Заочне скасування інвалідності за запитом ДБР та СБУ: що вирішують суди після ліквідації МСЕК
Осінь 2024 року стала точкою неповернення для старої системи МСЕК. Виявлення аномально високого відсотка прокурорів з інвалідністю в Хмельницькій області призвело до рішення РНБО про повний аудит та подальшу ліквідацію комісій з 1 січня 2025 року. На базі Центральної МСЕК було створено «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі НДІ) , який почав масово переглядати раніше встановлені групи інвалідності.
Однак такий швидкий аудит породив ще одну проблему. Постало питання, чи може орган скасувати статус, встановлений безстроково, ґрунтуючись лише на декількох документах, і чи достатньо для цього інформаційного запиту від правоохоронців?
Верховний Суд дав зелене світло масовим заочним перевіркам і скасуванням інвалідності, ініційованим силовими структурами. Водночас нижчі суди продовжують скасовувати такі рішення, якщо порушено процедуру або немає належних підстав.
Тобто, результат оскарження сильно залежить від конкретних підстав перевірки та якості оформлення матеріалів. Якщо перевірка ініційована лише «листом» правоохоронців, шанси на скасування рішення НДІ залишаються високими.
Постанова Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 360/660/25
Верховний Суд у цій справі виступив як ідеолог ефективного очищення системи. Суть справи полягала в оскарженні рішення Центральної МСЕК, яка заочно скасувала позивачці ІІ групу інвалідності.
ВС чітко розмежував дві процедури: «медико-соціальну експертизу» (встановлення діагнозу) та «перевірку обґрунтованості» (аудит законності акта нижчої комісії).
Суд постановив, що при перевірці обґрунтованості очний огляд особи не є обов’язковим, якщо матеріали справи містять «очевидну невідповідність» діагнозу критеріям інвалідності.
ВС підкреслив, що в умовах воєнного стану та на підставі Постанови КМУ № 225, право на заочне рішення є правомірним інструментом захисту національної безпеки. Це рішення суттєво впливає на практику перегляду груп інвалідності в умовах воєнного стану і фактично підтверджує законність дій НДІ при заочному аудиті інвалідності.
На противагу ВС, місцеві суди Хмельницької області часто стають на бік позивачів, особливо коли орган перевірки припускається грубих помилок у підставах для аудиту.
Кейси № 560/19216/25 та № 560/685/26: принцип добросовісності
У цих справах суди застосували унікальний мотив. З’ясувалося, що НДІ вже перевіряв інвалідність позивачів у 2020 році і тоді визнав їх законними.
Суд постановив, що зміна позиції того самого органу у 2025 році без жодних нових медичних даних є порушенням принципу добросовісності та правової визначеності. Особа, чий статус уже одного разу пройшов вищий аудит, має право розраховувати на його стабільність.
Хмельницький окружний адміністративний суд 31 грудня 2025 року та 30 березня 2026 року виніс два схожі рішення на користь позивачів, у яких скасував рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України про зміну груп інвалідності.
В обох випадках позивачам у 2019 і 2020 роках встановили ІІ групу інвалідності безстроково. У 2020 році цей самий Інститут вже проводив перевірку і підтвердив обґрунтованість рішення. У липні 2025 року Інститут повторно провів перевірку на підставі листа ДБР в рамках кримінального провадження і змінив у першому випадку групу на групу на III строком на 3 роки, а в другому на II групу на 1 рік заднім числом. Суд ці рішення скасував.
Суд підкреслив недопустимість повторної перевірки, якщо попереднє рішення вже було підтверджене тим самим компетентним органом. Така практика визнається порушенням принципу остаточності адміністративних рішень.
Окремо суди констатували процедурні порушення, зокрема відсутність належного повідомлення особи про початок перевірки, недотримання права на участь в адміністративній процедурі та відсутність підтвердження повного медичного обстеження.
Також враховано гарантії, передбачені Законом № 4170-IX: рішення МСЕК, ухвалені до 2025 року, особливо безстрокові, мають посилену правову захищеність і можуть переглядатися лише за заявою особи або за рішенням суду. У результаті в обох справах суди стали на бік позивачів і стягнули судовий збір та частково витрати на правничу допомогу.
Кейс № 560/18840/25: лист vs процесуальне рішення
Суд звернув увагу на юридичну природу перевірки. Більшість перевірок починалися після листів СБУ чи ДБР. Суд встановив, що такі листи є лише інформаційними повідомленнями, а не процесуальними рішеннями у розумінні КПК.
Тож, 28 січня 2026 року Хмельницький окружний адміністративний суд також став на бік позивача та скасував рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України.
Позивач мав II групу інвалідності довічно. У серпні 2025 року Інститут за результатами заочної перевірки на підставі листів НАБУ та ДБР змінив групу на III строком на 1 рік заднім числом. Позивач оскаржив рішення, вказавши на відсутність його участі в процедурі, необґрунтованість та порушення права на захист.
Суд наголосив, що перевірка проведена заочно без належного повідомлення позивача про засідання та без доказів проведення повного медичного обстеження.
Еволюція тактики НДІ
Аналіз останніх рішень, наприклад у справі № 560/17577/25 від квітня 2026 року демонструє, що відповідач (НДІ) провів роботу над помилками.
28 квітня 2026 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову та визнав правомірним рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України про зниження групи інвалідності.
Позивачці, як і в попередніх справах була встановлена ІІ група інвалідності. 11 серпня 2025 року Інститут за результатами перевірки скасував II групу та встановив III групу строком на 1 рік. Проте, підставою для перевірки стали постанова слідчого ДБР та постанова детектива НАБУ. Позивачка оскаржувала рішення через відсутність особистої участі та нібито відсутність підстав для перевірки.
Суд відмовив у позові та визнав дії Інституту законними. Так, постанова слідчого ДБР та детектива НАБУ є належними процесуальними документами і створюють обов’язок для Інституту провести перевірку на відміну від простих «листів».
Ба більше, перевірка обґрунтованості раніше прийнятого рішення МСЕК — це контрольна діяльність, тому заочний порядок є допустимим. У разі перевірки обґрунтованості, а не нового оцінювання, особистий огляд не є обов’язковим.
Рішення Інституту прийняте в межах повноважень, з дотриманням процедури та з урахуванням рішень РНБО щодо протидії фіктивним інвалідностям.
Це свідчить про те, що коли НДІ дотримується формальних вимог КПК та надає реальні постанови слідчих, шанси позивачів на успіх стрімко падають. Останні справи за участю НДІ продемонстрували його зацікавленість в активній участі у судовому процесі. Через активну позицію і належну доказову базу суди почали приходити до висновків, що інститут мав підстави для перевірок.
Якість доказової бази вирішує все
Різниця між виграною та програною справою часто полягає в одному документі — чи була це постанова слідчого про призначення перевірки, чи просто інформаційний лист.
20 лютого 2026 року Верховний Суд у справі № 280/4630/25 ухвалив ще одне важливе рішення, яке суттєво впливає на практику перегляду рішень МСЕК або експертних команд у 2025–2026 роках.
Позивачу у жовтні 2024 року встановили ІІІ групу інвалідності безстроково у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із захистом Батьківщини. У квітні 2025 року Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ за результатами перевірки скасувала безстроковий статус і встановила III групу на 1 рік. Суди першої та апеляційної інстанцій скасували рішення Інституту. Верховний Суд скасував їхні рішення та направив справу на новий розгляд.
У рішенні суд сформулював кілька важливих правових висновків щодо перевірки рішень про встановлення інвалідності.
«Безстрокова» інвалідність не гарантує імунітету від перевірки.
Встановлення інвалідності без визначення строку повторного огляду не означає, що таке рішення не може бути переглянуте. Держава має право перевіряти його обґрунтованість за наявності законних підстав, особливо в умовах воєнного стану та боротьби з випадками фіктивного оформлення інвалідності.
Суд зазначив, що така перевірка відрізняється від звичайного медичного оцінювання і може проводитися навіть заочно, якщо в розпорядженні органу є достатній обсяг медичних документів.
Верховний Суд підкреслив, що суди не повинні підміняти собою медичні органи та переоцінювати медичні висновки по суті. Їхнє завдання — перевірити, чи були дотримані процедура та чи існували законні підстави для проведення перевірки.
Це одне з перших рішень Верховного Суду, яке фактично підтримує державну політику перегляду інвалідностей, встановлених у період воєнного стану. Водночас суд наголосив на необхідності збереження балансу між двома інтересами захистом державних коштів від можливих зловживань і дотриманням прав людини та процедурних гарантій під час перевірок.
Рішення також посилює позиції органів, що проводять такі перевірки, але водночас сигналізує судам нижчих інстанцій про необхідність ретельно досліджувати процесуальні підстави для їх проведення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
