Об’єднані заради справедливості 2026: Руслан Кравченко розповів, як Україна будує нову систему відповідальності за міжнародні злочини
7 травня 2026 року в Києві відбулася масштабна подія — Міністерська зустріч Діалогової групи та конференція «Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення». Цей захід, організований Офісом Генерального прокурора та Урядом Нідерландів, зібрав провідних юристів, політиків та представників міжнародних інституцій для координації зусиль у притягненні РФ до відповідальності.
Основна місія конференції — об'єднати юридичну експертизу з політичною волею для створення єдиної системи забезпечення відповідальності за злочини, що стали визначальною характеристикою російської агресії.
Безкарність за міжнародні злочини більше не варіант: Руслан Кравченко про нову архітектуру відповідальності
Захід офіційно відкрив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, виступ якого розпочався з приголомшливої цифри. На сьогодні задокументовано понад 256 000 міжнародних злочинів, вчинених Російською Федерацією. Основний юридичний акцент був зроблений на тому, що атаки на лікарні, школи та цивільну інфраструктуру не є випадковими — це свідома стратегія ворога.
Одним із найсильніших посилів виступу Руслана Кравченка стала фраза про те, що «жоден кордон не зможе захистити від справедливості». Очільник Генеральної прокуратури чітко окреслив коло осіб, які мають постати перед судом. Йдеться про рядових солдатів, які вчиняли звірства, генералів, що віддавали злочинні накази і, звичайно депутатів Держдуми та топ-посадовців РФ, які є ініціаторами та ідеологами злочину агресії.
«Нам потрібен трибунал, який реально працює. Російські злочинці мають постати перед судом. Це було потрібно ще «на вчора». Бюрократія не повинна зупинити правосуддя. Ми маємо зробити це реальністю», — наголосив Руслан Кравченко.
Стратегія 2026-2028 та технологічний прорив
Одним із центральних питань була адаптація української правової бази до міжнародних стандартів після ратифікації Римського статуту. Обговорювали внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів для узгодження визначень воєнних злочинів та злочину агресії з міжнародним правом та впровадження стандартів ЄС щодо захисту прав жертв і свідків, а також положень Люблянсько-Гаазької конвенції про взаємну правову допомогу.
Офіс Генерального прокурора презентував Стратегію розслідування міжнародних злочинів на найближчі три роки. В умовах колосального обсягу проваджень акцент зміщується на критерії пріоритезації, а саме на використання типових моделей для ефективного розподілу ресурсів.
Окремим технологічним вектором Стратегії є запуск OSINT-хабу — платформи, що інтегрує розвідку на основі відкритих джерел у процесуальний доказовий базис.
Чотири стовпи відповідальності: як працює Діалогова група з питань міжнародних злочинів
Варто зазначити, що конференція стала логічним продовженням та хабом для підбиття підсумків прогресу, досягнутого з часу попередньої Міністерської зустрічі у травні 2025 року. Саме під час засідання 2025 року було закладено фундамент нинішньої стратегії.
Діалогова група була офіційно підтверджена як ключовий майданчик для підтримки притягнення до відповідальності за міжнародні злочини через залучення міжнародної експертної підтримки та посилення співпраці між сторонами.
Діалогова група працює за чотирма основними напрямами, кожен з яких охоплює окремий аспект притягнення до відповідальності за міжнародні злочини.
Перший напрям зосереджений на наданні технічної допомоги Україні, зокрема на зміцненні інституційної спроможності правоохоронних органів, забезпеченні їх обладнанням та координації міжнародної підтримки у розслідуванні найтяжчих злочинів, включно зі злочином агресії та питаннями репарацій.
Другий напрям стосується діяльності міжнародних і регіональних інституцій. Йдеться про документування злочинів, роботу зі свідками та потерпілими, а також збір доказів міжнародними організаціями.
Третій напрям присвячений національним розслідуванням і підтримці українських органів влади у фіксації та розслідуванні міжнародних злочинів і порушень прав людини.
Четвертий напрям спрямований на залучення організацій громадянського суспільства до документування злочинів, підтримки постраждалих та адвокації реформ у сфері притягнення винних до відповідальності. У цьому напрямі беруть участь понад 40 національних і міжнародних громадських організацій.
Стратегічний контекст
Під час сесій учасники детально розібрали правові виклики сучасної війни, зокрема необхідність нової кваліфікації атак на цивільну інфраструктуру та масованого застосування БПЛА, що тепер розглядаються як інструменти цілеспрямованого створення нестерпних умов для виживання населення. Окрему увагу приділили захисту української ідентичності та поверненню депортованих дітей, що є частиною ширшої стратегії боротьби з безкарністю на 2026–2028 роки.
Міжнародна підтримка, висловлена представниками МКС, Євроюсту та урядів країн-партнерів, підтвердила, що правосуддя для України перестало бути лише політичною декларацією, перетворившись на професійно спроектовану архітектуру невідворотності. Завдяки синергії державних органів, міжнародних інституцій та організації громадянського суспільства, світ отримав чіткий сигнал: кожен воєнний злочин, від оператора дрона до вищого військового командування, матиме неминучу юридичну розплату в межах єдиної системи забезпечення відповідальності.
Загалом, конференція продемонструвала перехід від документування наслідків до активного юридичного наступу на всіх рівнях — від національних судів до майбутнього Спеціального трибуналу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
