того, що позивач не надав належних доказів існування трудових відносин, а показання свідків не можуть бути самостійним доказом працевлаштування.
Позивач був змушений звернутися до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення судів попередніх інстанцій.
Позиція КЦС ВС
ВС нагадав, що відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Також суд підкреслив, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.
Водночас Суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема, виконання працівником обов'язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.
Також ВС наголосив, що позивач повинен був дотриматися умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме скласти заяву про прийняття його на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку тощо.
КЦС ВС заявив: «Установлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу».
Суд урахував, що у встановленні факту трудових відносин слід зважати на концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment), яка знайшла своє втілення у Рекомендаціях Міжнародної організації праці 2006 року № 198 «Про трудові відносини», у яких зазначено, що держави-члени вказаної організації повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобах конкретні ознаки існування трудових правовідносин.
Отже, встановлення обставин у сукупності може свідчити про наявність трудових відносин, проте апеляційний суд не надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам і показанням свідків, які можуть вказувати на взаємовідносини між ТОВ та позивачем, як такі, що ґрунтуються на трудовому договорі.
Суд підкреслив, що апеляційний суд не з'ясував характер правовідносин, які виникли між сторонами, не вказав, які саме правовідносини виникли між позивачем і відповідачем. Суд також не встановив, чи виконував позивач роботу на підприємстві відповідача на підставі цивільно-правового договору. По суті спір між сторонами не вирішено і характер правовідносин між сторонами не встановлено.
Верховний Суд наголосив, що встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Таким чином, КЦС ВС частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши, що апеляційний суд формально оцінив докази та не дослідив належним чином обставини фактичного виконання позивачем роботи на підприємстві відповідача.
Верховний Суд підтвердив, що наявність трудових відносин може встановлюватися не лише за формальним оформленням, а й за фактичними ознаками, зокрема виконанням працівником трудових функцій, підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпеченням умов праці та виплатою винагороди за виконану роботу. Суд не може відмовити у визнанні трудових відносин лише через відсутність належного документального оформлення, якщо у справі наявні достатні докази їх фактичного існування, особливо у спорах, пов’язаних із виробничими травмами.
Чи свідчить фактичний допуск до роботи без офіційного оформлення про наявність трудових відносин — читайте у позиції КЦС ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
